Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України О. Шульги від 03.09.2010р. №02.02-10/421 у зв’язку з відпусткою судді Самусенко С.С., утворено колегію суддів у складі: головуючий суддя Владимиренко С.В., судді – Бернацька Ж.О., Кролевець О.А. для перегляду в касаційному порядку даної справи.

За участю представників:

- позивача: Філіпова О.І., дов. №2754 від 01.09.2010р.;

- відповідача: не з'явилися.

У жовтні 2009р. Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аеліта" про зобов’язання укласти договір №2830 від 01.09.2009р. купівлі-продажу теплової енергії та стягнення судових витрат.

Під час розгляду справи позивачем подано заяву про зміну підстави позову, а саме: визначити відповідача згідно закону як власника квартир будинку, як споживача теплової енергії, як балансоутримувача будинку та позивача як виробника, виконавця, теплогенеруючу, теплотранспортуючу, теплопостачальну організацію, з наведених законних підстав зобов’язати відповідача укласти з позивачем договір №2830 від 01.09.2009р. купівлі-продажу теплової енергії, та залишити без змін в іншій частині позовні вимоги.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.03.2010р. у справі №35/331пд (суддя Мальцев М.Ю.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.05.2010р. у справі №35/331пд (колегія суддів у складі головуючого судді Стойка О.В., суддів Діброви Г.І., Шевкової Т.А.) апеляційну скаргу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" залишено без задоволення, рішення господарського суду Донецької області по справі 18.03.2010р. по справі №35/331пд - без змін.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.05.2010р. та рішення господарського суду Донецької області від 18.03.2010р. у справі №35/331пд, прийняти постанову, якою вважати договір №2830 від 01.09.2009р. купівлі-продажу теплової енергії укладеним між сторонами.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з’ясовано попередніми судовими інстанціями, з урахуванням приписів ст. 181 ГК України, позивач листом №171-ж від 08.09.2009р. направив відповідачу проект договору купівлі-продажу теплової енергії №2830 від 01.09.2009р., а відповідач листом №11 від 11.10.2009р. відмовився підписати цей договір, посилаючись на те, що послуги централізованого постачання гарячої води та централізованого опалення відповідно до п.1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносяться до першої категорії послуг та не входять у перелік послуг, що надає відповідач; відповідач не може бути виробником та споживачем вищевказаних послуг, він є балансоутримувачем, має право, але не зобов’язаний укладати спірний договір.

При цьому, попередніми судовими інстанціями зазначено, що проект цього договору відповідачем не підписано.

Врахував вищевикладене, пославшись на приписи ст.ст. 179, 187 Господарського кодексу України, ст. 1, ч.1 ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що виконавцем, у розумінні ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що рішенням Донецької міської ради №24/30 від 16.01.2006р. відповідача визначено виконавцем послуг з утримання будинків, прибудинкових територій, центральному водопостачанню, гарячому та холодному водопостачанню, водовідведенню житлово-експлуатаційні організації, які є балансоутримувачами житлового фонду.

Поряд з цим, суди попередніх інстанцій з п.2.2 Статуту відповідача з'ясували, що завданням та предметом діяльності об'єднання є належне утримання будинку та прибудинкової території; забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та користування спільним майном членів об'єднання; забезпечення сприяння членами об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання; здійснення господарської діяльності для забезпечення власних потреб.

З огляду на вищевикладене, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли вірного висновку, що відповідач є балансоутримувачем спірного будинку, а не виконавцем послуг з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води на опалення та гаряче водопостачання.

Водночас врахував вищевикладене, приписи ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", за якою споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію, суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідач не є споживачем теплової енергії, тому вимога позивача щодо укладення договору купівлі-продажу теплової енергії не заснована на законі.

Згідно п.3 ч.1 ст. 24, ч.2 ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач має право, зокрема, укладати договори на надання житлово-комунальних послуг. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Врахував зазначені норми матеріального права, місцевий господарський суд вказав про ненадання позивачем доказів, що укладення договору між сторонами є обов'язковим у розумінні ст. 179 Господарського кодексу України, на яку позивач посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також про недоведення існування прямої вказівки закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання.

При цьому, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для укладання договору за рішенням суду і на підставі ст. 187 Господарського кодексу України.

Водночас суд апеляційної інстанції врахував вищевикладене, приписи ст. 627 Цивільного кодексу України, а також положення, визначені статутом відповідача, дійшов висновку про відсутність законодавчо визначеного обов’язку відповідача укладати договір купівлі-продажу теплової енергії з позивачем, погодившись з висновком суду першої інстанції про правомірність відмови відповідача від підписання поданого позивачем договору купівлі-продажу теплової енергії, та, відповідно, з відмовою позивачу у позові, залишив без змін прийняте у даній справі рішення суду.

Водночас місцевим господарським судом зазначено, що заявою про зміну підстав позову позивач з посиланням на ст.ст. 1, 20, 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст. 1, 24 Закону України "Про теплопостачання", ст.ст. 4, 11 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку", Правила користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 03.10.2007р. №1198 (1198-2007-п) , ст. 179 Господарського кодексу України, керуючись ст. 22 ГПК України, просив змінити підстави позовних вимог, однак фактично доповнив вимоги щодо зобов’язання відповідача укласти з позивачем договір №2830 від 01.09.2009р. купівлі-продажу теплової енергії та доповнив позовні вимоги додатковими вимогами щодо визначення відповідача згідно закону як власника квартир будинку, як споживача теплової енергії, як балансоутримувача будинку, та позивача, як виробника, виконавця, теплогенеруючу, теплотранспортуючу організацію. Внаслідок цього, врахував приписи ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції частково прийняв вказану заяву, із зазначенням, що доповнення заявлених позовних вимог вказаною нормою не передбачено.

У відповідності до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені скаржником доводи в касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції у відповідності до положень ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, натомість обґрунтованих доводів про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та/або матеріального права скаржником суду касаційної інстанції не наведено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийняті у даній справі постанова апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду відповідають нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржених судових актів.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.05.2010р. та рішення господарського суду Донецької області від 18.03.2010р. у справі №35/331пд - без змін.