Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

ДПІ у Оболонському районі м. Києва –Косякевич Ю.С.,

ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі енергетичні технології" –Рибальченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 18 листопада 2009 р. та ухвалу господарського суду м. Києва від 27 січня 2010 р. по справі № 15/454-б за заявою Дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" до товариства з обмеженою відповідальністю "Газонафтова компанія "Вертекс" про визнання банкрутом, –

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10 листопада 2009 р. порушено провадження по справі № 15/454-б про банкрутство ТОВ "Газонафтова компанія "Вертекс" за заявою ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі енергетичні технології" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду міста Києва від 18 листопада 2009 р. ТОВ "Газонафтова компанія "Вертекс" визнано банкрутом, припинено процедуру розпорядження майном, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кебкала О.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27 січня 2010 р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, боржника ліквідовано, провадження по справі припинено.

Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду міста Києва від 18 листопада 2009 р. та ухвалу від 27 січня 2010 р. та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом, суд першої інстанції послався на те, що боржник за юридичною адресою відсутній, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців України від 26 жовтня 2009 р., а наявні в матеріалах справи докази доводять безспірність грошових вимог заявника та неспроможність боржника виконати свої зобов’язання перед кредитором у встановлений законом строк.

Однак, з таким висновком суду погодитися не можна з наступних підстав.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство боржника було порушено за заявою ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі енергетичні технології" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як відсутнього боржника, посилаючись на неспроможність боржника сплатити борг.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Як вбачається із матеріалів справи, ініціюючий кредитор ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі енергетичні технології" при зверненні до суду з заявою про визнання боржника банкрутом не надав належних доказів у відповідності до вимог ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які б свідчили про припинення ТОВ "Газонафтова компанія "Вертекс" підприємницької діяльності та відомостей про відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. ч. 1,3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Даний закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч. 2, ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тому запис в Єдиному державному реєстрі, витяг з якого міститься в матеріалах справи "не підтверджено –відсутність за місцем знаходження" не є доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням.

При порушенні провадження по справі про визнання боржника банкрутом суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув та не надав їм належної правової оцінки.

В касаційній скарзі ДПІ у Оболонському районі м. Києва посилається на те, що боржниик звітував до ДПІ за ІІ квартал 2009 р. з показниками фінансово-господарської діяльності у розмірі понад 200 млн. грн., що свідчить про здійснення підприємством підприємницької діяльності.

Дані обставини також не були перевірені судом.

При таких обставинах колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що справа про банкрутство ТОВ "Газонафтова компанія "Вертекс" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" як відсутнього боржника порушена безпідставно і у господарського суду першої інстанції не було достатніх правових підстав для визнання боржника банкрутом в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Тому постанову господарського суду міста Києва від 18 листопада 2009 р., якою боржника ТОВ "Газонафтова компанія "Вертекс" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру не можна визнати такою, що відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону і вона підлягає скасуванню. Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій ліквідатором по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, встановлення судом обставин неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, встановлення неможливості задоволення визначених за звітом ліквідатором вимог кредиторів та необхідності у зв'язку з цим ліквідації боржника), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскільки підставою проведення ліквідаційної процедури по справі про банкрутство ТОВ "Газонафтова компанія "Вертекс" є постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури від 18 листопада 2009 р., яка підлягає скасуванню, колегія суддів вважає, що підлягає також скасуванню і ухвала про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, яка підсумовує хід ліквідаційної процедури, а провадження по справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва задовольнити частково.

Постанову господарського суду м. Києва від 18 листопада 2009 р. та ухвалу господарського суду м. Києва від 27 січня 2010 р. по справі № 15/454-б скасувати.

Провадження по справі № 15/454-б припинити.

Державному реєстратору внести до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців дані про скасування постанови господарського суду м. Києва від 18 листопада 2009 р. та ухвали господарського суду м. Києва від 27 січня 2010 р. по справі № 15/454-б.