Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

18.02.2010р. відповідач звернувся до Господарського суду Луганської області в порядку статті 1212 Господарського процесуального кодексу України зі скаргою, в якій просив визнати дії Відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції Луганської області по стягненню виконавчого збору неправомірними; визнати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції Луганської області від 02.02.2010р. про стягнення з відповідача 144651,06 грн. виконавчого збору недійсною; зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції Луганської області зупинити виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Луганської області №19/176 від 17.09.2009р. до виконання ухвали Господарського суду Луганської області від 28.01.2010р., посилаючись на пункт 2 частини 2 статті 3, пункту 13 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Скаржник зазначив, що стягнення з відповідача коштів у даному випадку повинно проводиться за виконавчим документом - ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.01.2010р. у справі №19/176, якою розстрочено виконання рішення Господарського суду Луганської області від 17.09.2009р. у справі №19/176.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 12.04.2010р. (суддя Косенко Т.В.) скаргу Відкритого акціонерного товариства "Краснодонвугілля" на дії відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції Луганської області залишено без задоволення.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 25.05.2010р. (судді: Медуниця О.Є.- головуючий, Іноземцева Л.В., Перлов Д.Ю.) ухвалу місцевого господарського суду змінено, визнано недійсною постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції Луганської області від 02.02.2010р. про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 144651,06 грн.; в решті вимоги за скаргою Відкритого акціонерного товариства "Краснодонвугілля" на дії відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції Луганської області залишено без задоволення. Визнаючи недійсною постанову державного виконавця, апеляційний суд виходив з приписів статті 46 Закону України "Про виконавче провадження", за якою виконавчий збір стягується у разі примусового виконання рішення та вираховується від фактично стягненої суми.

Не погоджуючись з висновками апеляційного суду, Відділ державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції Луганської області звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить прийняту у справі постанову скасувати, а ухвалу господарського суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення апеляційним судом статті 46 Закону України "Про виконавче провадження" та помилковістю висновку суду про те, що постанова державного виконавця про стягнення з відповідача виконавчого збору не ґрунтується на законі.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити постанову Луганського апеляційного господарського суду від 25.05.2010р. без змін, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника та на законність постанови.

Відкрите акціонерне товариство з проектування підприємств вугільної промисловості "Південдіпрошахт" не надав відзив на касаційну скаргу та надіслав телеграму, в якій просить розглядати справу без його участі. Відділ державної виконавчої служби не скористався правом на участь своїх представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представника відповідача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Господарського суду Луганської області від 17.09.2009р. у справі №19/176 (суддя Косенко Т.В.) стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Краснодонвугілля" на користь Відкритого акціонерного товариства з проектування підприємств вугільної промисловості "Південдіпрошахт" заборгованості у сумі 1431666 грн.

На виконання зазначеного рішення Господарським судом Луганської області видано наказ від 03.10.2009р. №19/176.

Постановою заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції Луганської області від 13.01.2010р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 17.09.2009р. та встановлено строк для добровільного виконання рішення суду до 20.01.2010р.

Постановою заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції Луганської області від 20.01.2010р. зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 17.09.2009р. у зв'язку з надходженням скарги від відповідача на постанову про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.01.2010р. (суддя Косенко Т.В.), залишеною без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 22.02.2010р. (судді: Медуниця О.Є. - головуючий, Лазненко Л.Л., Перлов Д.Ю.), частково задоволено заяву ВАТ "Краснодонвугілля" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Луганської області від 17.09.2009р. у справі №19/176; розстрочено виконання даного рішення згідно графіку: лютий 2010 року –200000,00 грн., березень 2010 року –200000,00 грн., квітень 2010 року – 200000,00 грн., травень 2010 року –200000,00 грн., червень 2010 року –200000,00 грн., липень 2010 року – 200000,00 грн., серпень 2010 року – 200000,00 грн., вересень 2010 року - 23210,00 грн. В резолютивній частині ухвали зазначено, що рішення Господарського суду Луганської області від 17.09.2009р. у справі №19/176 підлягає виконанню з урахуванням даної ухвали суду.

Постановою заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції Луганської області від 29.01.2010р. поновлено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 17.09.2009р.

02.02.2010р. заступником начальника Відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції Луганської області прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 144651,06 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження є дії Відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції Луганської області щодо стягнення виконавчого збору та незупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду від 17.09.0209р. Зокрема, оскаржено постанову виконавчої служби про стягнення з боржника виконавчого збору від 02.02.2010р.

За приписами статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

За приписами частини 1 статті 46 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передано стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру у строк, встановлений для його добровільного виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника –громадянина і в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника –юридичної особи.

Тобто стягнення виконавчого збору повинно здійснюватися пропорційно фактично задоволеним вимогам стягувача за наслідками виконання виконавчого документу та у порядку черговості, що визначено статтею 43 Закону України "Про виконавче провадження" .

Так, з грошової суми, в тому числі, одержаної від реалізації майна боржника, яка стягнута державним виконавцем з боржника, в першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій, в другу чергу компенсуються витрати Державної виконавчої служби на здійснення виконавчих дій, непокриті авансовим внеском сторін та інших осіб, у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір.

Відповідно до порядку звернення стягнень на грошові кошти та інше майно боржника згідно частиною 8 статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.

Апеляційним судом встановлено, що виконавчою службою не було здійснено фактичне стягнення з боржника будь-якої суми, в зв'язку з чим дії Відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції Луганської області по стягненню виконавчого збору суперечать вказаній нормі Закону.

Ухвалюючи постанову у справі, апеляційний суд, дійшов вірного висновку про невідповідність постанови державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору вимогам закону до неї, та, відповідно, скасування цієї постанови.

За приписами статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом 10 днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли дія мала бути вчинена; за результатами розгляду скарги виноситься ухвала.

У вказаній ухвалі господарський суд з'ясовує правомірність доводів заявника та залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає недійсними наслідки виконавчих дій.

Довід касаційної скарги про невірне застосування апеляційним судом приписів статті 46 Закону України "Про виконавче провадження" колегією суддів визнається непереконливим та спростовується викладеним. Інші доводи касаційної скарги відхиляються, оскільки стосуються обставин, з'ясування яких не є істотним для розгляду поданої скарги.

З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 1212 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 25.05.2010р. у справі №19/176 Господарського суду Луганської області залишити без змін.