Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники :

В квітні 2011 року Національний банк України в особі Головного управління Національного банку по місту Києву і Київській області звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку "Аркада" про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, для задоволення вимог Національного банку України за кредитним договором від 06.02.2009р. №05/09 у розмірі заборгованості по пені за прострочення сплати кредиту у сумі 6 217 211, 12 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.10.2011р. (суддя Дідиченко М.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2011р. (у складі головуючого Зеленіна В.О., суддів Синиці О.Ф., Пашкіної С.А.) у справі № 34/153 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку "Аркада" на користь Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області пеню у сумі 500 000, 00 грн. за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на нежитлову будівлю, нежилий будинок –комплекс приміщень банку "Аркада" (літ. А), загальною площею 14102, 90 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Ольгинська, 3 та земельну ділянку –для будівництва комплексу приміщень банку "Аркада", площею 0,5283 га, яка розташована на вул. Ольгинській, 3, кадастровий номер: 8000000000:76:021:0017 за іпотечним договором від 06.02.2009 року, шляхом проведення прилюдних торгів, із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку "Аркада" на користь Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Національний банк України в особі Головного управління Національного банку по місту Києву і Київській області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в частині розміру пені, що підлягає стягненню і прийняти нове рішення про стягнення з відповідача пені у сумі 6 217 211, 12 грн. за прострочення сплати кредиту за кредитним договором за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надіслав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 06.02.2009 року між Національним банком України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області (позивачем; банком) та Акціонерним комерційним банком "Аркада", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Аркада" (відповідачем; позичальником) був укладений кредитний договір № 05/09 (надалі - Кредитний договір), відповідно до п. 1.1 якого, Національний банк України надає АКБ "Аркада" кредит на суму 300 000 000, 00 грн., на строк з 9 лютого 2009 по 24 грудня 2009 року з оплатою у розмірі 18,0 % річних за графіком погашення, передбаченим кредитним договором.

22.12.2009р. та 16.04.2010р. було укладено додаткові договори № 1, № 2 до Кредитного договору за умовами яких, змінено строк надання кредиту, розмір плати за користування кредитом і змінено графік погашення кредиту.

06.02.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу посвідчено іпотечний договір за реєстровим номером № 361, який був укладений між сторонами в якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором (надалі - Договір іпотеки), за умовами якого, в іпотеку Національному банку України передано нерухоме майно (далі - предмет іпотеки), а саме: нежилий будинок - комплекс приміщень банку "Аркада" (літ.А), загальною площею 14 102, 90 кв.м., що знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, вул. Ольгинська, 3; земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:76:021:0017) площею 0,5283 га, яка розташована на вул. Ольгинській № 3 у Печерському районі м. Києва. Цільове призначення (використання) даної земельної ділянки - для будівництва комплексу приміщень банку "Аркада". При цьому, предмет іпотеки оцінено в 916 690 000, 00 грн.

06.02.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було обтяжено предмет іпотеки, а також, внесено запис про заборону відчуження вищезазначеного майна, що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна наявного в матеріалах справи.

В п. 2.3.1 Кредитного договору сторони визначили, що позичальник зобов’язується повернути кредитору суму кредиту у строки, зазначені у графіку отримання і погашення кредиту, згідно п. 1.1 договору, на рахунок № 141511441501 та суму процентів за його користування на рахунок № 1418311441501, відкриті в ОПЕРУ Національного банку, код банку 300001, ідентифікаційний код 19361386.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач свої зобов'язання щодо надання позичальнику кредитних коштів виконав в повному обсязі, надав передбачені договором грошові кошти.

Однак, відповідач в порушення п. 2.3.1 Кредитного договору, свої зобов'язання щодо своєчасного та повного повернення позивачу кредитних коштів у розмірі 297 000 000, 00 грн. у строк, передбачений графіком погашення кредиту згідно п.1.1 кредитного договору не виконав. Лише 28.04.2011р. відповідач повністю погасив заборгованість.

У зв’язку із тим, що публічне акціонерне товариство акціонерного комерційного банку "Аркада" прострочило повернення кредитних коштів, Національний банк України в особі Головного управління Національного банку по місту Києву і Київській області звернувся до господарського суду з позовом про стягнення 6 217 211, 12 грн. пені шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки.

Відповідно до п. 2.3.3. Кредитного договору у разі неможливості списання з кореспондентського рахунку коштів, що становлять вимоги кредитора, позичальник зобов’язується сплатити пеню у розмірі 0,5 процента від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення виконання зобов’язання.

Враховуючи, що позивачем списано у безспірному порядку з рахунку відповідача 9 188 310, 00 грн., позивач на підставі п. 2.3.3. Кредитного договору за період з 16.12.2010 по 27.04.2011 нарахував пеню у сумі 15 405 521,12 грн.

Під час розгляду заявлених вимог, судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання вимог ст. 35 Закону України "Про іпотеку" 21.12.2010р. позивач на адресу відповідача направив лист № 06-108/27169 з вимогою сплатити суму заборгованості та суму пені, повідомивши, що у разі не виконання зазначених вимог буде звернено стягнення на предмет іпотеки. Однак, даний лист відповідачем залишено без відповіді та реагування, а заборгованість по пені не погашена.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п. 20 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених умовами цього договору, відповідно до ст. 24 та розділу V Закону України "Про іпотеку" (898-15) на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із п. 24 цього договору.

Відповідно до п. 24 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку відповідно до ст. 36 Закону України "Про іпотеку" шляхом: переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що іпотекодержатель зобов’язаний за 30 календарних днів письмово повідомити іпотекодавця; продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст. 38 Закону України "Про іпотеку", для чого іпотекодавець надає іпотекодержателю прав укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавця.

Звертаючись до суду з позовом у зв’язку із порушенням відповідачем умов кредитного договору, позивач просив задовольнити його вимоги зверненням стягнення на предмет іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів.

Згідно з ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться і одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт порушення позичальником зобов’язань щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів позивачу, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, посилаючись на вимоги ст.ст. 546, 549, 525, 526, 572, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (543/96-ВР) , Закону України "Про іпотеку" (898-15) правомірно задовольнив позовні вимоги Національного банку України в особі Головного управління Національного банку по місту Києву і Київській області про стягнення з Публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку "Аркада" пені в сумі 500 000, 00 грн. звернувши стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Пункт 3 частини 1 статті 83 ГПК України надає господарському суду право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновок місцевого господарського суду, який підтриманий судом апеляційної інстанції, щодо зменшення розміру присудженої до стягнення пені є правильним і відповідає вимогам ст. ст. 43, 47, 43, 84, 107 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаного висновку суду, спростовуються вищенаведеним, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Національного банку України в особі Головного управління Національного банку по місту Києву і Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2011р. у справі № 34/153 залишити без змін.