ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2010 р.
|
№ 26/201/09
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Ткаченко Н.Г.
Суддів - Білошкап О.В.
Продаєвич Л.В.
За участю представників : ТОВ "Перша факторингова компанія" –Косенка В.О.; Данилевича Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша факторингова компанія"
на постанову господарського суду Запорізької області від 11.11.2009 р. та ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.12.2009 р. по справі № 26/201/09 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВИН" до Приватного підприємства "Урожай" про банкрутство, -
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.11.2009 р. було порушено провадження по справі №26/201/09 про банкрутство Приватного підприємства "Урожай", на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою господарського суду Запорізької області від 11.11.2009 р. по справі № 26/201/09 /суддя Юлдашев О.О./ боржника - ПП "Урожай" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Воловоденка О.В.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.12.2009 р. затверджено звіт ліквідатора Воловоденка О.В. та ліквідаційний баланс банкрута, боржника - ПП "Урожай" ліквідовано, провадження по справі № 26/201/09 припинено.
В касаційній скарзі ТОВ"Перша факторингова компанія" просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 11.11.2009 р. та ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.12.2009 р., посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення постановлено судом першої інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні Вищого господарського суду України 04.08.2010 року, на підставі ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 12.08.2010 року.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників ТОВ "Перша факторингова компанія", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
постанова господарського суду Запорізької області від 11.11.2009 р. мотивована тим, що поскільки боржник - ПП "Урожай" має безспірний борг перед ТОВ "АГРОВИН" в сумі 288 000,00 грн., який підтверджується матеріалами справи та визнаний боржником, керівні органи боржника відсутні за місцем знаходження, що підтверджується актом ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя, підприємство боржника не здійснює підприємницьку діяльність, то у суду є підстави для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, господарський суд першої інстанції виходив з того, у боржника - ПП "Урожай" відсутні будь-які активи, за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги ініціюючого кредитора в сумі 288 000,00 грн., а матеріали справи свідчать про те, що дії ліквідатора відповідають вимогам чинного законодавства.
Але з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитись не можна.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржувана постанова про визнання боржника банкрутом, ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження по справі № 26/201/09 зазначеним вище вимогам не відповідають.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.
Згідно з ч.2 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.
Затверджуючи звіт ліквідатора боржника, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, судом першої інстанції не було належним чином досліджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника, не було з'ясовано чи вчинив ліквідатор боржника всі необхідні заходи по пошуку майна, яке належить банкруту, що підлягає включенню до ліквідаційної маси та чи повідомив належним чином ліквідатор боржника всіх відомих йому кредиторів про визнання - ПП "Урожай" банкрутом.
В поданому ліквідатором боржника звіті відсутня інформація щодо фінансового стану боржника, стосовно наявності чи відсутності грошових коштів на рахунках боржника, не зазначено, чи є у боржника дебіторська заборгованість, а міститься лише посилання на те, що ліквідатор Волеводенко О.В. не отримав від керівника ПП "Урожай" бухгалтерську документацію та статутні документи і боржник відсутній за своїм місцемзнаходженням (а.с.47-49).
В звіті ліквідатора боржника Волеводенко О.В. відсутня інформація щодо того, кого із відомих кредиторів ПП "Урожай" було повідомлено про визнання ПП "Урожай" банкрутом, проте, в матеріалах справи містяться витяги з Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна та витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, згідно з якими активи боржника знаходяться у податковій заставі або на нерухоме майно боржника накладено арешт (а.с.41, 42, 62, 63).
В матеріалах справи відсутня довідка обслуговуючого банку боржника стосовно руху та наявності грошових коштів на рахунку ПП "Урожай", не зазначено, коли підприємство боржника подавало останню звітність до відповідних податкових органів.
Господарський суд першої інстанції належним чином не перевіривши, чи здійснив ліквідатор боржника всі передбачені законом дії під час здійснення ліквідаційної процедури, прийняв передчасне рішення про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження по справі.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, ініціюючим кредитором - ТОВ "АГРОВИН" подано заяву про визнання боржника - ПП "Урожай" банкрутом на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як відсутнього боржника, за визнаною претензією від 30.04.2009 р. на суму 288 000,00 грн. (а.с.12-14).
Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12)
вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими. Згідно із ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" визнана претензія не є виконавчим документом.
Отже, судом належним чином не перевірено, чи є вимоги ініціюючого кредитора до боржника - ПП "Урожай" - безспірними.
Відповідно до ч.1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Як вбачається із матеріалів справи, ініціюючий кредитор - ТОВ "АГРОВИН" не надав суду належних доказів у відповідності до вимог ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які б свідчили про припинення ПП "Урожай" підприємницької діяльності, докази неможливості встановити місцезнаходження керівних органів боржника, довідки реєструючого органу про відсутність боржника за його місцезнаходженням, документів органу зв’язку про неможливість вручення кореспонденції боржнику, за його юридичною чи поштовою (фактичною) адресою.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", місцезнаходження юридичної особи – адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", який набрав чинності з 01.07.2004 р., в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.
Відповідно до вимог ч. ч. 1,3 ст.18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Даний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Виходячи з вимог ч.2, ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на 21.10.2009 р. статус відомостей про підприємство ПП "Урожай" - підтверджено (а.с.19).
Подані в підтвердження відсутності юридичної особи боржника акти ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню суб"єкта підприємницької діяльності та три акти перевірки місцезнаходження боржника, складені ліквідатором боржника Волеводенко О.В., не є належними доказами, які свідчать про відсутність ПП "Урожай" за своїм місцезнаходженням.
Таким чином, господарським судом Запорізької області не було належним чином з'ясовано факт наявності чи відсутності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи боржника за її місцезнаходженням, відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15)
на день подачі заяви про порушення провадження по справі про банкрутство до суду.
За таких обставин, постанову господарського суду Запорізької області від 11.11.2009 р. про визнання ПП "Урожай" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури і ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.12.2009 р. про затвердження звіту ліквідатора боржника, ліквідаційного балансу та припинення провадження по справі № 26/201/09 не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 1115, 1117 –11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша факторингова компанія" задовольнити частково.
Постанову господарського суду Запорізької області від 11.11.2009 р. та ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.12.2009 р. по справі № 26/201/09 скасувати.
Справу № 26/201/09 направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
Головуючий - Ткаченко Н.Г.
Судді - Білошкап О.В.
Продаєвич Л.В.