Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Мамонтової О.М.,

Могил С.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрОйл" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.05.2010р. у справі №22/27пн за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрОйл" до Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Донецької філії про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

за участю представників:

Позивача: Бєломєстнов А.Ю., довіреність б/н від 14.07.2010р.,

Відповідача: Могольницька Н.В., довіреність № 422/11.5.2 від 21.09.2009р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РосУкрОйл" (далі –ТОВ "РосУкрОйл", Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Донецької філії Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" (далі –ВАТ "ВТБ Банк", Відповідач) про визнання виконавчого надпису приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу № 501 від 29.04.2009р. таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.04.2010р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.05.2010р., у задоволенні позову ТОВ "РосУкрОйл", відмовлено.

У поданій касаційній скарзі, Позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відповідач, у своєму письмовому відзиві на касаційну скаргу, просить залишити таку без задоволення, а оскаржувані судові рішення –без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 16.06.2007р. між ВАТ "ВТБ Банк" в особі Донецької філії (Банк) та ТОВ "Готель "Централь" (Позичальник) було укладено кредитний договір №69В/2007 (далі –Кредитний договір).

Згідно розділів 1-2 (в редакції договору про внесення змін від 17.09.2008р. № 4) Відповідач зобов’язався надати ТОВ "Готель "Централь" кредитну лінію № 1 у розмірі 13 000 000 дол. США та кредитну лінію № 2 у розмірі 6 400 000 дол. США або еквівалентну суму в російських рублях чи гривнях на період до 17.06.2013р., а ТОВ "Готель "Централь" зобов’язався повернути кредит не пізніше строку дії кредитної лінії, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 11,5% річних в дол. США, 12,5% річних в російських рублях і 16,5% у гривнях.

Відповідно до п. 6.2. Кредитного договору (із змінами від 14.12.2007р.) у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником зобов’язань за кредитною угодою та/або порушення її умов, що забезпечує виконання зобов’язань Позичальником за цим Кредитним договором Банк вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, який забезпечує виконання зобов’язань Позичальника, а також вимагати виконання зобов’язань Поручителя та/або Гаранта.

Крім того, 15.12.2007р. між Відповідачем (Іпотекодержатель) та Позивачем (Іпотекодавець) було укладено іпотечний договір № 69Вз-4/2007 (далі –Іпотечний договір), згідно умов якого в іпотеку було передано нерухоме майно –нежитлову будівлю газонаповнювальної станції, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, с. Григоро-Іванівка, вул. Батюка, 1а, в забезпечення виконання зобов’язань ТОВ "Готель "Централь" у повному обсязі щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користуванням кредитом, комісії, пені, інших платежів, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення і сплати яких встановлюються Кредитним договором та будь-якими додатковими угодами до нього.

Відповідно до підпункту 4.2.3. пункту 4.2. Іпотечного договору у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником умов Кредитного договору та/або умов Іпотечного договору, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами, включаючи основну суму боргу (кредит) та будь-яке збільшення цієї суми відповідно до умов кредитної угоди, проценти за користування кредитом, пеню, інші платежі і санкції, що передбачені та/або випливають із зазначеної угоди, а також витрати, пов’язані з вчиненням виконавчого напису та його реалізацією. Також, за змістом частин 2, 3, 4 підпункту 4.2.6. пункту 4.2. Іпотечного договору, при настанні вищезазначених обставин Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та/або Позичальнику письмову вимогу про усунення останнім порушень у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. У випадку, якщо протягом 30-ти календарних днів вимога Іпотекодержателя до Іпотекодавця та/або Позичальника про усунення порушень зобов’язань за Кредитним договором та/або цим договором залишається без задоволення, Іпотекодержатель має право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище тридцятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Банку відділенням зв’язку при відправленні листа з повідомленням про вручення.

При цьому, відповідно до підпункту 4.2.7. пункту 4.2. Іпотечного договору Іподержатель має право самостійно обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Наведене кореспондується з умовами пункту 6.2. Іпотечного договору, згідно якого сторони обумовили звернення стягнення на предмет іпотеки на розсуд Іптекодежателя на підставі, зокрема, виконавчого напису нотаріуса.

При цьому, як було встановлено судами, ТОВ "Готель "Централь" було порушено умови Кредитного договору щодо його погашення, у зв’язку з чим, Відповідач своїм листом за № 596/300-08-2 від 10.03.2009р. звернувся до Позивача та ТОВ "Готель "Централь" з вимогою про сплату боргу, розмір якого за період з 01.09.2008р. по 06.03.2009р. за кредитними коштами, наданими у доларах США траншами 18.06.2007р., 19.06.2007р., 18.12.2007р., 20.12.2007р., 21.12.2007р., 29.01.2008р. і 31.03.2008р. становив 19 564 554,23 доларів США, а за кредитними коштами, наданими у гривнях траншами 20.12.2007р. і 31.03.208р. становив 2 954 538,50 грн., а також вимагав погашення всієї суми боргу за Кредитним договором протягом 30-ти днів з часу отримання цього листа-вимоги. Проте, вимоги Відповідача про погашення боргу, виконано так і не було.

У зв’язку із цим, на підставі заяви Відповідача, 29.04.2009р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу було вчинено вчинено виконавчий напис, зареєстрований за № 501, яким запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки –нежитлову будівлю газонаповнювальної станції, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, с. Григоро-Іванівка, вул.Батюка, 1а, для задоволення вимог Іпотекодержателя.

Предметом спору у даній справі є вимоги Позивача про визнання виконавчого надпису приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу № 501 від 29.04.2009р. таким, що не підлягає виконанню, з посиланням на порушення при вчиненні такого напису вимог ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України і, зокрема, щодо надання усіх необхідних документів, які підтверджують безспірність заборгованості Боржника за Кредитним договором.

Суд апеляційної інстанції встановивши, що Відповідачем при зверненні до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису було дотримано вимоги Закону України "Про нотаріат" (3425-12) та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України щодо надання усіх документів для вчинення виконавчого напису і, зокрема, які підтверджують безспірність заборгованості Боржника за Кредитним договором та правомірність вимоги Стягувача, дійшов висновку про безпідставність вимог Позивача і обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції про відмову в такому позові.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, із дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому підстав для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, –

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрОйл" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.05.2010р. у справі № 22/27пн –без змін.