Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу дочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення господарського суду міста Києва від 26 серпня 2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2009 року у справі № 37/276 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхім-БТВ" до дочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", за участю третьої особи дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про визнання пункту договору недійсним та стягнення заборгованості, -

У червні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерхім-БТВ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до дочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", за участю третьої особи дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 293 759,13 грн. основного боргу, 17 818, 70 грн. річних процентів та 144 235, 73грн. інфляційних нарахувань та визнання пункту 3.5 договору від 17 травня 2005 року № 88-05 недійсним, посилаючись на те, що оспорюваний пункт договору, яким встановлено строк оплати продукції, не відповідає вимогам ч. 6 ст. 3, ст. 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 207 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26 серпня 2009 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2009 року, позов задоволено частково, стягнуто з дочірньої компанії "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь позивача 293 759, 13 грн. основного боргу. У решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення та неправильне застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі рішення у частині стягнення основного боргу та відмовити у задоволені позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Розглядаючи справу по суті заявлених вимог, місцевий господарський суд встановив, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки від 17 травня 2005 року № 88-05, відповідно до умов якого позивач зобов’язується поставити відповідачу продукцію виробничо-технічного призначення, а відповідач - прийняти і оплатити продукцію на умовах, викладених у договорі.

Судом також встановлено, що позивач свої зобов’язання щодо поставки товару виконав, що підтверджується матеріалами справи. В свою чергу відповідачем належних та допустимих доказів виконання умов даного договору не надано суду, отже, внаслідок неналежного виконання дочірнім підприємством "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" своїх договірних зобов’язань, у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 293 759, 13 грн.

Щодо позовних вимого про визнання недійсним пункту договору та стягнення інфляційних втрат та 3% річних, то колегія суддів погоджується з висновками попередніх інстанцій стосовно того, що дані вимоги не підлягають задоволенню.

Висновок попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для часткового задоволення позову є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України –

Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 26 серпня 2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2009 року у справі № 37/276 –без змін.