ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"02" лютого 2012 р.
|
Справа № 5002-7/2861-2011
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Борденюк Є.М.
(головуючого),
Вовка І.В.,
. Кондратової І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді" та Ялтинської міської ради на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 року у справі № 5002-7/2861-2011 за позовом заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Кримської республіканської рятувально-водолазної служби до Ялтинської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді", Фонду комунального майна Ялтинської міської ради, Ялтинського клубу юних моряків про визнання недійсними результатів конкурсу, договору оренди, рішення Ялтинської міської ради, договору купівлі-продажу та витребування майна державної власності з незаконного володіння,
УСТАНОВИВ:
У липні 2011 року заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Кримської республіканської рятувально-водолазної служби з позовною заявою до Ялтинської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді", Фонду комунального майна Ялтинської міської ради, Ялтинського клубу юних моряків про визнання недійсними результатів конкурсу, оформлених протоколом засідання конкурсної комісії від 31.03.2009 року № 4 щодо оренди нежитлових будівель рятувальної станції за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 33-а, договору оренди від 28.05.2009 року укладеного на підставі конкурсу між Ялтинським клубом юних моряків і ТОВ "Центр відпочинку на воді" з оренди зазначених будівель та споруд рятувальної станції, рішення Ялтинської міської ради від 17.11.2009 року № 30 про затвердження переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом викупу, в частині внесення до переліку орендованого нерухомого майна рятувальної станції, договору купівлі-продажу нерухомого майна рятувальної станції, укладеного між Фондом комунального майна Ялтинської міської ради і ТОВ "Центр відпочинку на воді" від 19.05.2010 року № 658 та зобов'язання ТОВ "Центр відпочинку на воді" повернути нерухоме майно рятувальної станції з незаконного володіння на користь держави в особі Кримської республіканської рятувально-водолазної служби у зв'язку з належністю спірного приватизованого нерухомого майна рятувальної станції до державної власності, оскільки це майно державної власності не передавалося в установленому законом порядку до комунальної власності.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.09.2011 року (суддя Дворний І.І.) в позові відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 року (судді Фенько Т.П., Латинін О.А., Маслова З.Д.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та позов задоволено в повному обсязі.
У касаційних скаргах ТОВ "Центр відпочинку на воді" та Ялтинська міська рада вважають, що апеляційним господарським судом порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У поясненні до касаційних скарг Фонд комунального майна Ялтинської міської ради підтримує доводи касаційних скарг та просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відзиви на касаційні скарги від інших сторін до суду не надходили.
У клопотанні Ялтинська міська рада просить Вищий господарський суд України розглядати справу за відсутності свого представника.
Заслухавши пояснення прокурора, представників ТОВ "Центр відпочинку на воді" та Фонду державного майна України, дослідивши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2004 року виконавчим комітетом Ялтинської міської ради було прийнято рішення № 1400 "Про оформлення права власності на будівлю рятувальної станції по Парковому проїзду 15 в м. Ялта, на будівлю рятувальної станції по вул. Дражинського, 33а в м. Ялта та видачу свідоцтва про право власності", на підставі якого виконавчим комітетом Ялтинської міської ради було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22.10.2004 року, а КП "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно було внесено відповідний запис.
12.07.2007 року виконавчим комітетом Ялтинської міської ради було прийнято рішення № 1382, яким були внесені зміни до рішення Ялтинського міськвиконкому від 28.09.2004 № 1400 та, зокрема, пункт 1.2 було викладено в наступній редакції: "Оформити право власності на нежилі будівлі та споруди рятувальної станції по вул. Дражинського, 33а в м. Ялта, у тому числі: літ. А рятувальна станція, загальною площею 162,8 кв. м.; літ. Б майстерня, загальною площею 6,4 кв. м., на ділянці навіси літ. З, Д, склад ПММ літ. Г, вбиральня літ. Е, літній душ літ. Ж, споруди за Ялтинською міською радою та видати свідоцтво про право власності".
20.07.2007 року виконавчим комітетом Ялтинської міської ради було видане нове свідоцтво про право власності, а КП "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" було внесено відповідний запис до реєстру прав власності на нерухоме майно.
06.03.2009 року відбулося засідання конкурсної комісії для проведення конкурсу на право оренди нежилих приміщень та споруд рятувальної станції, на якому було прийнято рішення щодо проведення некомерційного конкурсу на право укладення договору оренди вказаних приміщень та будівель. За результатом проведеного конкурсу переможцем було визначено ТОВ "Центр відпочинку на воді".
На підставі цього конкурсу, 28.05.2009 року між Ялтинським клубом юних моряків (Орендодавець) та ТОВ "Центр відпочинку на воді" (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, предметом якого є майнові відносини сторін щодо господарського користування майном, розташованим по вул. Дражинського, 33-а в м. Ялта.
Згідно з пунктом 1.2 договору майно є комунальною власністю Ялтинської міської ради.
02.11.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої орендар має право на приватизацію об’єкта оренди шляхом викупу.
17.11.2009 року Ялтинською міською радою було прийнято рішення № 30 "Про затвердження переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації", за яким до відповідного переліку було включено окреме індивідуально визначене майно - будівлі та споруди рятувальної станції, орендовані ТОВ "Центр відпочинку на воді", що розташовані за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 33а.
