Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники:

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.03.2003 р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2004 р. та постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2005 р., позов задоволено, стягнуто з ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" (далі –відповідач (боржник)) на користь ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі –позивач (стягувач)) 4 129 064,86 грн. основного боргу, інфляційні у сумі 513 444,76 грн., 3% річних у сумі 308 209,17 грн.

29.03.2010 р. відповідач звернувся до суду з заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 18.03.2003 р. до припинення процедури санації у справі про його банкрутство.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.04.2010 р. (суддя Подколзіна Л.Д.) у задоволенні зазначеної заяви відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.05.2010 р. (судді Величко Н.Л. –головуючий, Алєєва І.В., Москальова І.В.) вказану ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким його заяву про відстрочку виконання рішення задовольнити.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 12, 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство) та ст. 121 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ). Скаржник зазначає, що виконання даного судового рішення може унеможливити відновлення його платоспроможності у справі про банкрутство.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на момент розгляду у суді заяви про відстрочку виконання рішення від 18.03.2003 р. у даній справі в іншій справі №35/1-Б про банкрутство відповідача було введено процедуру санації та затверджено план санації.

Відповідно до положень ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірна заборгованість є поточною заборгованістю боржника, тому задовольняється без будь-яких обмежень, що діють у зв'язку з порушенням щодо боржника справи про банкрутство. Тому підстави для відстрочки виконання рішення, передбачені ст. 121 ГПК України, відсутні.

Однак, при цьому судами попередніх інстанцій не було враховано наступне.

Згідно зі ст. 4 -1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (2343-12) .

Положення Закону про банкрутство (2343-12) мають пріоритетне значення при застосуванні норм чинного законодавства, оскільки є спеціальними нормами по відношенню до інших норм законодавства.

Колегія суддів відмічає, що реалізація процедури санації відбувається за допомогою плану санації, що містить відповідні заходи з відновлення платоспроможності боржника та виконання якого забезпечує фінансово-економічне оздоровлення боржника, а також запобігає визнанню боржника банкрутом і його ліквідації.

У зв’язку з чим відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

Таким чином, поточні вимоги кредиторів боржника у процедурі санації повинні погашатись з урахуванням положень плану санації, оскільки у іншому випадку задоволення зазначених вимог позбавить можливості учасників справи про банкрутство здійснювати процедуру санації та може завадити відновленню платоспроможності боржника, що призведе до порушення прав конкурсних кредиторів.

Крім того, як вбачається, відповідач у справі є підприємством з часткою держави у статутному фонді понад 25 відсотків. Щодо таких підприємств нормами ст. 20 Закону про банкрутство передбачений спеціальний порядок відчуження майна.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що здійснення процедури санації та реалізація плану санації боржника жодним чином не ускладнює виконання прийнятого у даній справі судового рішення.

Враховуючи наведене, оскаржувані судові рішення не відповідають нормам чинного законодавства. У зв'язку з чим вони підлягають скасуванню, а справа у частині розгляду заяви про відстрочку виконання рішення –направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді суду необхідно врахувати викладене та розглянути справу у відповідній частині згідно вимог чинного законодавства.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 17, 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11113, 121 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1. Касаційну скаргу ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Донецької області від 14.04.2010 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.05.2010 р. у справі № 6/735 скасувати.

3. Справу № 6/735 в частині розгляду заяви ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 18.03.2003 р. передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області.