23/25 Про стягнення помилково перерахованих грошових коштів - 14.09.2010 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Наталі-Сервіс" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компаньон" і просило суд стягнути з останнього 2 814,0 грн. боргу, 112,56 грн. інфляційних втрат та 6,48 грн. 3% річних.

Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях ст. 1212 ЦК України та фактично обґрунтовані помилковим перерахуванням відповідачу попередньої оплати у розмірі 2814,0 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечував та звернувся до суду із клопотанням про стягнення з позивача витрат, понесених ним у зв'язку із сплатою послуг адвоката у розмірі 2000,0 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.03.2010р. (суддя Забарющий М.І.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2010р. (головуючий, суддя Геза Т.Д., судді Акулова Н.В., Скакун О.А.), у позові відмовлено з мотивів його безпідставності.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання щодо покладання на позивача витрат, понесених відповідачем на послуги адвоката в сумі 2000,0 грн., то суд першої інстанцій дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на те, що договір від 01.02.2010р. про ведення справи у суді укладений між фізичною особою –підприємцем Грановською Н.Л. та відповідачем; платіжним дорученням №33 від 10.02.2010р. відповідач перерахував фізичній особі –підприємцю Грановській Н.Л. 2000,0 грн. з призначенням платежу "представництво в суді по справі №23/25"; гр.Грановська Н.Л. одночасно є і адвокатом, і фізичною особою –підприємцем, яка надає юридичні послуги; укладаючи договір від 01.02.2010р. про ведення справи у суді гр.Грановська Н.Л. діяла як підприємець, за що і отримала від відповідача відповідну оплату.

Суд апеляційної інстанції не погодився з таким висновком суду першої інстанції з тих підстав, що договір від 01.02.2010р. було укладено між відповідачем та фізичною особою –підприємцем Грановською Н.Л. (адвокатом), яка діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та Свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю. Між тим, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для задоволення клопотання відповідача, оскільки останній не надав суду акт виконаних адвокатом робіт (послуг), як то передбачено пунктом 3.4. договору від 01.02.2010р.

Не погоджуючись з вказаними рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх змінити в частині відмови у стягненні з позивача суми витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката. Скарга обґрунтована неправильним застосуванням господарськими судами ст.ст. 44, 48 ГПК України, ст.ст. 12, 15 Закону України "Про адвокатуру".

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом статей 44 і 48 ГПК України сума, сплачена за послуги адвоката, є складовою судових витрат і її розмір визначається в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (2887-12) .

Витрати позивачів та відповідачів, пов’язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об’єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п’ятою статті 49 ГПК України, відповідно до якої судові витрати правої сторони відшкодовуються за рахунок винної.

Вимоги до особи, яка вправі займатися адвокатською діяльністю наведені у статті 2 цього Закону України "Про адвокатуру" (2887-12) , якою визначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Статтею 12 Закону встановлено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об’єднанням чи адвокатом.

В контексті цих норм, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар, який повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром. Фактори, які можуть бути враховані при визначенні обґрунтованого розміру гонорару визначені, зокрема, статтею 33 Правил адвокатської етики.

Вирішуючи питання про розмір суми, яка підлягає відшкодуванню стороні за послуги адвоката, господарські суди мають враховувати як ціну позову, яку указав позивач, так і критерії об’єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, за умовами пунктів 2.1-2.2.3 договору про ведення справи у суді від 01.02.2010р. сторони передбачили права та обов'язки адвоката, а пунктом 3.4. договору встановили, що по виконанню послуг сторони підписують акт виконаних робіт (послуг).

Між тим, відповідачем не надано суду акту виконаних адвокатом Грановською Н.Л. послуг, що унеможливлює визначити обґрунтованість розміру витрат, що підлягають сплаті за послуги адвоката.

За таких обставин, оскаржувані рішення та постанова у даній справі, є такими, що прийняті у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, і підстав для їх зміни або скасування колегія суддів не вбачає.

Додану скаржником до касаційної скарги копію акта виконаних робіт від 12.04.2010р., колегія суддів не бере до уваги з огляду на те, що відповідно до ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України (1798-12) , колегія суддів

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компаньон" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2010р. –без змін.