07/379-09 Про розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів та стягнення заборгованості за цим договором - 06.09.2010 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до приватного підприємця Кучерявого І.М. про розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів за № ЭЛ/Хрк-0041/ДЛ від 01.10.2007р., зобов’язання відповідача повернути предмет лізингу за договором –напівпричіп самоскид BODEX KIS 3 W-S, шасі SU90333GH6SBU1087, державний № АА5619ХТ вартістю 73856,40грн. та стягнення 79476,13грн., з яких 67590,19грн. заборгованість за лізинговими платежами, 7696,68грн. платіж за незавершений лізинговий період та 4189,26грн. пеня, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань з оплати лізингових платежів за договором № ЗЛ/Хрк-0041/ДЛ від 01.10.2007р.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.02.2010р. (суддя Т.В.Інте) позов задоволено, стягнуто з приватного підприємця Кучерявого Ігора Миколайовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" 67590,19 грн. заборгованості за лізинговими платежами, 7696,68 грн. платежу за незавершений лізинговий період, 4189,26 грн. пені, 1533,33 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, зобов'язано приватного підприємця Кучерявого Ігора Миколайовича повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" напівпричіп самоскид BODEX KIS 3W-S, шасі SU90333GH6SBU1087, державний № АА5619ХТ.

Не погодившись з прийнятим у даній справі судовим рішенням, приватний підприємець Бондаренко І.О. подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 22.02.2010р. та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Свою вимогу приватний підприємець Бондаренко І.О. мотивує тим, що господарським судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Сторони не скористались правом, наданим ст. 22 ГПК України щодо участі їх представників у судовому засіданні. Про час і місце розгляду касаційної скарги були повідомлені.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга приватного підприємця Бондаренко І.О. підлягає задоволенню.

Господарським судом встановлено:

01.10.2007р. між сторонами було укладено договір фінансового лізингу транспортних засобів № ЗЛ/Хрк-0041/ДЛ, за яким позивач придбає у власність предмет лізингу та надає його відповідачу за плату у тимчасове володіння та користування.

27.10.2007р. позивач за актом приймання –передачі передав відповідачу предмет лізингу: напівпричіп самоскид BODEX KIS 3W-S, шасі SU90333GH6SBU1087, державний № АА5619ХТ.

Згідно ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Проте, вирішуючи даний спір, господарський суд у встановленому порядку на підставі відповідних доказів не дослідив обставин на який строк та за яку плату (розмір лізингових платежів) позивач передав у користування відповідача об’єкт лізингу.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Проте, вирішуючи даний спір господарським судом не було досліджено обставин щодо забезпечення договору фінансового лізингу від 01.10.2007р., а отже і наявності прав та обов’язків інших осіб за даним договором.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають частковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу приватного підприємця Бондаренко І.О. задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 22.02.2010р. у справі № 07/379-09 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.