Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Столяренко О.В. дов. б/н від 01.03.2010 р.

від відповідача: Прокопович Т.Г. дов. №3-15/639 від 09.08.2010 р.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 12.11.2009 р. у справі №6/152а (суддя Блохіна Ж.В.) позов задоволено повністю, визнано недійсним п. 25 рішення Чернігівської міської ради 40 сесії 5 скликання від 22.07.2009 р. "Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова та надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2010 р. (судді Коротун О.М., Кропивна Л.В., Поляк О.І.) апеляційну скаргу Чернігівської міської ради на рішення господарського суду Чернігівської області від 12.11.2009 р. у справі №6/152а задоволено частково, рішення господарського суду Чернігівської області від 12.11.2009 р. у справі №6/152а скасовано, провадження у справі припинено на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

У касаційній скарзі ВАТ "Чернігівський ремонтно-механічний завод "Жовтневий молот" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2010 р. та прийняти нове рішення посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме: ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, оскільки: внаслідок безпідставного припинення апеляційним господарським судом провадження у справі у зв'язку з непідвідомчістю справи господарським судам позивача позбавлено права на судовий захист з огляду на відмову ухвалою Деснянського райсуду м. Чернігова від 11.06.2010р. у відкритті провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом позивача про визнання недійсним рішення Чернігівської міської ради.

Відповідно до розпорядження заступника голови Вищого господарського суду України Шульги О.Ф від 08.09.2010 №02.03-10/545 змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого —судді Грейц К.В., суддів: Глос О.І., Бакуліна С.В.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

03.06.2004 р. між Чернігівської міською радою та ВАТ "Чернігівський ремонтно-механічний завод" Жовтневий молот" був укладений договір оренди земельної ділянки; термін дії якого закінчився 03.06.2009 р.

Рішенням Чернігівської міської ради 40 сесії 5 скликання від 22 липня 2009р. "Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова та надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою" міська рада, незважаючи на відсутність ініціативи з боку позивача щодо продовження строку дії договору оренди вирішила, зокрема:

п. 25. "Відкритому акціонерному товариству "Чернігівський ремонтно-механічний завод "Жовтневий молот" продовжити строк короткострокової оренди земельної ділянки, строком на 5 років, площею 6,9307 га по проспекту Миру, 194 для експлуатації будівель споруд промислового призначення. (Землі промисловості, коефіцієнт функціонального використання = 1,2 –промислове використання).

З огляду на викладене, вважаючи незаконним п. 25 рішення міської ради 40 сесії 5 скликання від 22.07.2009 року щодо продовження строку короткострокової оренди земельної ділянки, позивач звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом про визнання недійсним п. 25 рішення Чернігівської міської ради 40 сесії 5 скликання від 22.07.2009р. "Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова та надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою".

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення про продовження строку оренди земельної ділянки було порушено право позивача на вільне волевиявлення при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та припиняючи провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд виходив з того, що вирішення даного спору належить до юрисдикції адміністративних судів, а справа, що розглядається, є адміністративною.

Проте, цей висновок обґрунтованим визнати не можна.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини –це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб’єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб’єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об’єкти комунальної власності.

Згідно п.1 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Термін "суб’єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч. 1 ст. 3 КАС). Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів, відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Земельні відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно і спори в таких відносинах можуть бути як публічно –правовими так і приватноправовими (цивільними і господарськими).

Згідно ч. 2, ст. 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права.

Відповідно до ст. 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов’язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Міська рада у даній справі виступає як суб’єкт цивільних правовідносин і має той самий правовий статус, що і інші учасники цих відносин. Реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, яка перебувала у її власності, міська рада відповідно до ст. 5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Тобто, при здійсненні повноважень власника землі відповідач є рівноправним суб’єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпорядження землею.

У даному випадку відсутня підпорядкованість одного учасника земельних правовідносин (ВАТ "Чернігівський ремонтно-механічний завод "Жовтневий молот" ) іншому (Чернігівська міська рада), яка має місце під час здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій.

Господарськими судами встановлено, що оскаржуваним рішенням Чернігівської міської ради позивачу було продовжено строк оренди земельної ділянки на 5 років. Разом з тим, Рада владних управлінських функцій не здійснювала і суб'єктом владних повноважень у цих відносинах не виступала.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї із сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав на неї, може бути розглянутий за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства (2747-15) .

За таких обставин, постанова апеляційного господарського суду у даній справі підлягає скасуванню, а справа –передачі апеляційного господарського суду для здійснення перегляду судового рішення в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ВАТ "Чернігівський ремонтно-механічний завод "Жовтневий молот" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2010 р. у справі №6/152а задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2010 р. у справі №6/152а скасувати, а справу направити до Київського апеляційного господарського суду для розгляду по суті апеляційної скарги Чернігівської міської ради.