Б-50/28-10 Про затвердження наданого суду ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу ТОВ - 31.08.2010 Прийняття

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.04.2010 (суддя Усатий В.О.) затверджено наданий суду ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс ТОВ "Полііпроект". Ліквідовано юридичну особу –ТОВ "Полііпроект". Провадження у справі припинено, на підставі статей 32, 40, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала мотивована тим, що ліквідатором складений реєстр вимог кредиторів на загальну суму 200000,00 грн. За результатами інвентаризації, активів у підприємства не виявлено, згідно відповідей від КП "Харківське міське БТІ", Харківської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", управління ДАІ ГУМВС України в Харківській області, Харківської міської інспекції держтехнагляду, об’єктів права власності в вищезгаданих управліннях за банкрутом не зареєстровано. Відповідно довідки № 90 від 19.04.2010 документи боржника здані на збереження до КП "Міський архів", печатка боржника здана для знищення до УГБ ГУМВС України в Харківській області (квитанція № 129 від 14.04.2010 р.). Ліквідатором складений ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю на загальну суму 200,0 тис. грн.

Таким чином, на думку господарського суду Харківської області, ліквідатор виконав всі заходи по ліквідації банкрута та надав документи, що свідчать про відсутність активів банкрута та неможливість його функціонування згідно законодавства, а тому, суд визнав за необхідне затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, припинити провадження у справі та сповістити державні органи про ліквідацію банкрута.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою господарського суду Харківської області від 26.04.2010, Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі міста Харкова звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не прийнято до уваги приписи статей 67, 129 Конституції України, статей 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки порушення провадження за статтею 51 Закону, можливе лише після закінчення двохмісячного строку, який передбачений частиною 4 статті 105 ЦК України, крім того, боржником не дотримано вимоги статей 2, 10, 11, 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", п.п.п.8.1.1.1 п.п.8.1. п.8 Наказу Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 № 80 " Про затвердження Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) " (z0172-98) докази направлення у встановленому порядку до ДПІ заяви за ф.№8-ОПП в матеріалах справи відсутні. Оскаржуваною ухвалою господарський суд обмежив можливість реалізації ДПІ завдання, яке закріплено за органами державної податкової служби у статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова, переглянувши в касаційному порядку винесену у справі ухвалу господарського суду Харківської області від 26.04.2010, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з заяви про порушення справи про банкрутство, рішення про ліквідацію ТОВ "Полііпроект" прийнято 01.12.2009 на загальних зборах учасників ТОВ "Полііпроект".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.03.2010 порушено провадження у справі № Б-50/28-10 про банкрутство ТОВ "Полііпроект", за заявою боржника, в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", призначено справу до розгляду.

Відповідно до вимог частини 1 статі 51 Закону, якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

постанова господарського суду Харківської області від 09.03.2010 про визнання боржника банкрутом, в порядку статті 51 Закону, мотивована тим, що загальний розмір кредиторської заборгованості ТОВ "Полііпроект" складає 200000,00 грн., яка не забезпечена заставою. Ліквідатором здійснено інвентаризацію активів боржника, за результатами якої встановлено, що активи відсутні, у зв’язку з чим оцінка не проводилася. За даними бухгалтерського обліку ТОВ "Полііпроект" не має дебіторської заборгованості, заборгованість по заробітній платі відсутня. Крім того, на рахунках боржника залишок грошових коштів відсутній, оскільки рахунки закриті, що підтверджується довідкою ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 16.12.2009, загальна кредиторська заборгованість підприємства складає 200000,00 грн., а активи боржника –0,00 грн. Станом на 21.12.2009 ліквідатором складений проміжний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю на загальну суму 200,0 тис. грн.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що сума кредиторської заборгованості перевищує активи боржника, підприємство не веде підприємницької діяльності, що робить неможливим погашення заборгованості перед кредитором, боржник є дійсно неплатоспроможним, що свідчить про скрутний фінансовий стан боржника і неможливість відновлення виробництва, в зв'язку з чим суд визнав за необхідне визнати боржника банкрутом та призначити ліквідатором боржника Бурика О.В.

Оскаржуваною ухвалою господарського суду Харківської області від 26.04.2010 у справі № Б-50/28-10 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс; ліквідовано юридичну особу ТОВ "Полііпроект"; провадження у справі припинено.

