Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.,

суддів Доповідач –Жаботина Г.В. Жаботиної Г.В., Першикова Є.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Бутенко І.А.

розглянувши касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Полтавапропангаз"

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.04.2010р.

у справі № 8/220 Господарського суду Полтавської області

за позовом Лубенської міської ради

до Закритого акціонерного товариства "Полтавапропангаз"

третя особа Лубенська об’єднана державна податкова інспекція

про стягнення 8843,74 грн.,

Лубенська міська рада звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Полтавапропангаз" про стягнення 8843,74грн. орендної плати.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.02.2010р. (суддя Л.Б.Плеханова), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.04.2010р. (судді: Б.О.Ткаченко, О.І.Лобань, Р.В.Федорчук), позов задоволено, стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Полтавапропангаз" на користь Лубенської міської ради орендну плату у розмірі 8843,74грн., в доход Державного бюджету України 102,00грн. державного мита, в доход Державного бюджету України 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Закрите акціонерне товариство "Полтавапропангаз" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 16.02.2010р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.04.2010р. та припинити провадження у справі. Свою вимогу Закрите акціонерне товариство "Полтавапропангаз" мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався правом, наданим ст. 22 ГПК України щодо участі його представників у судовому засіданні. Про час і місце розгляду касаційної скарги був повідомлений.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Закритого акціонерного товариства "Полтавапропангаз" не підлягає задоволенню.

Господарським судом встановлено:

05.09.2008р. п. 12 рішення Лубенської міської ради "Про вилучення, надання земельних ділянок у власність та користування юридичним і фізичним особам для різного цільового призначення" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо земельної ділянки, що надавалася відповідачу по вул. Драгоманова, 33а, загальною площею 0,1442га та зобов’язано відповідача укласти з позивачем договір оренди землі терміном на 5 років.

10.12.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі, за яким позивач надав в оренду відповідачу земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,1442га, яка знаходиться в м. Лубни по вул. Драгоманова, 33. Даний договір укладено терміном на 5 років з 03.01.2008р.

Пунктом 4 договору визначено, що щомісячна орендна плата складатиме 3648,19грн. та вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі 10% нормативної грошової оцінки до земельного податку.

10.12.2008р. сторонами договору складено акт приймання-передачі земельної ділянки в натурі.

26.12.2008р. між відповідачем та Виробничим підприємством "Надежда" укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, згідно умов якого подавець продає, а покупець купує модульну автозаправочну станцію, що знаходиться в м. Лубни по вул. Драгоманова, 33а та розташована на орендованій земельній ділянці площею 0,1442га.

Згідно ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 31 Закону України "Про оренду землі", у редакції, що існувала на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Проте, із прийнятих у даній справі судових рішень не випливає, що договір оренди землі від 10.12.2008р., який укладено між позивачем та відповідачем, було припинено 26.12.2008р. за згодою сторін. Не посилається на дану обставину і відповідач.

За таких обставин, господарський суд дійшов правомірного висновку щодо обов’язку відповідача сплачувати орендну плату за діючим договором.

Господарським судом встановлено, що 27.02.2009р. Лубенською міською радою Полтавської області прийнято рішення "Про вилучення, надання земельних ділянок у власність та користування юридичним і фізичним особам для різного цільового призначення", яким вилучено із користування відповідача земельну ділянку по вул. Драгоманова, 33а, загальною площею 0,1442га та передано її Виробничому підприємству "Надежда.

З а таких обставин, господарський суд дійшов правомірного висновку щодо припинення договору оренди землі від 10.12.2008р., укладеного між позивачем та відповідачем, 27.02.2009р.

Господарським судом встановлено, що відповідач не виконав своє зобов’язання щодо сплати орендної плати за землю за період з грудня 2008 року до лютого 2009 року на загальну суму 8843,74грн., а саме: за грудень 2008 року –588,42грн., за січень 2009 року –4202,71грн. та за лютий 2009 року –4052,61грн.

За таких обставин, господарський суд дійшов правомірного висновку щодо стягнення з відповідача боргу по орендній платі.

Згідно ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Оскільки місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом норми матеріального та процесуального права порушено не було, то підстави для скасування даних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Полтавапропангаз" залишити без задоволення, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.04.2010р. у справі № 8/220 –без змін.