16/286/09 Про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу підприємства банкрута - 31.08.2010 Прийняття

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.03.2010 (суддя Ніколаєнко Р.А.), в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підприємства-банкрута, Приватне підприємство "Агат-2004" ліквідовано, а провадження у справі припинено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.06.2010 (колегія суддів: Кричмаржевський В.А., Кагітіна Л.П., Мойсеєнко Т.В.) скасовано хвалу господарського суду Запорізької області від 30.03.2010 у справі № 16/286/09 . Провадження у даній справі припинено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Запорізького апеляційного господарського суду арбітражний керуючий Чулаков Петро Ігоревич звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду другої інстанції скасувати, а хвалу господарського суду Запорізької області від 30.03.2010 залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням спростовує висновок щодо відсутності підприємницької діяльності протирічить правилам статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно якої підстави для подання кредитором заяви про порушення справи про банкрутство настають за наявності будь-якої з ознак, передбачених вказаною статтею, матеріалами справи підтверджено, що боржник не звітував до Державної податкової інспекції з травня 2007 року

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, касаційну скаргу арбітражного керуючого Чулакова Петра Ігоревича, переглянувши в касаційному порядку прийняту у справі постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 17.06.2010, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.12.2009 за заявою Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Запоріжжя порушено провадження у справі про визнання банкрутом Приватного підприємства "Агат-2004", в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Запорізької області від 29.12.2009, на підставі статті 52 Закону, Приватне підприємство "Агат-2004" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Чулакова Петра Ігоревича

постанова суду першої інстанції мотивована наявністю ознак, які свідчать про відсутність підприємницької та іншої діяльності боржника.

Судом встановлено, що за обліковими даними ДПІ станом на 10.12.2009 Приватне підприємство "Агат-2004" має податкову заборгованість в сумі 2316,83 грн., з яких 2087,00 грн. –основні зобов’язання та 229,83 грн. –пеня, розрахована на суму несплаченого податкового боргу. Крім того, в постанові судом встановлено відсутність у боржника майна, про що свідчать довідки надані ОП "Запорізьке МБТІ", Запорізького ВРЕВ №1 УДАІ УМВС України в Запорізькій області, ЗРУ ДП "Центр Державного земельного кадастру".

Врахувавши викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у зв’язку з неподанням боржником більше року обов’язкової податкової звітності, наявністю ознак, що свідчать про відсутність підприємницької чи іншої діяльності боржника, неспроможність виконати зобов’язання перед бюджетом Приватне підприємство "Агат-2004" слід визнати банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.03.2010,затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підприємства-банкрута, Приватне підприємство "Агат-2004" ліквідовано, а провадження у справі припинено.

Скасовуючи ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.03.2010 Запорізький апеляційний господарський суд, в постанові від 17.06.2010, дійшов висновку, що ініціюючим кредитором - Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Запоріжжя при поданні заяви про порушення справи про банкрутство та при подальшому розгляді господарським судом першої інстанції цієї справи не надано суду доказів про наявність чи відсутність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи боржника за її місцезнаходженням відповідно до вимог статей 17, 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Апеляційний господарський суд вказав на те, що господарський суд Запорізької області не звернув уваги на норми Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15) і продовжував розглядати цю справу та приймати судові акти.

Вказані обставини на думку суду апеляційної інстанції свідчать про неповноту дослідження місцевим господарським судом обставин справи та, як наслідок, відсутність підстав вважати, що місцевим господарським судом дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений об'єктивний висновок щодо відсутності підприємницької діяльності боржника.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що, відповідно до вимог статей 33, 34 ГПК України, належним доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, є внесений до Єдиного державного реєстру, в порядку статей 17, 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням

В той же час, суд апеляційної інстанції не повно дослідив обставини справи, що призвело до прийняття рішення, всупереч положенням статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.

Статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зокрема, статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено самостійну підставу для порушення провадження у справі, а саме з підстав ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

Як вбачається з матеріалів справи, заява Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Запоріжжя про порушення провадження у справі про визнання банкрутом Приватного підприємства "Агат-2004" мотивована тим, зокрема, що боржник не надає податкових звітів та декларацій про доходи та документи бухгалтерської звітності до Державної податкової інспекції з травня 2007 року, що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції від 27.10.2009 року № 17883/10/28-142/4.

Крім того, в постанові від 29.12.2009 господарський суд Запорізької області також встановив, що згідно з довідкою УПФУ у Ленінському районі міста Запоріжжя від 22.12.2009 останню податкові звітність боржником подано за травень 2007 року.

Проте, на вказані обставини господарський суд апеляційної інстанції уваги не звернув, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі про визнання банкрутом Приватного підприємства "Агат-2004", з підстав не надання заявником до господарського суду доказів про наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи боржника за її місцезнаходженням відповідно до вимог статей 17, 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

В свою чергу, господарський суд Запорізької області також припустився помилок при вирішенні даної справи.

Враховуючи вимоги пункту 5 частини 2 статті 54 ГПК України та частини 1 статті 7 спеціального Закону, заява про порушення провадження у справі відсутнього боржника має містити, зокрема, обставини на підтвердження однієї із визначених в частині 1 статті 52 Закону підстав з доданням доказів, що підтверджують такі обставини (підстави) для визначення боржника відсутнім.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що встановлення факту неподання платником податків у встановлений строк, протягом року податкових декларацій відноситься до компетенції органів державної податкової служби, яка, з вказаних підстав, може бути ініціюючим кредитором у справі про банкрутство відсутнього боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції, останні не містять посилання на факти проведення органами ДПІ позапланової перевірки боржника - платника податків, в зв'язку з неподанням останнім в установлений строк податкових декларацій, а також документи що їх підтверджують, відсутні також посилання на номери та дати актів перевірки ДПІ та рішення керівника податкового органу та наказ, на підставі яких проводилась перевірка органами Державної податкової служби та встановлені факти ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

В даному випадку, у відсутності вказаних доказів, лише довідка ДПІ від 27.10.2009 не може бути належним доказом, виходячи зі змісту ст. 34 ГПК України, наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 52 спеціального Закону.

Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку, що господарський суд без належних правових підстав порушив провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника за спрощеною процедурою, незаконно продовжив процедуру банкрутства Приватного підприємства "Агат-2004", визнав його банкрутом та оскаржуваною ухвалою припинив провадження у справі № 16/286/09 за спрощеною процедурою, ліквідував підприємство –банкрута на підставі пункту 6 частини 1 статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з затвердженням звіту ліквідатора.