Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за участю представників сторін:

У вересні 2009 року Служба зовнішньої розвідки України (далі - СЗРУ) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом, який потім був уточнений, про стягнення із Служби безпеки України (далі - СБУ) на користь СЗРУ 363675,94грн., з яких 273013,74грн. –збережені без достатньої правової підстави кошти за рахунок СЗРУ за період з вересня 2006 року по грудень 2007 року, 26008,58грн. –пені за прострочення виконання СБУ зобов'язання по відшкодуванню витрат на утримання та обслуговування приміщень будівлі "Колос", що використовувалися СБУ у період з вересня 2006 року по грудень 2007 року, 18577,56грн. –штрафу за прострочення більш ніж на тридцять днів виконання СБУ зобов'язання по відшкодуванню витрат на утримання та обслуговування приміщень будівлі "Колос", що використовувалися СБУ у період з вересня 2006 року по грудень 2007 року у розмірі, 46076,06грн. –інфляційних заподіяних СЗРУ у зв'язку із несвоєчасним виконанням СБУ зобов'язань по відшкодуванню витрат на утримання та обслуговування приміщень будівлі "Колос", що використовувалися підрозділами СБУ, за період з січня по квітень 2007 року, стягнення сплаченого державного миту в розмірі 3636,76грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.03.2010р. у справі №32/546 (суддя Хрипун О.О.) позов був задоволений частково та стягнуто із Служби безпеки України на користь Служби зовнішньої розвідки України 273013,12грн. основного боргу та 46076,06грн. інфляційних, 3190,89грн. витрат по сплаті державного мита та 207,07грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2010р. у справі №32/546 (судді: Моторний О.А. –головуючий, Кошіль В.В., Шапран В.В.) рішення господарського суду міста Києва від 09.03.2010р. у справі №32/546 було скасовано частково та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову було відмовлено та стягнуто із Служби зовнішньої розвідки України на користь Служби безпеки України 1818,38грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

В касаційній скарзі Служби зовнішньої розвідки України ставиться питання про скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2010р. у справі №32/546 та залишення в силі рішення господарського суду міста Києва від 09.03.2010р. з посиланням на невірне застосування апеляційною інстанцією норм матеріального права.

Перевіривши за матеріалами справи наведені в касаційній скарзі доводи, застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи із наступного.

Як видно із матеріалів справи судом першої інстанції було встановлено, що Службу зовнішньої розвідки України, як спеціальний державний орган, було утворено на базі Департаменту розвідки, розвідувальних підрозділів регіональних органів Служби безпеки України згідно з пунктом 1 Указу Президента України від 14.10.2004р. №1239 "Про Службу зовнішньої розвідки України" (1239/2004) .

Пунктом 4 вказаного Указу (1239/2004) було доручено Кабінету Міністрів України вирішити, за поданням Голови Служби зовнішньої розвідки України, погодженим зі Службою безпеки України, питання щодо передачі в управління Службі зовнішньої розвідки України об'єктів державної власності (в тому числі підприємств, установ, організацій, створених з метою конспірації), що використовувалися для забезпечення функціонування Департаменту розвідки, розвідувальних підрозділів регіональних органів та Інституту підготовки кадрів зовнішньої розвідки Національної академії Служби безпеки України.

Спільними наказами СБУ і СЗРУ від 17.12.2004р. №0015/004 та від 23.10.2006р. №0010/0024 будівля "Колос" (м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня (Голосіївський), 95), яка знаходилася на балансі СБУ, була віднесена до об’єктів, що підлягали передачі до сфери управління СЗРУ.

Згідно свідоцтва про право власності зазначена будівля перебуває у державній власності (т. 4, а.с. 17), передана Службою безпеки України Службі зовнішньої розвідки України за актом №1 від 27.04.2007р. (т.4, а.с. 13-16) та знаходиться на балансі СЗРУ з 15.08.2007р., що підтверджується довідкою Фінансово-економічного управління СЗРУ (т.4, а.с. 18).

Позивачем у справі, починаючи з 1 січня 2005 року, у повному обсязі здійснюються видатки на утримання та обслуговування спірної будівлі, яка використовувалася та продовжує використовуватись сторонами спільно.

