15/368-08 Про та за зустрічним позовом - 09.09.2010 Прийняття

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.03.2010 р. (суддя Лаврова Л.С.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2010 р. (судді Могилєвкін Ю.О., - головуючий, Пушай В.І., Плужник О.В.) визнано належним відповідачем по справі КПКГ "Харківкомуночиствод", стягнуто з СТГО "Південна залізниця" в особі структурного підрозділу станція Основа на користь КПКГ "Харківкомуночиствод" суму боргу 4003,57 грн.за скид стічних вод з перевищенням ДВП, стягнуто з СТГО "Південна залізниця" в особі структурного підрозділу станція Основа на користь держбюджету України одержувач -УДК у м. Харкові 102,00 грн. держмита, стягнуто з СТГО "Південна залізниця"в особі структурного підрозділу станція Основа на користь держбюджету України236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні зустрічного позову –відмолено.

У касаційній скарзі Статутне територіально-галузеве об’єднання "Південна залізниця" просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2010 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2010 р. у справі №15/368-08 повністю, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 16 Цивільного кодексу України, "Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова", затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.06.2003 р. № 581 (далі Правил), ст. ст. 20, 22, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки недотримання позивачем національних стандартів при відборі проб стічних вод та їх дослідженні, зокрема, відсутність маркування на посуді, в який була відібрана проба, унеможливлює її ідентифікацію з об'єктом аналізу у аналітичній лабораторії позивача.

Відповідно до розпорядження заступника Голови Вищого господарського суду України Шульги О.Ф. від 08.09.2010 р. №02.03-10/546 змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого —судді Грейц К.В., суддів: Глос О.І., Бакуліна С.В.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

16.03.2006 року між позивачем та відповідачем укладено договір № Ш 9064/44-АП-2 на приймання стічних вод (т.1 а.с. 8- 9), додаткова угода від 19.12.2006 року (т.1 а.с.14), додаткова угода від 25.12.2007 року ( т.1а.с.31).

Відповідно до п. 3.5 договору № Ш 9064/44-АП-2 року відповідач зобов’язався скидати стічні води, якісні показники яких не повинні перевищувати встановлених Правилами допустимих величин показників забруднення (ДВП). Також відповідач зобов’язався в разі скиду стічних вод з перевищенням ДВП провадити плату за підвищеними тарифами відповідно до розділу 6 Правил прийняття.

27.02.2008 року представниками позивача в присутності представника відповідача головного інженера Григоренка С.А проведено відбір проб стічних вод із каналізаційного випуску КК1 по вул. Привокзальній,5 м.Харкова. (т.1 а.с.44)

Оскільки, за результатами аналізу вказаної проби в лабораторії позивача було зафіксовано перевищення ДВП по ряду показників, позивачем було нараховано підвищений тариф за скид стічних вод з перевищенням ДВП за період з 01.02.2008 року по 29.02.2008 року в розмірі 4003,57 грн.

11.03.2008 року позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія за № 2037/44060 ( т.1 а.с.43) з актом відбору проб, протоколом результатів вимірювань показників якості стічних вод за № 193 від 03.03.2008 року (т.1 а.с.43-45).

13.03.2008 року позивачем за первісним позовом була надіслана відповідачу платіжна вимога-доручення № 449868 ( т.1 а.с.58-59).

У зв'язку з несплатою відповідачем суми заборгованості у жовтні 2008 року перший заступник прокурора м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі: Харківської міської ради; Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" до СТГО "Південна залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу станція Основа про стягнення заборгованості за скид стічних вод з перевищенням ДВП за період з 01.02.2008 року до 29.02.2008 року в сумі 4003,57 грн.

19.10.2009 року позивач звернувся до суду з заявою в якій повідомив, що в зв’язку зі зміною поточного рахунку та внесенням змін до Статуту ДКП КГ "Харківкомуночиствод" в частині найменування підприємства та внесенням відповідного запису до ЄДРПОУ про зміну свідоцтва про державну реєстрацію підприємство позивача змінило назву на Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" або КП КГ "Харківокмуночиствод".

19.10.2009 року відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання неправомірними дій відповідача щодо відбору проб стічних вод від 27.02.2008 року на станції "Основа" Південної залізниці ( т.2 а.с.47-49).

30.10.2009 року відповідач (позивач за зустрічним позовом) надав заяву про збільшення (уточнення) зустрічних позовних вимог та просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо акту відбору проб стічних вод 27.02.2008 року на станції "Основа" Південної залізниці.

01.02.2010 року позивач за зустрічним позовом надав заяву про зміну предмету позову, в якій просив суд зобов’язати відповідача за зустрічним позовом виключити з акту звірки розрахунків від 10.09.2008 року суму боргу по оплаті за скид стічних вод з перевищенням ДВП по окремим видам забруднень (п.6) у розмірі 4003,57 грн. шляхом підписання нового акту звірки розрахунків;

визнати платіжну вимогу - доручення № 449868 від 11.03.2007 року на суму 4003,57 грн. такою, що не підлягає виконанню.

Задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом, господарські суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що факт дотримання позивачем вимог чинного законодавства щодо застосованої тари, ємкості проби, її транспортування і своєчасної доставки підтверджено підписом представника лабораторії на акті відбору проб, а відповідачем не надано доказів того, що при відборі проб на посуд не було нанесено відповідного маркування.

Однак, зазначені висновки господарських судів не є такими, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи, з огляду на наступне.

Так, господарськими судами не надано оцінки доводам відповідача, викладеним в письмових поясненнях, зустрічному позові, апеляційній скарзі щодо порушення позивачем національних стандартів при відборі проб стічних вод та їх дослідженні, зокрема, відсутності маркування на посуді, в який була відібрана проба, що унеможливлює її ідентифікацію з об'єктом дослідження в лабораторії позивача.

Національним стандартом України -"Якість води". "Відбирання проб", ч. 3 Настанови щодо зберігання та поводження з пробами (ДСТУ ІSО 5667-3-2001) передбачено, що води, особливо поверхневі і майже усі, що скидаються як стічні води, чутливі до різного роду фізичних, хімічних чи біологічних реакцій, що можуть мати місце в період між відбиранням проби і аналізуванням. Природа і інтенсивність таких реакцій часто така, що у випадку, коли не прийнято необхідних запобіжних заходів перед або під час транспортування і в період зберігання проби в лабораторії до аналізування, концентрація визначуваної речовини буде відрізнятися від початкової, яка була під час відбирання проб.

Активність цих реакцій залежить від результату взаємодії хімічної і біологічної природи зразка: його температури, чутливість до світла, матеріалу посудини, періоду між відбиранням проби і аналізуванням, умовами, в яких він перебував.

Відповідно до п. 4 ч.3 ДСТУ ІSО 5667-3-2001 "Ідентифікація проб"посудини, що містять проби, необхідно маркувати у ясній і зрозумілій формі для того, щоб сприяти ідентифікації у лабораторії без виникнення різночитань.

Однак, слід зазначити, що наявний в матеріалах справи акт відбору проб стічної води від 27.02.2008 р. не містить будь –якої інформації про те в який посуд (скляний, пластиковий, тощо) із зазначенням кількості посудин та об'єму стічної води було відібрано проби. Не містить акт відбору проб стічної води від 27.02.2008 р. і інформації про нанесення маркування на посуд, в який було відібрано пробу.

Проте, господарський суд апеляційної інстанції, не надавши оцінки доводам апеляційної скарги щодо неможливості ідентифікувати відібрану представниками позивача пробу з об'єктом дослідження в аналітичній лабораторії позивача у зв'язку з відсутністю маркування на посуді, обмежився посиланням на те, що відповідачем не надано доказів ненанесення маркування на посуд при відборі проб.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи відсутність в акті відбору проб від 27.02.2008р. будь-яких відомостей про маркування посуду, саме позивач повинен доводити ці обставини ( оскільки акт відбору проб б/н від 27.02.2008 р. подано саме позивачем в підтвердження позовних вимог).

Крім того, господарськими судами не надано оцінки доводам відповідача про те, що: по-перше, в протоколі дослідження якості стічних вод від 03.03.2008 р. міститься посилання на одержання проби згідно з актом відбору проб №193 від 27.02.2007 р., тоді як поданий позивачем акт відбору проб стічної води від 27.02.2008 р. не містить номеру ; по-друге в наданій позивачем копії журналу обліку доставки проб за №193 зареєстровано пробу, доставлену в 16-00 27.02.2008 р., а за №194 зареєстровано пробу, доставлену раніше в 15-25 (а.с. 131 т. 3).

Таким чином, не надавши оцінки вищевказаним доводам відповідача, господарські суди не з`ясували яким чином (за наявності вищезазначених порушень) можна ідентифікувати, що в лабораторію позивача було доставлено для дослідження та досліджено саме ту пробу, яка була відібрана в присутності представника відповідача згідно з актом відбору проб від 27.02.2008 р.

Висновки господарських судів про відповідність форми акту відбору проб від 27.02.2008 р. вимогам "Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова" не відповідають матеріалам справи, оскільки згідно з додатком №6 до вищевказаних Правил акт підписують голова контролюючої організації і представники лабораторії і підприємства, тоді як форма акту відбору проб від 27.02.2008 р. передбачає підписи представника контролюючої організації (замість голови) та представника лабораторії і підприємства (фактично акт було підписано представниками позивача, які відбирали проби).

Викладене свідчить про те, що судами зроблено висновки при неповно встановлених обставинах справи.

У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 1115 та ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа —передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 3 ст. 1119, ст.ст. 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Статутного територіально-галузевого об’єднання "Південна залізниця" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2010 р. у справі №15/368-08 задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2010 р. та рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2010 р. у справі №15/368-08 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.