29/202-08 Про визнання права власності на магазин непродовольчих товарів із самочинно збудованими об'єктами - 09.09.2010 Прийняття

Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Тихий П.В.) від 05.05.2008 року по справі № 29/202-08 в позові ЗАТ ВО "Прогрес" відмовлено повністю; позов СПД ФО Павлова О.І. та СПД ФО Кочерова О.М. задоволено повністю; визнано за СПД ФО Павловим О.І. та СПД ФО Кочеровим О.М. право власності на магазин непродовольчих товарів за адресою м. Харків, пр. Гагаріна, 167, літ.А2-4, загальною площею 1362,7 м2, в тому числі основної –1001,6 м2, допоміжної 361,1 м2.

У касаційній скарзі Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області просила скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 05.05.2008 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Заявник зазначав, що при ухваленні рішення судом не зазначено правових підстав визнання за позивачами права власності на самочинно збудовані об’єкти нерухомості, не враховано приписів ЦК України (435-15) , Земельного кодексу України (2768-14) , Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою КМУ №923 від 08.10.2008 року (923-2008-п) , а також не залучено Інспекцію до участі у справі.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимог скарги виходячи з наступного.

При ухваленні рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, не з’ясував дійсних обставин спору, зокрема щодо наявності установлених законом умов для визнання права власності на спірне нерухоме майно за рішенням суду та взагалі наявності підстав для пред’явлення відповідного позову.

Не звернуто увагу на вимоги ч.ч.2, 3 ст. 331 ЦК України, відповідно до яких право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту його прийняття до експлуатації, якщо прийняття цього майна до експлуатації передбачено договором або законом. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Необхідність прийняття закінчених будівництвом об’єктів в експлуатацію у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, передбачена і Законом України "Про основи містобудування" (2780-12) .

Крім того, відповідно до вимоги ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій" особи, які мають намір здійснити будівництво об’єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов’язані отримати від відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, дозвіл на будівництво об’єкта містобудування. Здійснення будівельних робіт без відповідного дозволу, вважається самовільним будівництвом і передбачає відповідальність згідно із законодавством (ст.29 Закону).

Проте, зазначені обставини не були предметом судового розгляду, належна правова оцінка їм не надавалась, судом не було перевірено чи стосується рішення у справі прав та обов’язків інших осіб.

Беручи до уваги викладене та вимоги ч.2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з направленням справи для нового розгляду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 05.05.2008 року у справі № 29/202-08 задовольнити частково.