15/457-Б-43/406 Про визнання конкурсними кредиторами боржника - 28.02.2012 Прийняття

в провадженні господарського суду міста Києва знаходиться справа про визнання банкрутом ЗАТ "Міжнародна агропромислова корпорація" (далі –боржника), яку було порушено ухвалою суду від 29.10.2009 року за заявою ЗАТ "Компанія "Райз" (далі –ініціюючий кредитор), за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі –Закону) (том 1, а.с. 1).

В газеті "Голос України" від 12.01.2011року №4 (5004) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Міжнародна агропромислова корпорація".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.07.2011 року визнано кредиторами Закритого акціонерного товариства "Міжнародна агропромислова корпорація":

Товариство з обмеженою відповідальністю "Престижінвест" з кредиторськими вимогами у розмірі 830 594,68 грн.,

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" з кредиторськими вимогами у розмірі 56 403,27 грн.,

Закрите акціонерне товариство "Черкаський науковий виробничий центр по біологічному захисту рослин" з кредиторськими вимогами у розмірі 83 322,73 грн.,

Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд" з кредиторськими вимогами у розмірі 24 902,46 грн.,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" з кредиторськими вимогами у розмірі 1 588 983,47 грн.,

Київське обласне відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції з кредиторськими вимогами у розмірі 8794,18 грн.,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" з кредиторськими вимогами у розмірі 185175,44 грн.

Закриту компанію з обмеженою відповідальністю "Дрюс Корпорейт Холдінгс Лімітед" з кредиторськими вимогами у розмірі 49 392 051,50 грн.,

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ" з кредиторськими вимогами у розмірі 116 225 154,64 грн.,

Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва з кредиторськими вимогами у розмірі 24 392,14 грн.;

визнано громадянина ОСОБА_5 кредитором боржника на суму 42 621,73 грн.;

визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Капіталоінвест" кредитором боржника на суму 556 570,80 грн.;

зобов'язано розпорядника майна боржника Лахненка Є.М. включити вимоги ОСОБА_5 на суму 42621,73 грн., вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталоінвест" на суму 556570,80 грн. та вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Престижінвест" на суму 830594,68 грн. в реєстр вимог кредиторів;

затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 169018967,04 грн. (том 6, а.с.57- 62) .

Також, ухвалою господарського суду міста Києва від 21.07.2011 року відмовлено державній податковій інспекції у Печерському районі міста Києва у визнанні її кредитором закритого акціонерного товариства "Міжнародна агропромислова корпорація" на суму 1 687 716, 01 грн. та відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Капіталоінвест" у визнанні кредитором закритого акціонерного товариства "Міжнародна агропромислова корпорація" на суму 668 438, 96 грн . ( том 6, а.с. 63-66).

Не погоджуючись з ухвалами суду першої інстанції від 21.07.2011року про часткову відмову у визнанні грошових вимог на суму 668438,96грн., Товариство з обмеженою відповідальністю "Капіталоінвест" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2011 у справі № 15/457-б-43/406 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог товариства на суму 668438,96грн, та просило визнати та включити до реєстру грошових вимог боржника його грошові вимоги на загальну суму 1 224 884,76 грн., як вимоги 4 черги.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталоінвест" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2011 у справі № 15/457-б-43/406 про відмову у визнанні його грошових вимог на суму–залишено без змін ( том - копії матеріалів справи а.с. 162-165) .

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Капіталоінвест" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 1, 11, 12, 15, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 32, 33, 34 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вислухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Відповідно до частини 1 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом (2343-12) , господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частинами 1, 3, 6 статті 14 Закону передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд. Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство.

Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Положення частини 2 статті 15 Закону визначають, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Судами встановлено, що 11.02.2011року, з дотриманням визначеного статтею 14 Закону строку на подання грошових вимог конкурсними кредиторами, до боржника звернулося ТзОВ "Капіталоінвест" з грошовими вимогами на суму 1 224 884,76грн., з яких 556445,80грн. залишок несплаченої заборгованості згідно рішення господарського суду м. Києва від 16.10.2007року у справі №30/313 та 668438,96грн. інфляційних збитків та річних на зазначений залишок заборгованості за період 14.11.2007року по 28.10.2009року (з моменту набрання рішенням суду у справі №30/313 законної сили до моменту порушення провадження у справі про банкрутство № 15/457-б-43/406) ( том-копії матеріалів справи, а.с.1-17 ).

За змістом мотивувальної та резолютивної частини ухвали попереднього засідання від 21.07.2011року підтверджується встановлення судом першої інстанції обґрунтованості визнання та включення до реєстру вимог кредиторів боржника грошових вимог ТОВ "Капіталоінвест" на суму залишку несплаченої заборгованості 556445,80грн. згідно рішення суду у справі №30/313.

