2-2/5033-2009 Про визнання недійсним рішення селещної ради про включення до переліку приватизації земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності - 09.09.2010 Прийняття

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.12.2009 у справі № 2-2/5033-2009 (суддя Толпиго В.І.) задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче товариство "Тиком" до Сімеїзьської селищної ради про визнання недійсним рішення.

Судове рішення мотивовано тим, що спірне рішення 45-ої сесії 5-го скликання Сімеїзьської селищної ради від 07.08.2009 "Про розгляд звернення Ради Міністрів АР Крим" прийнято з перевищенням наданих йому повноважень, в порушення приписів Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) та рішення Конституційного Суду України у справі №1-9/2009 від 16.04.2009 № 7-рп/2009 (v007p710-09) .

Севастопольський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд в зв’язку зі скаргою Сімеїзьської селищної ради, постановою від 31.03.2010 (колегія суддів у складі головуючого судді Маслової З.Д., суддів Градової О.Г., Прокопанич Г.К.) рішення у справі скасував, прийняв нове рішення у справі про відмову в задоволенні позовних вимог.

постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачем не доведено порушення його прав, які підлягали б захисту в судовому порядку.

ТОВ "Науково-виробниче товариство "Тиком" з постановою суду апеляційної інстанції у справі не згодне, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати, рішення у справі залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) та рішення Конституційного Суду України у справі № 1-9/2009 від 16.04.2009 № 7-рп/2009 (v007p710-09) .

Сторони своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.

Розпорядженням заступника голови Вищого господарського суду України від 06.09.2010 № 02.03-10/548 змінено склад колегії суддів, якою прийнято до провадження касаційну скаргу, в зв’язку з чим розгляд скарги здійснюється в постійному складі колегії суддів: Грейц К.В. - головуючого, Бакуліної С.В., Глос О.І.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 16.04.2009 на 42-ій сесії 5-го скликання Сімеїзьською селищною радою прийнято рішення № 12 "Про включення до переліку приватизації земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності на землях Сімеїзьської селищної ради".

Вказаним рішенням (п. 1.1) включено до переліку на приватизацію земельних ділянок несільськогосподарського призначення (викуп) ТОВ Науково-виробниче товариство "Тиком" земельну ділянку площею 0,4500 га для обслуговування курортного готелю "Ассоль" за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Луговського, 16, літ. "А". Цим же рішенням зобов'язано ТОВ Науково-виробниче товариство "Тиком" сплатити авансовий внесок в рахунок сплати ціни земельної ділянки у розмірі 15% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набрала чинності з 01.04.2009, та доручено Виконавчому комітету Сімеїзьської селищної ради виступити замовником експертної грошової оцінки земельних ділянок ТОВ Науково-виробниче товариство "Тиком", за рахунок внесеного покупцем авансового внеску.

Разом з тим, 01.07.2009 Радою міністрів АР Крим на адресу Сімеїзьської селищної ради направлено лист № Л-11/2009/2 за наслідками розгляду колективного звернення громадян, в якому Рада міністрів Автономної Республіки Крим зазначила про невідповідність рішення 42-ої сесії 5-го скликання Сімеїзьської селищної ради від 16.04.2009 "Про включення до переліку приватизації земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності на землях Сімеїзьської селищної ради" нормам чинного законодавства України, зокрема, пункту 3 статті 83 Земельного кодексу України, статті 88 Водного кодексу України, оскільки земельна ділянка, включена до переліку приватизації вказаним рішенням, включає в себе пляжні території, які не підлягають приватизації в силу наведених норм.

Рішенням 45-ої сесії 5-го скликання Сімеїзьської селищної ради від 07.08.2009 № 7 за наслідками розгляду вказаного листа Ради міністрів АР Крим відмінено рішення 42-ої сесії 5-го скликання Сімеїзьської селищної ради від 16.04.2009.

Вказані обставини стали підставою для звернення ТОВ Науково-виробниче товариство "Тиком" до господарського суду з даним позовом, який обґрунтовано приписами норм статті 19 Конституції України, статті 24 та частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Вирішуючи спір у справі, суди попередніх інстанцій дійшли прямо протилежних висновків щодо підставності і ґрунтовності позову. Так, суд першої інстанції встановив наявність підстав для задоволення позову про визнання спірного рішення відповідача недійсним, натомість суд апеляційної інстанції в задоволенні позовних вимог відмовив, дійшовши висновку, що позивачем не доведено порушення його прав, які підлягали б захисту в судовому порядку .

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції та вважає доводи касаційної скарги такими, що цього висновку не спростовують, враховуючи таке.

Як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, виходячи з аналізу статей 15, 16, частин 1, 2, 5 статті 11 Цивільного кодексу України, статті 1 Господарського процесуального кодексу України, особа може звернутися до господарського суду за захистом вже існуючого у неї права, що захищається та поновлюється, а не виникає в силу прийняття відповідного судового рішення, адже цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду тільки у випадках, прямо встановлених актами цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу передбачено, що в судовому порядку здійснюється захист особою свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, судом апеляційної інстанції достеменно встановлено, що будь-які договірні правовідносини, направлені на приватизацію, викуп земельної ділянки тощо, між позивачем та відповідачем відсутні, тобто, коло прав та обов’язків ТОВ "Науково-виробниче товариство "Тиком" щодо спірної земельної ділянки, яка, між тим, перебуває у нього в оренді за договором від 23.02.2009 строком на 49 років, не змінилося ні внаслідок прийняття, ані внаслідок ск асування рішення 42-ої сесії 5-го скликання Сімеїзьської селищної ради від 16.04.2009.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивачем не доведено порушення його прав, які підлягали б захисту в судовому порядку, слід визнати законним і обґрунтованим.

Рішення 45-ої сесії 5-го скликання Сімеїзьської селищної ради від 07.08.2009, яким відмінено власне рішення від 16.04.2009, колегія суддів вважає прийнятим в межах встановленої компетенції і у відповідності до вимог чинного законодавства, з огляду на таке.

Згідно п. 15 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить скасування актів виконавчих органів останньої, що не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Згідно ч. 9 ст. 59 цього Закону рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

Відповідно до абзаців 6 і 7 частини 4.1 рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 (v007p710-09) у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини 14 статті 46, частин 1, 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Разом з тим, абзацами 5 і 6 частини 5 вказаного рішення Конституційний Суд України (v007p710-09) зазначив, що в Конституції України (254к/96-ВР) закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення . Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Втім, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, з рішення Сімеїзьської селищної ради від 16.04.2009 № 12 "Про включення до переліку приватизації земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності на землях Сімеїзьської селищної ради" між радою і ТОВ Науково-виробниче товариство "Тиком" ще не виникли правовідносини з купівлі-продажу земельної ділянки, адже, за якихось обставин ця ділянка могла бути не викупленою позивачем в процесі приватизації, при цьому, право на придбання у власність земельної ділянки не припинилось з скасуванням цього рішення, оскільки приписами норм глав 19, 20 Земельного кодексу України (2768-14) таке право закріплене за кожною зацікавленою особою.

Наведене свідчить, що під час прийняття постанови у справі, суд апеляційної інстанції не припустився порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для її скасування або зміни відсутні.