Відповідно до вимог частини 1, статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Відповідно до вимог частини 4, статті 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Згідно частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до вимог частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що тільки після оцінки вартості наявного майна боржника, в порядку статті 60 Господарського кодексу України, публікації оголошення, в порядку статті 105 Цивільного кодексу України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, відповідно до пункту 8.1 п.п. 8.1.1. Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 80 від 19.02.1998 (z0172-98) , та складання проміжного ліквідаційного балансу можливе з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений статтею 105 Цивільного кодексу України, з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства.

Як вбачається з матеріалів справи, в заяві ТОВ "Полііпроект" про порушення справи про банкрутство, в порядку статті 51 спеціального Закону, відсутні посилання на факти повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, шляхом подання заяви за формою № 8-ОПП, у встановленому законодавством порядку, а також до заяви про порушення справи про банкрутство не додані належні докази повідомлення органу ДПІ за ф. 8-ОПП та докази фактичного здійснення попередньої публікації оголошення, в порядку частини 4 статті 105 Цивільного кодексу України.

Дослідження зазначених вище обставин необхідно для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, за правилами статті 51 спеціального Закону, вказані обставини, виходячи з вимог Закону, повинні бути в наявності та з'ясовані на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою.

В постанові господарського суду Харківської області від 09.03.2010 встановлено, що ліквідатором повідомлено державного реєстратора про прийняте рішення про ліквідацію ТОВ "Полііпроект".

Крім того, суд в постанові про визнання боржника банкрутом послався на те що Державним реєстратором в Бюлетені державної реєстрації опубліковано оголошення про припинення ТОВ "Полііпроект" шляхом ліквідації, вказані висновки господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею 33 та статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, всупереч вказаним вимогам процесуального закону, в матеріалах справи відсутні докази здійснення публікації оголошення про припинення ТОВ "Полііпроект" шляхом ліквідації.

Матеріали справи не містять оригіналу або копії Бюлетеню державної реєстрації, з наявним у ньому оголошенням про припинення ТОВ "Полііпроект", як то передбачено статтею 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", згідно якої рішення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом щодо припинення юридичної особи підлягає опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Відсутність в матеріалах справи доказів здійснення публікації оголошення про припинення ТОВ "Полііпроект" також, робить неможливим встановлення обставин, щодо дотримання ТОВ "Полііпроект" двохмісячного строку, який передбачений частиною 4 статті 105 Цивільного кодексу України.

Крім того, статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.

Відповідно до пункту 8.1.1. Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 80 від 19.02.1998 (z0172-98) юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід у 3-денний термін від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП.

Відповідно до пункту 8.2 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 80 від 19.02.1998 (z0172-98) у зв'язку з проведенням реорганізації чи ліквідації юридичної особи органом державної податкової служби приймається рішення про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі, у разі одержання, зокрема, заяви за формою N 8-ОПП від платника податків.

Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що на платника податків покладено обов'язок повідомити податкові органи про прийняття рішення про припинення юридичної особи, шляхом подання заяви за формою № 8-ОПП, а податкові органи наділені правом проводити позапланові перевірки своєчасності, достовірності і повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) у випадку реорганізації (ліквідації) підприємств відповідно до пункту 6 частини 6 статті 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, до матеріалів заяви про порушення справи про банкрутство, в порядку статті 51 Закону, не додано повідомлення Державної податкової інспекції про ліквідацію ТОВ "Полііпроект", за формою № 8-ОПП, відповідно до вимог пункту 8.1.1. Порядку обліку платників податків.

За вказаних обставин, здійснене у справі провадження не може вважатися законним з моменту його порушення.

Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що справа про банкрутство ТОВ "Полііпроект" порушена неправомірно, без належного з'ясування повного кола кредиторів боржника, у відсутності доказів повідомлення ДПІ за формою 8-ОПП, взагалі у відсутності доказів попередньої публікації в порядку ст. 105 ЦК України, в зв'язку з чим, господарський суд незаконно продовжив процедуру банкрутства боржника, визнав його банкрутом за процедурою, яка передбачена статтею 51 спеціального Закону, та, у зв'язку з затвердженням звіту ліквідатора, незаконно ліквідував підприємство –банкрута, на підставі пункту 6 частини 1 статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 1119 ГПК України, яка визначає повноваження касаційної інстанції, передбачено право суду касаційної інстанції скасувати рішення першої інстанції та припинити провадження у справі.

З огляду на зазначене, враховуючи, що висновки, зроблені судом першої інстанції, не відповідають вимогам чинного законодавства, ухвала про з атвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, а також про ліквідацію ТОВ "Полііпроект" та постанова про визнання ТОВ "Полііпроект" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають приписам чинного законодавства, а провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню.