Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися,

від відповідача: не з'явилися,

Позивач –закрите акціонерне товариство "Новокраматорський машинобудівний завод" у листопаді 2009 року звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача –приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод" про стягнення 216840 грн. боргу, 25760,59 грн. пені, 4901,18 грн. трьох процентів річних, 19732,44 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на контракт № 22/155-06/4400001795 від 13.02.2007, протокол розбіжностей, протокол врегулювання розбіжностей, додаткові угоди та специфікації до контракту, приймально-здавальний акт № АМ/08/922 від 18.11.2008, довіреність, банківську виписку, претензію.

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.12.2009 (суддя Будко Н.В.) задоволено частково позов, стягнуто з приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод" на користь закритого акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" 216840 грн. основного боргу, 25655,77 грн. пені, 4900,1 грн. 3 % річних, 19732,44 грн. інфляційних втрат з підстав правомірності та обґрунтованості, 2671,28 грн. витрат по оплаті державного мита та 235,9 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позовних вимог відмовлено у зв'язку з відсутністю правових підстав для їх задоволення.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2010 (судді: Діброва Г.І. –головуючий, Стойка О.В., Шевкова Т.А.) апеляційна скарга приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод" залишена без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2009 залишено без змін з тих самих підстав.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2009 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2010, і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову через неповне з'ясування судами обох інстанцій обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, вказуючи на безпідставність її доводів.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між закритим акціонерним товариством "Новокраматорський машинобудівний завод" (постачальник) та закритим акціонерним товариством "Мініметалургійний завод "Істіл (Україна)" (покупець) 13.02.2007 укладено контракт № 22/155-06/4400001795, згідно умов якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити запчастини металургійного обладнання.

До контракту № 22/155-06/4400001795 сторонами укладені додаткові угоди № 2 від 22.04.2008, № 3 від 23.05.2008, № 4 від 12.05.2008, № 5 від 25.06.2008, № 6 від 22.07.2008, № 7 від 12.12.2008, якими змінювалися деякі умови контракту, а також специфікації №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6.

У зв'язку зі зміною найменування та типу закрите акціонерне товариство "Донецький електрометалургійний завод" було перейменовано у приватне акціонерне товариство "Донецький електрометалургійний завод" згідно пункту 1.1 статуту закритого акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод" № 12661050014003973, зареєстрованого 12.08.2009 виконавчим комітетом Донецької міської ради.

Сторонами укладена 12.12.2008 додаткова угода № 8 до контракту, якою визначено, що у розділі 13 контракту "Юридичні адреси та реквізити сторін" пункт "Покупець" читати в редакції: "ЗАТ "Донецький електрометалургійний завод"...".

Згідно специфікації № 3 позивач зобов'язався виготовити та поставити відповідачу гайку у зборі у кількості 2 шт. на суму 433680 грн. з урахуванням ПДВ.

Пунктом 4.2 контракту в редакції додаткової угоди № 2 від 22.04.2008 передбачено, що попередню оплату за продукцію, вказану у специфікації № 3 у розмірі 50 % від суми 433680 грн., що складає 216840 грн., відповідач зобов'язаний здійснити до відвантаження готової продукції протягом 10 днів з дати отримання платіжної вимоги та повідомлення про готовність продукції до відвантаження, повідомити позивачу номер та дату платіжного доручення і вказати банк куди перераховані кошти.

Відповідно до пункту 4.2 контракту відповідач перерахував позивачу попередню оплату у розмірі 50 %, що складає 216840 грн., що підтверджується витягом з банківського реєстру від 22.07.2008.

Позивач поставив відповідачу через його представника Суділовського Є.О., який діяв за довіреністю № 01200 від 17.11.2008, гайки в зборі у кількості 2 одиниці на суму 433680 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджено приймально-здавальним актом № АМ/08/922 від 18.11.2008.

За приписами пункту 4.3 контракту в редакції протоколу розбіжностей та протоколу узгодження розбіжностей оплату залишку 50 % вартості продукції відповідач зобов'язався здійснити по факту поставки продукції протягом 15-ти банківських днів.

Проте взяті на себе зобов'язання відповідач не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 216840 грн.

На адресу відповідача позивач направив претензію № 009/юр-68/856/11 від 26.06.2009 з вимогою оплатити заборгованість, але відповідач залишив її без відповіді та виконання, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду Донецької області про стягнення з відповідача 216840 грн. заборгованості, 25760,59 грн. пені, 4901,18 грн. трьох процентів річних та 19732,44 грн. інфляційних втрат.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів погашення боргу у розмірі 216840 грн. відповідач не надав, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції правильно погодився з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову в цій частині.

Відповідач порушив строки оплати товару, передбачені пунктом 5.1 контракту, а також пунктом 4.3 контракту в редакції протоколу розбіжностей, що тягне за собою обов'язок оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції правильно погодився з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення вимог щодо стягнення пені, враховуючи неправильний розрахунок позивача пені через невірне визначення позивачем кількості днів календарного року та стягнення з відповідача 25655,77 грн. пені за період з 10.12.2008 по 07.06.2009.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи часткову несплату вартості продукції та норми частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції правильно погодився з висновком місцевого господарського суду щодо часткового задоволення позовних вимог про стягнення річних та інфляційних втрат, враховуючи неправильний їх розрахунок через невірне визначення позивачем кількості днів календарного року та стягнув з відповідача на користь позивача 4900,1 грн. три проценти річних за період з 10.12.2008 по 10.09.2009 за користування чужими грошовими коштами в період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання; 19732,44 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2008 року по серпень 2009 року включно за прострочення виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України.

Згідно пункту 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Інші доводи касаційної скарги про порушення під час прийняття оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права свого підтвердження не знайшли.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вичерпних висновків щодо обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду є законною і обґрунтованою, тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2010 у справі господарського суду Донецької області № 36/327 залишити без змін.