Вищий господарський суд України в складі колегії

Харківського апеляційного господарського суду

у справі господарського суду Харківської області № 05/87-10

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.05.2010 у справі № 05/87-10 (суддя Ольшанченко В.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 (колегія суддів у складі головуючого судді Такмакова Ю.В., суддів Барбашової С.В., Шевель О.В.), позов задоволено, стягнуто із Статутного територіально-галузевого об’єднання "Південна залізниця" в особі структурного підрозділу "Харківський завод залізобетонних конструкцій" шкоду, заподіяну внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період з 01.01.2007 по 19.05.2008 за відсутності дозволу в сумі 3514,55 грн.

Статутне територіально-галузеве об’єднання "Південна залізниця" з рішенням та постановою судів попередніх інстанцій не згодне, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 58 Конституції України, ст. ст. 4, 5, 1166 ЦК України, ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", пунктів. 3.8, 6.4 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, ст. 33 ГПК України.

Представники сторін своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.

Розпорядженням заступника голови Вищого господарського суду України від 06.09.2010 № 02.03-10/548 змінено склад колегії суддів, якою прийнято до провадження касаційну скаргу, в зв’язку з чим її розгляд здійснюється в постійному складі колегії суддів: Грейц К.В. - головуючого, Бакуліної С.В., Глос О.І.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що в період 16-20, 23-27, 30 листопада та 01-03 грудня 2009 року позивачем здійснено плановий захід - перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Структурним підрозділом "Харківський завод залізобетонних конструкцій" СТГО "Південна залізниця", за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 00965, в якому зазначається, що на момент проведення перевірки підприємством представлено дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 09.01.2004 №1895/2131і/00/04 терміном дії до 31.12.2004.

Відповідно до листа - припису Державного управління екології та природних ресурсів в Харківській області від 13.06.2005 №06-06-2099 термін дії дозволу на викиди від 09.01.2004 продовжено до 31.03.2008.

Новий дозвіл № 6310138800-64 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видано 20.05.2008 терміном дії до 20.05.2013.

В ході перевірки позивачем виявлено, що в дозволі на викиди від 09.01.2004 №1895/2131і/00/04 не враховані стаціонарні джерела, а саме газогенератори КРОН-4, КРОН-6, встановлені на підприємстві у 2006 році, в зв’язку з чим підприємство здійснювало наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від газогенераторів за відсутністю відповідного дозволу, що є порушенням ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

03.12.2009 Структурний підрозділ "Харківський завод залізобетонних конструкцій" СТГО "Південна залізниця" листом № 609 надав до Державної екологічної інспекції в Харківській області довідку (інформацію) про часи роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в період з 01.01.2007 по 19.05.2008.

За наслідками виявлених порушень природоохоронного законодавства інспектором Державної екологічної інспекції в Харківській області складені протокол про адміністративне правопорушення № 002454 від 07.12.2009 та постанова про накладення адміністративного стягнення № 04-23-492 від 07.12.2009, згідно яких за допущені у період з 01.01.2007 по 19.05.2008 наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від газогенераторів КРОН-4 та КРОН-6 за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, головного інженера Структурного підрозділу "Харківський завод залізобетонних конструкцій" СТГО "Південна залізниця" Маслова С.Б. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 78 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 102 грн., який ним був сплачений у добровільному порядку згідно квитанції від 10.12.2009.

В зв’язку з виявленими порушенням та з урахуванням норм, передбачених Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України № 639 від 10.12.2008, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 № 48/16064 (z0048-09) (далі –Методика №639), позивачем розраховано шкоду в сумі 3514,55 грн. та 14.12.2009 пред’явлено претензію № 529 щодо її добровільного відшкодування, втім, вимоги даної претензії не були добровільно виконані відповідачем.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про їх підставність і ґрунтовність, при цьому, посилання відповідача на те, що позивачем при перевірці безпідставно застосована Методика від 10.12.2008 №639, оскільки вона набула чинності лише з 01.02.2009, а у період з 01.01.2007 по 19.05.2008, за який проводилась перевірка, діяла Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 № 38 (z0157-95) (далі –Методика №38), яка й повинна застосовуватись до правовідносин, що виникли у цей період, відхилені судами попередніх інстанцій з огляду на те, що позивачем було виявлене правопорушення у листопаді-грудні 2009 року, коли Методика №38 (z0157-95) вже не діяла, а застосувати для розрахунку шкоди інструментальні виміри понаднормативних викидів, передбачені діючою на той час Методикою №639 (z0048-09) позивач не мав можливості, оскільки у період з 01.01.2007 по 19.05.2008 позивачем не бралися проби повітря, так як перевірка відповідача проводилась позивачем у листопаді-грудні 2009, а діюча на час проведення перевірки Методика №639 (z0048-09) передбачає застосування розрахункового методу для визначення наднормативних викидів, що і було зроблено позивачем.

Однак із зазначеним висновком судів попередніх інстанцій погодитися не можна.

Судами не прийняті до уваги вимоги ст. 5 ЦК України та статті 58 Конституції України якими встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Вказаному положенню Основного Закону дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 (v001p710-99) , яким, зокрема, визначено, що положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України № 639 від 10.12.2008, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 № 48/16064 (z0048-09) , вказівок про те, що такі зміни мають зворотну дію в часі, не містить.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм, слід дійти висновку, що позивач, з яким погодились суди попередніх інстанцій, безпідставно здійснив розрахунок шкоди за Методикою № 639 (z0048-09) від 10.12.2008, яка у спірний період не діяла, при цьому, згідно п. 6.4 діючої у той час Методики № 38 від 18.05.1995 розрахунки потужності викидів забруднюючих речовин по джерелах або речовинах, які не мають дозволу на викид, ведуться на основі потужності фактичного викиду, визначеної інструментальними вимірами, отже, розрахунковий метод визначення розміру шкоди, застосований позивачем, не передбачався, а інструментальні виміри ним не проводились, тобто, викиди забруднюючих речовин від газогенераторів КРОН-4 та КРОН-6 у встановлений спосіб зафіксовані не були.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку як щодо факту спричинення відповідачем майнової шкоди, так і щодо її розміру, що унеможливлює застосування до нього деліктної відповідальності.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для стягнення з відповідача шкоди, розрахованої за нормативним актом, який у період, що перевірявся позивачем, не діяв, відтак, оскаржувані судові акти у справі підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Статутного територіально –галузевого об’єднання "Південна залізниця" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 та рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2010 у справі № 05/87-10 скасувати.

В позові відмовити.