Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

розглянула

В засіданні взяли участь представники :

Ухвалою від 23.06.10 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого –Першикова Є.В., суддів –Данилової Т.Б., Ходаківської І.П. касаційна скарга Державного підприємства була прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 05.08.10.

Зазначена ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111 -4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 05.08.10 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. У судове засідання 05.08.10 представники сторін не з'явились. Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 05.08.10 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, а повний текст постанови Вищого господарського суду України направляється учасникам судового процесу в установленому законом порядку поштою.

Як свідчить правовий аналіз матеріалів справи, рішенням від 27.09.04 господарського суду міста Києва у справі № 22/320 було задоволено позовні вимоги приватного підприємства "Трейд" (далі – ПП "Трейд"), та стягнуто з державного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик" (далі –ДКТП "Хрещатик") 29 796,90 грн. пені, 14 189,00 грн. штрафу, 15 452,05 грн. відсотків за несплату проти векселя суми боргу, 16 284,92 грн. збитків від інфляції, 6 244,50 грн. 3 % річних, а також 819,67 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вказане рішення набрало законної сили оскільки, ухвалою від 22.11.04 Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, подану на таке судове рішення повернуто без розгляду. На виконання вказаного рішення 08.10.04 судом було видано наказ.

З матеріалів справи вбачається, що 23.02.10 до господарського суду міста Києва надійшла заява приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" у якій в порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України ставилось питання про здійснення процесуальної заміни сторін у справі їх правонаступниками: кредитора (ПП "Трейд") –приватним підприємством "Хімагромаркетинг 2000", а боржника (ДКТП "Хрещатик") –державним підприємством "Агроспецсервіс".

З урахуванням вказаної заяви ухвалою від 26.02.10 господарського суду міста Києва (суддя Самсін Р.І.) здійснено заміну сторін судового процесу (виконавчого провадження): позивача (стягувача) –ПП "Трейд" на його правонаступника –"Хімагромаркетинг 2000", а також відповідача (боржника) –ДКТП "Хрещатик" на його правонаступника –державне підприємство "Агроспецсервіс". При цьому, судом визначено вважати дану ухвалу невід'ємною частиною наказу суду від 08.10.04, виданого на виконання судового рішення у даній справі.

При винесенні зазначеної ухвали місцевий суд врахував, зокрема, те, що згідно наказу Міністерства аграрної політики України від 05.09.06 № 490 (v0490555-06) на базі майна ДКТП "Хрещатик", державного підприємства "Продтранс" та державного підприємства "Спецсервіс", що ліквідуються, створено державне підприємство "Агроспецсервіс", яке визначено правонаступником майнових прав та обов'язків ліквідованих підприємств (на базі яких його створено).

Ухвалою від 22.03.10 господарського суду міста Києва (суддя Самсін Р.І.) Державному підприємству було відмовлено у прийнятті касаційної скарги на ухвалу від 26.02.10 господарського суду міста Києва з посиланням на ту обставину, що Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) не передбачено можливості оскарження ухвал про заміну сторони виконавчого провадження.

Не погодившись з вказаними ухвалами місцевого суду, Державне підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить ухвали від 22.03.10 та 26.02.10 господарського суду міста Києва скасувати.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених процесуальних актів було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 105, 107, 111 Цивільного кодексу України, ст. 59 Господарського кодексу України, ч. 5 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 22, 25, 27 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник звертає увагу на те, що на даний час ДКТП "Хрещатик" з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не вилучено, передавальний та ліквідаційний баланси щодо нього не складено, а дію ліквідаційної комісії згідно наказу Міністерства аграрної політики України № 890 від 11.12.09 (v0890555-09) продовжено до 31.12.10.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 05.08.10 письмового відзиву на касаційну скаргу від Приватного підприємства не надійшло, разом з тим згідно ст. 111 -2 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення, що оскаржується.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача по справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Аналогічне правове положення містить ч. 5 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" якою встановлено, що у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що для здійснення процесуального правонаступництва важливим є правильне визначення моменту переходу прав до правонаступника юридичної особи.

Так, за змістом ч.ч. 2, 3 ст. 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення. Нотаріально посвідчені копії передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи, що припиняється, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи правонаступника.

Отже, моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи слід вважати дату внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців".

При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що згідно ч. 2 ст. 33 вказаного Закону юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Однак вказаних обставин по відношенню до ДКТП "Хрещатик" матеріалами справи не доведено та правової оцінки їм судом першої інстанції не надано, а отже місцевим судом було передчасно застосовано ст. 25 Господарського процесуального кодексу України щодо здійснення процесуального правонаступництва боржника у справі.

Оскільки скаржником питання правомірності здійснення процесуального правонаступництва кредитора у справі під сумнів не ставиться, то колегія суддів Вищого господарського суду України у цій частині ухвалу від 26.02.10 господарського суду міста Києва у касаційному порядку не переглядала.

Щодо правомірності винесення судом ухвали від 22.03.10 про відмову у прийнятті касаційної скарги на ухвалу від 26.02.10, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що заміна сторони у судовому наказі є суттєвою обставиною його фактичного виконання, а отже ухвала про заміну боржника спору може бути такою, що може перешкодити реальному виконанню рішення, прийнятого по суті спору.

Однак, зазначене суперечить п. 1 ст. 6 § 1 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (995_004) 1950 року (ратифікованої Верховною Радою України згідно Закону України від 17.07.97 № 475/97-ВР (475/97-ВР) ), яка гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків, та визначає одним з основним з складових елементів "суду" виконання остаточного судового рішення, прийнятого у відповідній справі.

З огляду на вказане вказана ухвала за загальним правилом має переглядатись в апеляційному та касаційному порядку, навіть за умови того, що про таку можливість прямо не вказано у ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, а тому в даному випадку суд першої інстанції помилково відмовив скаржнику у здійсненні дій щодо процесуального оскарження вказаної ухвали суду.

Суд першої інстанції наведеного до уваги не взяв, у зв'язку з чим ухвала від 22.03.10 господарського суду міста Києва підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , колегія суддів

Касаційну скаргу державного підприємства "Агроспецсервіс" задовольнити частково.

Ухвалу від 22.03.10 господарського суду міста Києва у справі № 22/320 господарського суду міста Києва скасувати.

Ухвалу від 26.02.10 господарського суду міста Києва у справі № 22/320 господарського суду міста Києва скасувати в частині п. 2 щодо заміни боржника –державного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик" державним підприємством "Агроспецсервіс", та направити в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.