Даний факт не заперечується відповідачем і підтверджується матеріалами справи, а саме: листами СБУ від 04.02.2005 №Л-402/05 (т.1, а.с.10), від 15.06.2007р. №21/1-2399 (т.2, а.с. 146) та від 08.05.2007р. (т.4, а.с.22), договорами №054335/1-5-01 від 25.01.2005р. на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (т.1, а.с. 12-15), №508027 від 17.01.2005р. та №Б-508027 від 01.08.2007р. щодо надання послуг по збиранню, вивезенню та захороненню твердих відходів(т.1, а.с. 74-77, 78-81), №19002 від 25.02.2005р. про постачання електричної енергії (т.1, а.с. 130-137), №545571 від 01.02.2005р. на постачання теплової енергії у гарячій воді (т.2, а.с. 34-41), а також доказами про оплату СЗРУ послуг за вказаними договорами.

Одночасно СЗРУ здійснювала облік витрат, понесених на утримання та обслуговування приміщень будівлі, частина яких перебувала у користуванні СБУ, формувала відповідні рахунки та направляла їх на адресу Служби безпеки України для оплати.

04.08.2008р. між СБУ та СЗРУ було укладено договір №336/08 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Користувачу, за умовами пункту 5.1. якого договір набув чинності з 01.01.2008р. (т.2, а.с. 97- 99).

До укладення зазначеного договору СЗРУ неодноразово зверталась до СБУ щодо відшкодування Службою безпеки України відповідної частини витрат на утримання та обслуговування будівлі "Колос" (т.2, а.с. 102, 145), проте СБУ, не заперечуючи факту користування нею спірних приміщень, відмовлялась відшкодовувати витрати ( лист СБУ від 15.06.2007р. №21/1-2399 (т.2, а.с. 146)).

Оскільки СБУ відмовлялась відшкодовувати витрати на утримання та обслуговування приміщень, які ним використовувались у період з вересня 2006р. по грудень 2007р., СЗРУ звернулася про стягнення з СБУ вказаних витрат у розмірі 273 013,74грн. на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно набутого майна (коштів).

Задовольняючи частково позовні вимоги, господарський суд міста Києва мотивував тим, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та інфляційних нарахувань є доведені та обґрунтовані, оскільки СБУ отримала без достатньої правової підстави певні матеріальні блага, тому на підставі ст. 1212 ЦК України суд першої інстанції визнав правомірним покладання на СБУ зобов'язання щодо відшкодування СЗРУ витрат на утримання та обслуговування приміщень, що перебувають в користуванні СБУ. Вимоги в частині стягнення пені та штрафу судом першої інстанції визнані необгрутованими та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки, за змістом частини 2 статті 231 ГК України вказані санкції застосовуються у випадках прострочення виконання робіт, надання послуг, поставки продукції, а не за порушення грошового зобов'язання (т.4, а.с.33).

Оскільки суд першої інстанції всебічно, об'єктивно і повно встановив обставини справи, цим обставинам справи надав правильну юридичну оцінку згідно діючого законодавства, застосував правильно норми процесуального законодавства щодо вирішення спору, тому Вищий господарський суд України визнає рішення суду першої інстанції обґрунтованим і законним, яке не може бути скасовано.

Київський апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції від 09.03.2010р. у справі №32/546 не встановив ознак, які є необхідними для стягнення коштів як безпідставно набутих чи безпідставно збережених, тому рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення про відмову в задоволенні позову виходячи з того, що позов було заявлено на підставі ст. 1212 ЦК України як стягнення безпідставно набутого майна, а не на підставі, ст. 22 ЦК України як відшкодування понесених позивачем збитків на утримання та обслуговування приміщень, які використовувались відповідачем, яких позивач зазнав у зв’язку з несплатою відповідачем наданих послуг.

Вищий господарський суд України не може погодитись з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна (ст. 1212 ЦК України) є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збере6женням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, що в даному випадку встановив суд першої інстанції, а ст. 22 ЦК України передбачає відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди особі, якій їх завдано в результаті порушення її цивільного права, проте, як правильно було встановлено судом першої інстанції, СБУ отримала без достатньої правової підстави майно позивача.

З цих підстав постанова суду апеляційної інстанції не може бути залишеною в силі та підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню в силі.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Служби зовнішньої розвідки України на постанову Київського апеляційного господарського суду України від 10.06.2010р. у справі №32/546 господарського суду міста Києва - задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду України від 10.06.2010р. у справі №32/546 господарського суду міста Києва скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 09.03.2010р. у справі №32/546 залишити в силі.

Стягнути із Служби безпеки України (з будь-яких рахунків, виявлених під час виконавчого провадження) на користь Служби зовнішньої розвідки України витрати по сплаті державного мита при подачі касаційної скарги у розмірі 1818,38грн.

Зобов'язати господарський суд міста Києва видати відповідний наказ.