Також згідно оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 21.07.2011року, якою грошові вимоги на суму 668438,96грн. розглядалися як спірні, було встановлено, що кредитор визначав природу спірної суми як інфляційні та річні за період за період з 14.11.2007року по 28.10.2009року на суму залишку непогашеного основного боргу згідно рішення суду від 16.10.2007року у справі №30/313 (з моменту набрання таким рішенням законної сили до моменту порушення провадження у справі про банкрутство № 15/457-б-43/406). Однак, суд першої інстанції не погодився з правильністю такого розрахунку, встановивши, що, фактично, залишок непогашеної заборгованості боржника складав не основний борг, а непогашені штрафні санкції за рішенням суду у справі №30/313, на які неправомірно нараховувати інфляційні та річні (том 6, а.с. 65-66).

Переглядаючи справу в апеляційній інстанції, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про невизнання грошових вимог кредитора ТОВ "Капіталоінвест" на суму 668438,96грн., зазначивши при цьому, що згідно карток бухгалтерського обліку ТОВ "Капіталоінвест", наданих суду самим кредитором до заяви з кредиторськими вимогами, по рахунку №6852 за період 01.01.2007року –23.10.2009року, залишок заборгованості на суму 556445,80грн. відображено виключно як штрафні санкції.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно рішення господарського суду м. Києва від 16.10.2007року у справі №30/313 та наказу суду від 05.11.2007року у справі №30/313 з боржника на користь ТОВ "Капіталоінвест" було стягнуто 7300000грн. основного боргу, 1024854грн. 65грн. витрат, пов'язаних зі сплатою відсотків по кредиту, 7500грн. витрат по страхуванню фінансового ризику, 675000грн. штрафу за прострочення передачі товару, 58750грн.68коп.-3%річних, 272888грн.18коп. збитків від інфляції, 25500грн. державного мита та 118 грн. витрат інформаційно-технічного забезпечення судового процесу (копії матеріалів справи, а.с. 4-7).

Відповідно до статті 534 Цивільного кодексу України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором : у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

З огляду на встановлене апеляційний суд дійшов висновку, про те що кредитором здійснювалось договірне погашення заборгованості та самостійно було визначено залишок боргу на суму 556445,80грн. саме як штрафні санкції, що виключає можливість нарахування інфляційних та річних на таку суму боргу.

За таких обставин, враховуючи оцінку доказів у справі, зроблену судами першої та апеляційної інстанцій, повноваження касаційного суду згідно статті 111-7 ГПК України, який не вправі здійснювати оцінку доказів, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками попередніх судів та не вбачає підстав для скасування прийнятих судом першої та апеляційної інстанції судових рішень.

Також, колегія суддів касаційного суду зазначає про те, що розглядаючи та затверджуючи в цілому реєстр вимог кредиторів боржника, суд у попередньому судовому засіданні відповідно до статей 14, 15 Закону повинен зазначати не тільки розмір, але й черговість задоволення грошових вимог кожного з конкурсних кредиторів, а також перелік майна боржника, яке є предметом застави на момент затвердження реєстру вимог кредиторів.

Ухвала попереднього судового засідання від 21.07.2011року не містить зазначення черговості грошових вимог конкурсних кредиторів та в ній відсутній перелік майна, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Однак, зважаючи на те, що скаржником в апеляційному та касаційному порядку ухвала попереднього засідання від 21.07.2011року оскаржувалась тільки в частині невизнаних грошових вимог конкурсного кредитора ТОВ "Капіталоінвест", колегія суддів касаційного суду не вправі вийти за межі предмету касаційного оскарження.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що неповнота ухвали попереднього судового засідання від 21.07.2011року на предмет визначення черговості решти грошових вимог конкурсних кредиторів та зазначення переліку майна боржника, яке є предметом застави, може бути виправлена шляхом прийняття судом першої інстанції додаткової ухвали до ухвали попереднього судового засідання або за наслідком оскарження в апеляційному (касаційному порядку) ухвали попереднього судового засідання на предмет відсутності черговості визнаних грошових вимог кредиторів та відсутності переліку майна, яким забезпечені вимоги заставного кредитора ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" на суму 116225154, 64грн .

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає, що постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 21.07.2011 року в частині відмови у визнанні грошових вимог ТОВ "Капіталоінвест" на суму 668438,96грн. слід залишити без змін. А доводи скаржника вважати такими, що не спростовують законності прийнятих у справі рішень.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 –11111 ГПК України (1798-12) Вищий господарський суд України,

1. Касаційну скаргу ТОВ "Капіталоінвест" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 року та Ухвалу господарського суду міста Києва від 21.07.2011 року у справі № 15/457-б-43/406 залишити без змін.