Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за участю представників

Звернувшись у суд з даним позовом прокурор просив зобов'язати Обслуговуючий кооператив "Корал" внести зміни до п.3.2. договору №2 від 31.01.07р., виклавши його в такій редакції "Замовник сплачує пайовий внесок у сумі 259 636, 90 грн. до моменту отримання свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів і будівельним нормам та правилам", обґрунтовуючи його тим, що сторони договору при розрахунку суми пайового внеску відповідача за договором №2 від 31.01.2007р. застосували одні показники опосередкованої вартості спорудження 1 кв. м житла, в той час, як застосуванню підлягали інші, що, як вважав прокурор, є істотною зміною обставин в розумінні статті 652 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.02.2010р. (суддя Кобецька С.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.04.2010р. (колегія суддів у складі: головуючого –судді Новосад Д.Ф., суддів Давид Л., Мельник Г.І.), в позові відмовлено.

У касаційному поданні перший заступник прокурора Івано-Франківської області просить вказані судові рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права.

У відзиві на касаційне подання відповідач просить судові рішення залишити без змін, а касаційне подання без задоволення, посилаючись на відсутність правових підстав для їх скасування.

Позивач та відповідач не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційне подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у позові місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, своє рішення обґрунтовував тим, що обставини, на які прокурор посилається у позові, а саме стосовно застосування Коломийською міською радою при розрахунку суми пайового внеску відповідача за договором №2 від 31.01.2007р. одних показників опосередкованої вартості спорудження 1 кв. м житла, в той час, як застосуванню підлягали інші, не є істотною зміною обставин в розумінні статті 652 Цивільного кодексу України.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів виходячи з наступного.

Із встановлених судами обставин справи вбачається, що у відповідності до укладеного між Коломийською міською радою та Обслуговуючим кооперативом "Корал" договору №2 від 31.01.2007р. про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста, замовник (відповідач у справі) в порядку та на умовах, визначених договором, бере участь у розвитку соціальної інфрастуктури м. Коломиї. Розрахунок розміру пайового внеску здійснюється відповідно до розділу VIII п.8.8 Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку м.Коломиї (п. 3.1 Договору). У п. 3.2 договору сторони погодили обов’язок замовника сплатити пайовий внесок у сумі 236 712, 19 грн. до моменту подання акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта на підпис голові державної приймальної комісії. Розрахунок суми пайового внеску міститься у Додатку № 2 до договору. При розрахунку зокрема, враховувалася сума пайового внеску з урахуванням загальної площі квартир, опосередкована вартість спорудження 1 кв. м. житла в Івано-Франківській області, затверджена наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 28.04.2006р. № 156 (v0156667-06) , процент пайової участі від загальної площі квартир в розмірі 6%.

Судами встановлено факт оплати відповідачем 217 260,00 грн. на виконання умов вказаного договору.

Крім того, судами встановлено, що Коломийською міською радою при розрахунку суми пайового внеску відповідача за договором №2 від 31.01.2007р. застосовано показники опосередкованої вартості спорудження 1 кв. м житла в Івано-Франківській області, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 28.04.2006р. № 156 (v0156667-06) , в той час як застосуванню підлягали показники, затверджені Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 25.10.2006р. № 355 (v0335667-06) , і прокурором ця обставина не спростовується. Натомість прокурор вважає, що застосування суми пайового внеску відповідача за договором одних показників опосередкованої вартості спорудження 1 кв. м житла, в той час, як застосуванню підлягали інші, які діяли на час укладення цього договору, є істотною зміною обставин, а відповідно і підставою для внесення змін до договору згідно з приписами статті 652 Цивільного кодексу України.

Між тим, цією нормою визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч.1). Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (ч.2).

Відтак наведена норма права, на яку прокурор посилається у позові як на підставу для задоволення своїх вимог, пов’язує можливість зміни договору лише у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Однак судами встановлено, що такої зміни обставин не було.

Таким чином, враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що застосування одних показників опосередкованої вартості спорудження житла, в той час, як застосуванню підлягали інші, які діяли на час укладення договору, але про дію яких позивач не був обізнаний, не є істотною зміною обставин у розумінні наведеної норми права, а тому погоджується з висновками судів про те, що правові підстави для задоволення позову відсутні.

Відтак, підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційне подання першого заступника прокурора Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.04.2010р. у справі №П-20/141 Господарського суду Івано-Франківської області –без змін.