Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

УДУ "Укрвогнетривкоксохім" –Марушко О.А.;

ПП "Нік-Провайд" –Бондарчук О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Українського державного управління по забезпеченню вогнетривкою та коксохімічною продукцією "Укрвогнетривкоксохім" державного комітету України з матеріальних ресурсів в особі ліквідатора Парамонової Л.О. на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 травня 2010 р. по справі № 30/41-10 за позовом Українського державного управління по забезпеченню вогнетривкою та коксохімічною продукцією "Укрвогнетривкоксохім" державного комітету з матеріальних ресурсів до приватного підприємства "Нік-Провайд" про стягнення 402 605,74 грн., –

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2010 р. позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 303 845,09 грн. –основного боргу, 81 822,32 грн. –збитків від інфляції, 15 966,33 грн. –3% річних, 4 016,34 грн. витрати по сплаті державного мита та 235,43 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 травня 2010 р. рішення змінено, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 94587,17 грн. основного боргу, 17985,04 грн. інфляційних втрат, 7 721,20 грн. 3% річних, 1202,93 грн. держмита та 69,85 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Українське державне управління по забезпеченню вогнетривкою та коксохімічною продукцією "Укрвогнетривкоксохім" державного комітету України з матеріальних ресурсів в особі ліквідатора Парамонової Л.О. звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 травня 2010 р. та залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2010 р., посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 грудня 1997 р. арбітражним судом Донецької області порушено провадження по справі про банкрутство Українського державного управління по забезпеченню вогнетривкою та коксохімічною продукцією "Укрвогнетривкоксохім".

6 лютого 2007 р. між Українським державним управлінням по забезпеченню вогнетривкою та коксохімічною продукцією "Укрвогнетривкоксохім" державного комітету України з матеріальних ресурсів (продавцем) та ПП "Нік-Провайд" (покупцем) укладений договір № КМ 06/02, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, відповідно до Специфікацій Додатків до цього договору, які є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов договору Українське державне управління по забезпеченню вогнетривкою та коксохімічною продукцією "Укрвогнетривкоксохім" державного комітету України з матеріальних ресурсів поставило ПП "Нік-Провайд" продукцію (коксовий горішок) на суму 506 645,06 грн., що підтверджується видатковими накладними та актами приймання-передачі.

Попередня оплата відповідачем не здійснювалась, а строки оплати після поставки товару сторонами не були узгоджені ні в договорі, ні в додатках до договору, тому відповідно до ст. 530 ЦК України, строк виконання визначений моментом пред’явлення вимоги.

15 квітня 2009 р. за вихідним № 68 ліквідатор українського державного управління по забезпеченню вогнетривкою та коксохімічною продукцією "Укрвогнетривкоксохім" державного комітету України з матеріальних ресурсів направив відповідачу претензію про погашення заборгованості у сумі 506 645,09 грн.

Зобов'язання з оплати за поставлений товар відповідач виконав частково в сумі 199 000 грн., у зв’язку з чим заборгованість відповідача склала 303 845,09грн.

18 листопада 2009 р. між ПП "Нік-Провайд" та ТОВ "ІСТЕК" було укладено договір уступки права вимоги № 19-10-1/УПТ, відповідно до умов якого, первісний кредитор –ТОВ "ІСТЕК" відступає, а новий кредитор –ПП "Нік-Провайд" отримує право вимоги від боржника Українськогодержавного управління з забезпечення вогнетривкою та коксохімічною продукцією "Укрвогнетривкоксохім" належного виконання зобов’язань за договором № 4-10-30/п-ос. Сума відступлених вимог складає 209 257,92 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав свої зобов'язання належним чином, поставивши товар на загальну суму –506 645,06 грн., а відповідач зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 та ч. 3 ст. 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк виконання якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач був повідомлений про укладення договору уступки права вимоги № 19-10-1/УПТ від 18 листопада 2009 р., копія якого разом з угодою про залік зустрічних однорідних вимог була йому надана.

Листом №140 від 28.12.09р. ліквідатор УГУ "Укрвогнертивкоксохім" повідомив, що не може бути підписана угода про залік зустрічних однорідних вимог в зв’язку з тим, що ПП "Нік-Провайд" не є кредитором УКУ "Укрвогнертивкоксохім".

Відповідно до ч.1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому ПП "Нік-Провайд" є кредитором УГУ "Укрвогнертивкоксохім" на суму 209 257,92 грн. незалежно від його згоди.

Відхиляючи посилання ПП "Нік-Провайд" про припинення зобов’язання по сплаті заборгованості в сумі 209 257,92 грн. відповідно до ст. 601 ЦК України, суд першої інстанції виходив з того, що позивача визнано банкрутом, тому пріоритетним є застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , який не допускає під час провадження по справі про банкрутство індивідуального задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника.

Суд апеляційної інстанції з даним висновком суду першої інстанції не погодився і обґрунтовано вказав, що вимоги сторін є зустрічними та однорідними, вимоги є грошовими, строк виконання яких настав.

При цьому суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку про те, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) не містить прямої заборони щодо можливості погашення вимог кредиторів шляхом проведення зарахування зустрічних вимог, а мораторій на правовідносини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог не розповсюджується.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів –зупинення виконання боржником зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Зважаючи на те, що сума основного боргу, що складала 506 645,06 грн. зменшилася у зв’язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості та в зв’язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що стягненню підлягає борг в сумі 94 587,17 грн., три відсотки річних за період з 8 жовтня 2008 р. до 15 квітня 2009 р. в розмірі 7721 грн. 20 коп. та інфляційні витрати в розмірі 17985 грн. 04 коп.

Колегія суддів ёвважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши обставини справи, дав їм належну правову оцінку та вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 травня 2010 р. немає.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній постанові.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, –

Касаційну скаргу Українського державного управління по забезпеченню вогнетривкою та коксохімічною продукцією "Укрвогнетривкоксохім" державного комітету України з матеріальних ресурсів в особі ліквідатора Парамонової Л.О. залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 травня 2010 р. по справі № 30/41-10 залишити без змін.