ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2010 р.
№ 43/169
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
суддів
Міщенка П.К. (доповідач),
Заріцької А.О., Короткевича О.Є.
розглянувши касаційну скаргу
ДПІ у Голосіївському районі міста Києва
на постанову
та на ухвалу
господарського суду міста Києва від 15.04.2010 року господарського суду міста
Києва від 28.05.2010 року
у справі господарського суду
за заявою
до боржника
№ 43/169 міста Києва
ТОВ "Зонтаг"
ТОВ "Богема"
про
визнання банкрутом
В судовому засіданні взяли участь представники:
ТОВ "Зонтаг" –Пятковський В.О.
ДПІ у Голосіївському районі –Ніколаєнко О.С,
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду м. Києва від 15.04.2010 у справі № 43/169 ТОВ "Богема" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника ініціюючого кредитора –товариство з обмеженою відповідальністю "Зонтаг", якого зобов’язано провести ліквідаційну процедуру та надати суду звіт і ліквідаційний баланс на затвердження.
19.05.10 від ліквідатора боржника надійшов звіт та ліквідаційний баланс на затвердження, з якого вбачається, що вимоги ініціюючого кредитора на суму 136 000, 00 грн. та кредиторів, які включені ліквідатором до реєстру вимог кредиторів, а саме: товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКОМ" на суму 1 143 500, 00 грн. та товариства з обмеженою відповідальністю "БРУКОМ" на суму 1 063 000, 00 грн. не задоволені, у зв’язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2010 затверджено звіт ліквідатора, затверджено ліквідаційний баланс станом на 28.05.10, ліквідувати банкрута - товариство з обмеженою відповідальністю "Богема", провадження у справі № 43/169 припинено.
В касаційній скарзі та уточненнях до неї ДПІ у Голосіївському районі м. Києва просить скасувати постанову господарського суду м. Києва від 15.04.2010р. та ухвалу господарського суду м. Києва від 28.05.10 року, п направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції на новий розгляд.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .
Згідно ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про визнання боржника банкрутом, оскільки останній неспроможний сплатити борг.
Господарський суд міста Києва ухвалою № 43/169 від 09.04.10 порушив справу про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Богема" та призначено до розгляду.
Постановою господарського суду м. Києва від 15.04.2010 у справі № 43/169 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника ініціюючого кредитора –товариство з обмеженою відповідальністю "Зонтаг", якого зобов’язано провести ліквідаційну процедуру та надати суду звіт і ліквідаційний баланс на затвердження.
постанова обгрунтована тим, що оскільки, у відповідності з ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор має право звернутись з заявою про порушення справи про банкрутство, якщо громадянин –підприємець /боржник/ або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, а також у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності та за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, у суду є всі підстави для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Як вбачається з матеріалів справи, в заяві про порушення справи про банкрутство ініціюючий кредитор р посилається, на наявність перед ним у ТОВ "Богема" заборгованості в розмірі 136000 грн. та на відсутність боржника за місцем знаходження.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Між тим, заявником касаційної скарги не наведено та не надано доказів на підтвердження порушення ініціюючим кредитором вимог ст. 52 Закону щодо недотримання умов та порядку звернення до господарського суду на підставі наявних в справі документів із заявою про порушення справи про банкрутство .
Також, як вбачається, заявником в касаційній скарзі зазначається про ведення товариством фінансово-господарської діяльності. При цьому, Інспекція в касаційній скарзі жодним чином не посилається на наявність у підприємства заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для визнання Підприємства банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до вимог ст. 52 Закону про банкрутство.
За таких обставин справи доводи касаційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва не спростовують висновків суду першої інстанції, тому постанова цього суду підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.
Ухвала господарського суду першої інстанції, мотивована тим, що у боржника - ТОВ "Богема" відсутні будь-які активи, за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги кредиторів, в ході ліквідаційної процедури ліквідатором не вдалось встановити місцезнаходження керівних органів боржника, а матеріали справи свідчать про те, що дії ліквідатора відповідають вимогам чинного законодавства.
Але з такими висновками суду погодитись не можна.
Затверджуючи звіт ліквідатора боржника, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, судом першої інстанції не було належним чином досліджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника, не було з'ясовано чи вчинив ліквідатор боржника всі необхідні заходи по пошуку майна, яке належить банкруту, що підлягає включенню до ліквідаційної маси та чи повідомив належним чином ліквідатор боржника всіх відомих йому кредиторів про визнання ТОВ "Богема" банкрутом.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.
Згідно з ч.2 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.
Таким чином, господарський суд м. Києва належним чином не з’ясував дійсні обставини справи, не дав належної оцінки всім зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та законодавчо не обґрунтував свої висновки.
За таких обставин, ухвалу господарського суду м. Києва від 28.05.2010 р. не можна визнати як таку, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону і вона підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.
При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі міста Києва задовольнити частково.
Постанову господарського суду міста Києва від 15.04.2010 року у справі № 43/169 залишити без змін.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 28.05.2010 року у справі № 43/169 скасувати.
Справу передати на розгляд до господарського суду міста Києва зі стадії ліквідаційної процедури.
Головуючий
С у д д я
С у д д я
Міщенко П.К.
Заріцька А.О.
Короткевич О.Є .