Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за участю представників

Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області звернулася у суд з даним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Львівської філії ВАТ "Укртелеком" про повернення безпідставно отриманих коштів у розмірі 2 508, 36 грн., шляхом зарахування їх в платежі майбутніх періодів за договором №1745 про надання послуг електрозв’язку від 27.07.2001р., обґрунтовуючи його тим, що звернувся з вимогою про повернення зайво перерахованих коштів, однак відповідач повідомив, що вказана сума коштів була зарахована в рахунок плати з надання студії для проведення селекторних нарад. Позивач не погоджується з таким зарахуванням, так як, на його думку, останнє здійснено відповідачем без жодних правових підстав, оскільки позивач не укладав з відповідачем угод на надання таких послуг. Крім того, замовником послуг з селекторного зв’язку виступила Державна інспекція з контролю за цінами м. Київ, яка уклала відповідний договір з ВАТ "Укртелеком" та повністю оплатила надані послуги.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.12.2009р. (суддя Мазовіта А.Б.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2010р. (колегія суддів у складі: головуючого –судді Городечної М.І., суддів Юркевича М.В., Кузя В.Л.), позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач просить вказані судові рішення скасувати повністю та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування господарським судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

У запереченні на касаційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, посилаючись на відсутність правових підстав для її задоволення.

Позивач та третя особа не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 27.07.2001 р. ЗАТ "Укртелеком" в особі начальника Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Львівської дирекції (надалі –підприємство зв'язку) та Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області (надалі –Споживач) укладено договір про надання послуг електрозв'язку №1745, згідно п.1.1. якого підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку перераховані в додатку №1 і безплатні послуги, перераховані в додатку №2.

Позивач здійснював платежі згідно виставлених відповідачем рахунків за надані послуги відповідно до договору, та перерахував відповідачу за послуги, які зазначені в рахунках як послуги селекторного зв’язку, разові 2 090, 30 грн. без врахування ПДВ (2 508, 36 грн. з ПДВ), які було включено в рахунок оплати з надання студії для проведення селекторних нарад.

Вказані обставини і стали підставою для звернення у суд з даним позовом.

Задовольняючи позов місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, своє рішення мотивував тим, що таким видом послуги, як надання групового міжміського телефонного зв’язку (конференц-зв’язок) позивач не користувався, замовником такої послуги і відповідно платником виступає Державна інспекція з контролю за цінами м. Київ, і за цих обставин позов задовольнив.

Суд касаційної інстанції частково погоджується з такими висновками судів виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч.1).

Із встановлених судами обставин справи вбачається, що таким видом послуги, як надання групового міжміського телефонного зв’язку (конференц-зв’язок) позивач не користувався, замовником такої послуги і відповідно платником виступає Державна інспекція з контролю за цінами м. Київ.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, таких висновків судів не спростовують, а відтак суди дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині повернення спірних коштів.

Разом з тим, із встановлених судами обставин справи не вбачається, що у відповідача на підставі договору, чи на іншій підставі існує обов’язок зарахувати спірну суму в рахунок платежів майбутніх періодів за договором №1745 про надання послуг електрозв’язку від 27.07.2001р.

Відповідно до частини першої статті 47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи. Частина перша статті 43 названого Кодексу містить вимоги щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до вимог ст.84 ч.1 п.3 цього кодексу обставини справи, встановлені місцевим господарським судом, вказуються в мотивувальній частині рішення суду, а встановлені судом апеляційної інстанції, згідно ст.105 ч.2 п.7 вказаного кодексу, в постанові.

Судові рішення у вказаній частині, як вбачається з викладеного, наведеним нормам права не відповідають, а відтак є незаконними та підлягають скасуванню у цій частині з направленням справи на новий розгляд, як такі, що прийняті при неповному з’ясуванні усіх обставин справи.

При новому розгляді справи у цій частині суду необхідно всебічно та повно з’ясувати обставини справи в їх сукупності та вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 пп.1, 3 11110 ч.1, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Львівської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2010р. та рішення Господарського суду Львівської області від 15.12.2009р. у справі №2/191 в частині зарахування безпідставно отриманих коштів в платежі майбутніх періодів скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині вказані судові рішення залишити без змін.