19.05.2010 року між Фондом комунального майна Ялтинської міської ради (Продавець) та ТОВ "Центр відпочинку на воді" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу відповідно до умов якого Продавець зобов’язується передати у власність Покупцю комунальне майно - окреме індивідуально визначене майно - нежитлові будівлі та споруди, які орендуються ТОВ "Центр відпочинку на воді", що розташовані за адресою: Україна, АР Крим, м. Ялта, вул. Дражинського, 33-а, а Покупець зобов’язується прийняти Об’єкт приватизації, сплатити ціну відповідно до умов договору, та пройти реєстрацію об’єкта приватизації в Бюро технічної інвентаризації.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про визнання недійсними результатів конкурсу, оформлених протоколом засідання конкурсної комісії щодо оренди нежитлових будівель рятувальної станції, договору оренди укладеного на підставі конкурсу з оренди зазначених будівель та споруд рятувальної станції, рішення Ялтинської міської ради про затвердження переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом викупу, в частині внесення до переліку орендованого нерухомого майна рятувальної станції, договору купівлі-продажу нерухомого майна рятувальної станції, та зобов'язання покупця повернути нерухоме майно рятувальної станції з незаконного володіння на користь держави у зв'язку з належністю спірного приватизованого нерухомого майна рятувальної станції до державної власності.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про визнання недійсними результатів конкурсу, договору оренди укладеного на підставі конкурсу з оренди будівель та споруд рятувальної станції, рішення Ялтинської міської ради про затвердження переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом викупу, в частині внесення до переліку орендованого нерухомого майна рятувальної станції, договору купівлі-продажу нерухомого майна рятувальної станції, та зобов'язання покупця повернути нерухоме майно рятувальної станції з незаконного володіння на користь держави, і задовольняючи такий позов апеляційний господарський суд виходив з обставин належності спірного майна до державної власності, недоведеності обставин передачі майна рятувальних станцій до комунальної власності та наявності підстав для визнання недійсними спірних договорів і витребування майна державної власності з незаконного володіння його набувача.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР)
та законами України.
За вимогами статті 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Постановою Ради Міністрів Української РСР від 25.07.1988 року № 199 було передано організації рятувальної служби на воді Республіканському товариству рятування на воді.
Розпорядженням Ради Міністрів Української РСР від 02.11.1988 № 472-р було вирішено передати від Мінжитлокомунгоспу УРСР до Товариства рятування на воді УРСР організації рятувальної служби станом на 01.08.1988 року.
Постановою Президії Центральної Ради Республіканського товариства порятунку на водах УРСР від 03.11.1988 року прийнято безоплатно від Міністерства житлово-комунального господарства УРСР рятувальні служби, станції і пости з їх майном станом на 01.09.1988 року.
За актом приймання-передачі від 22.02.1989 року Міністерство житлово-комунального господарства УРСР передало, а Республіканське товариство рятування на воді УРСР прийняло рятувальні служби з їх майном.
Актом від 19.02.1998 року спірну рятувальну станцію було передано Кримській республіканській рятувально-водолазній службі Товариства рятування на воді України безоплатно в тимчасове користування.
Отже, на час набуття чинності Законами "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування" від 08.01.1991 року (533-12)
і "Про власність " від 15.04.1991 року (697-12)
спірне майно рятувальної станції знаходилося в державній власності, яка була єдиною державною власністю до набрання чинності цими законами.
Тому посилання на належність спірного майна до комунальної власності не відповідає фактичним обставинам справи і є юридично неспроможним, оскільки правових підстав для такого розмежування не існувало, акт передачі майна з державної власності до комунальної відсутній.
Статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991 року № 1540-XII встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.
Порядок розмежування майна державної та комунальної власності визначено постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 року № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" (311-91-п)
. Згідно з зазначеною постановою до комунальної власності увійшли об'єкти, перелічені у додатку, в якому рятувальні станції (як майно) відсутні. Пунктом 1 Постанови встановлювалось, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю.
Відповідно до ст. 4 та частин 5 і 6 ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України щодо нерухомого майна (будівлі, споруди, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва, приміщення) на підставі акту приймання-передачі, з дати підписання якого виникає право власності.
Апеляційним господарським судом встановлено, що спірне майно рятувальної станції належить до державної власності, оскільки це майно державної власності не передавалося в установленому законом порядку до комунальної власності.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про визнання результатів конкурсу, оформлених протоколом засідання конкурсної комісії щодо оренди нерухомого майна рятувальних станцій та спірного рішення Ялтинської міської ради в частині внесення до переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації, окремого індивідуально визначеного майна –нежитлових будівель і споруд рятувальної станції недійсними як таких, що суперечать законодавству України та порушують майнові права та інтереси держави.
Разом з цим, згідно вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
В силу ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Суд апеляційної інстанції, встановивши обставини порушення прав і законних інтересів держави та доведеність укладення спірних договорів оренди і купівлі-продажу державного майна рятувальних станцій всупереч закону, правомірно задовольнив вимоги про визнання цих договорів недійсними, та про витребування нерухомого майна державної власності з незаконного володіння на користь держави, скасувавши рішення суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.
За таких обставин, прийнята постанова апеляційного господарського суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Центр відпочинку на воді" та Ялтинської міської ради залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 року –без змін.
|
Головуючий суддя
Судді
|
Є.Борденюк
І.Вовк
І.Кондратова
|