Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.05.2010 р. (суддя Донець О.Є.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.06.2010 р. (судді: Величко Н.Л., Алєєва І.В., Москальова І.В.), на підставі п. 4 та п. 10 ч. 1. ст. 63 ГПК України повернуто зустрічну позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Не погоджуючись з постановою, Товариство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу та постанову скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Виносячи ухвалу та приймаючи постанову суди виходили з того, що Товариством до зустрічної позовної заяви не подано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Загальні правила подання позовних заяв до господарського суду визначаються приписами ст. ст. 54 - 57 ГПК України .

Відповідно до п. п. 3, 31 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В силу п. п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Статтею 46 ГПК України визначено, що державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Порядок сплати і розмір державного мита визначений Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (7-93) та Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. №15 (z0050-93) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 р. за № 50 (z0050-93) ).

Відповідно до п. 24 Інструкції із зустрічних позовних заяв мито справляється на загальних підставах.

В силу ст. 471 ГПК України розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п. 8 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 (1258-2005-п) , визначено, що за зустрічну позовну заяву витрати оплачуються у розмірі, передбаченому для подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, в порушення вказаних вимог до зустрічної позовної заяви Товариства не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що є підставами для повернення заяви без розгляду в порядку ст. 63 ГПК України.

За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій щодо повернення зустрічної позовної заяви є правомірними.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами норм процесуального права при прийнятті постанови та винесенні ухвали не знайшли свого підтвердження.

З урахуванням викладеного, підстави для скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 14.06.2010 р. відсутні.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , суд

Касаційну скаргу ТОВ "ТПК Стройсервіс" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.06.2010 р. у справі № 20/104пд залишити без змін.