Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4

за участю представників сторін:

від позивача –ОСОБА_8

відповідача –ОСОБА_9

третіх осіб –ОСОБА_10

У травні 2008 року ОСОБА_5 ОСОБА_6 звернувся до господарського суду із позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів про ліквідацію ТОВ ІІ "Торговий дім "Альтран" від 25.07.2005 року і зобов`язання відновити державну реєстрацію товариства (із урахуванням уточнень позовних вимог від 28.05.2008 року).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25 грудня 2008 року (суддя –І.Усатенко) зазначений позов на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 травня 2010 року (головуючий –Л.Гарник, судді –Я.Іваненко, В.Пантелієнко) ухвалу місцевого господарського суду скасовано, а справу направлено на розгляд до господарського суду міста Києва.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить судовий акт апеляційного господарського суду скасувати і залишити у силі ухвалу місцевого господарського суду.

Заслухавши пояснення представника сторін, 3-ї особи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, необхідність постановлення ухвали про залишення позову без розгляду місцевий господарський суд обґрунтував тим, що представник позивача у судове засідання 25.12.2008р. не з’явився і не виконав вимоги ухвал суду про надання належним чином засвідченої копії рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26.09.2006р. за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_11 про стягнення 9 000 404,00 грн., а також докази, що спростовують пояснення відповідача щодо належного повідомлення позивача про розгляд зазначеної справи в Деснянському районному суді м. Києва.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з`явився на виклик у засідання господарського суду і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору.

За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський спір не вирішується по суті, у тому числі з підстав залишення позову без розгляду, господарський суд виносить ухвалу, яка має містити, зокрема, мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

Якщо подані сторонами докази є недостатніми, суд зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Суд також може уповноважити на одержання доказів заінтересовану сторону. Правило статті 38 Господарського процесуального кодексу України носить імперативний характер і у разі невиконання сторонами вимог суду, у тому числі нез’явлення в засідання представників сторін, неподання витребуваних доказів та у разі виникнення необхідності витребувати нові докази тощо, суд в силу вимог статті 77 цього Кодексу має відкласти розгляд справи.

Також у разі застосування пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України закон зобов’язує суд встановлювати причини, що обумовили неподання витребуваних господарським судом матеріалів. Як випливає з тексту ухвали, господарський суд міста Києва, в порушення вимог цієї статті, не з’ясував обставин неявки представника позивача у судове засідання і не вказав, яким чином неявка його позивача може ускладнити розгляд даної справи і зумовлює об`єктивну неможливість для вирішення спору по суті.

Відповідно до статті 75 ГПК України, якщо витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

При застосуванні пункту 5 частини 1 статті 80 ГПК України, необхідно мотивувати яким чином неподання позивачем витребуваних матеріалів може бути перешкодою для вирішення спору.

Таким чином, всупереч вимогам статей 43, 32, 38 та 43 Господарського процесуального кодексу України місцевим господарським судом не виконано обов’язку щодо створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, не виконано встановлених процесуальним законодавством процедур для розгляду справи та не надано належної оцінки всім доказам в їх сукупності.

Враховуючи викладене, у місцевого господарського суду не було достатніх підстав для залишення даного позову без розгляду, на що правильно звернув увагу апеляційний господарський суд при скасуванні ухвали господарського суду міста Києва від 25 грудня 2008 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11113 ГПК України (1798-12) Вищий господарський суд України

касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 травня 2010 року у справі за № 29/266 –без змін.