Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.,

суддів Жаботиної Г.В., Першикова Є.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Харченко В.М.

розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Українська економіко-правова група"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2010р.

у справі № 43/546 Господарського суду м. Києва

за позовом Закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв’язок"

до Приватного підприємства "Українська економіко-правова група"

про стягнення 544,32 грн.,

Закрите акціонерне товариство "Український мобільний зв’язок" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства "Українська економіко-правова група" про стягнення 544,32 грн., з яких 308,16грн. сума боргу, 236,16грн. - сума договірної санкції.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.02.2010р. (суддя М.В.Пасько), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2010р. (судді: Л.Л.Гарник, Я.Л.Іваненко, В.О.Пантелієнко), позов задоволено, стягнуто з Приватного підприємства "Українська економіко-правова група" на користь Закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв’язок" 308,16грн. основного боргу, 236,16грн., 102,00грн. державного мита, 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Приватне підприємство "Українська економіко-правова група" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2010р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2010р. та передати справу на новий розгляд. Свою вимогу Приватне підприємство "Українська економіко-правова група" мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався правом, наданим ст. 22 ГПК України щодо участі його представників у судовому засіданні. Про час і місце розгляду касаційної скарги був повідомлений.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Приватного підприємства "Українська економіко-правова група" підлягає задоволенню.

Господарським судом встановлено:

28.02.2006р. між позивачем та Приватним підприємством "Дивосвіт", правонаступником якого є відповідач, було укладено договір про надання послуг мобільного зв'язку № 2740383/1.11386247, за яким позивач зобов'язався надавати відповідачеві послуги мобільного зв'язку, а відповідач сплачувати надані послуги на підставі рахунків. Позивачем відповідачеві було надано особовий рахунок № 1.11386247 для проведення розрахунків за послуги мобільного зв'язку.

24.03.2006р. між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 2511444 до договору, відповідно до якої сторони домовились, що у зв'язку з несплатою відповідачем наданих йому послуг зв'язку, відповідач сплачує штрафні санкції в розмірі 1, 92 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії основного договору, починаючи з дня відмови від основного договору або припинення його дії внаслідок несплати абонентом зобов'язань за основним договором.

Правила щодо договору про надання послуг встановлені ст. 901 ЦК України, згідно ч. 1 якої за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що за договором про надання послуг виконавець за завданням замовника надає послуги, яка споживається замовником, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві надану послугу, якщо договором не встановлено інше.

Проте, вирішуючи даний спір, господарський суд попередніх інстанцій не досліджував обставин, яку послугу за додатковою угодою зобов’язався надати позивач та обставин щодо виконання позивачем зобов’язань за додатковою угодою.

Як вже було зазначено, господарським судом встановлено, що штрафні санкції відповідач відповідно до додаткової угоди мав сплачувати на умовах додаткової угоди починаючи з дня відмови від договору або припинення дії договору.

Згідно ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Проте, вирішуючи даний спір, господарський суд попередніх інстанцій не досліджував обставин щодо припинення договору у порядку, що передбачений чинним законодавством та наявності підстав для нарахування санкцій.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Українська економіко-правова група" задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2010р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2010р. у справі № 43/546 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.