Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

представники сторін у судове засідання не з'явилися.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 28.12.2009 р. порушено провадження у справі № 8/Б-1223 про банкрутство ТОВ "Інтех" у порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( далі –Закон про банкрутство ).

Постановою господарського суду Тернопільської області від 11.01.2010 р. (суддя Гирила І.М.) визнано відсутнього боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута та зобов'язано його вчинити певні дії.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2010 р. (судді: Михалюк О.В. –головуючий, Новосад Д.Ф., Мельник Г.І.) вказану постанову залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими постановами, ТОВ "Інтех" в особі директора Дацко А.І. звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, заяву про порушення справи про банкрутство залишити без розгляду.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, зокрема 52 Закону про банкрутство. В обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник посилається на те, що боржник присутній за місцезнаходженням, тому підстави для визнання його банкрутом за процедурою банкрутства згідно ст. 52 зазначеного Закону відсутні.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Визнаючи боржника банкрутом за ст. 52 Закону про банкрутство, суди попередніх інстанцій виходили з того, що керівні органи боржника відсутні за юридичною адресою, тобто боржник не веде господарську діяльність, що підтверджується документально, та має безспірну заборгованість перед ініціюючим кредитором у сумі 68 808,30 грн.

Втім, висновок попередніх судових інстанцій щодо відсутності боржника за його місцезнаходженням законним та обґрунтованим визнати не можна з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Тобто, ініціюючим кредитором має бути належним чином підтверджений факт нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема у зв’язку з його відсутністю за місцезнаходженням .

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців ( далі –Єдиний державний реєстр ).

Положеннями ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому ч. 3 ст. 18 цього Закону встановлено, що у випадку, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

У зв’язку з чим при встановленні факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Як вбачається з приєднаної до заяви ініціюючого кредитора копії довідки Єдиного державного реєстру станом на 10.12.2009 р. (а.с. № 7 - 8), статус відомостей щодо ТОВ "Інтех" - відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Однак, згідно із ч. 8 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Отже, запис про непідтвердження відомостей про юридичну особу свідчить про те, що юридична особа отримала повідомлення державного реєстратора, але протягом встановленого строку не подала реєстраційну картку державному реєстратору.

У свою чергу запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням вноситься до Єдиного державного реєстру лише у випадку повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за її адресою .

У силу ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Основними та належними доказами відсутності боржника за його місцезнаходженням у даному випадку є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Проте, визнаючи боржника банкрутом, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність боржника за його місцезнаходження на підставі інших доказів, ніж відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі .

При цьому колегія суддів звертає увагу, що адреса боржника (Тернопільська область, м. Теребовля, вул. Січових стрільців, 28) зазначена як у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство, так і у апеляційній та касаційній скарзі співпадає з адресою, вказаною у наявній в матеріалах справи довідці з Єдиного державного реєстру. За цією адресою боржник отримував надіслані йому листи та повідомлення, а також був присутнім в судовому засіданні у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають нормам матеріального права, тому підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію судового засідання у іншому складі суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, з'ясувати факт наявності або відсутності підприємницької діяльності боржника та розглянути справу з дотриманням вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного та керуючись ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 1, 17- 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", ст. ст. 34, 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1. Касаційну скаргу ТОВ "Інтех" в особі директора Дацко А.І. задовольнити частково.

2. Постанову господарського суду Тернопільської області від 11.01.2010 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2010 р. у справі № 8/Б-1223 скасувати.

3. Справу № 8/Б-1223 передати на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області на стадію судового засідання в іншому складі суду.