Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

на рішення господарського суду Харківської області від 9 лютого 2010 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 7 квітня 2010 року у справі № 16/230-09

за участю представників:

позивача: Юрченко С.О.

відповідача: Ельянової О.В.

третьої особи: не з'явилися

Рішенням господарського суду Харківської області від 9 лютого 2010 року по справі № 16/230-09 (суддя Здоровко Л.М.) позовні вимоги по первісному позову задоволено повністю. Звернуто стягнення на нерухоме майно –нежитлові приміщення літ. "А-5", загальною площею 3900,3 кв.м., які знаходяться за адресою: 61057, м. Харків, пров. Театральний, 11/13 та належать ЗАТ "Харківенергоремонт" на підставі свідоцтва про право власності від 9 липня 2002 року, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради та реєстраційного посвідчення, виданого 15 липня 2002 року КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" шляхом продажу з публічних торгів за ціною, встановленою незалежним суб'єктом оціночної діяльності. На період до реалізації передати нерухоме майно –нежитлові приміщення літ. "А-5", загальною площею 3900,3 кв.м., які знаходяться за адресою: 61057, м. Харків, пров. Театральний, 11/13 та належать ЗАТ "Харківенергоремонт" на підставі свідоцтва про право власності від 9 липня 2002 року, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради в управління Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" надавши Публічному акціонерному товариству "УкрСиббанк" право використовувати вказане нерухоме майно та здійснювати будь-які юридичні та фактичні дії щодо вказаного нерухомого майна, на свій власний розсуд, в тому числі шляхом укладення, зміни, розірвання будь-яких угод (крім угод, пов'язаних з відчуженням) щодо предмета іпотеки, а також отримання орендної плати та інших доходів від управління (використання) нежитлових приміщень літ. "А-5", загальною площею 3900,3 кв.м., які знаходяться за адресою: 61057, м. Харків, пров. Театральний, 11/13. та зобов'язати ЗАТ "Харківенергоремонт" передати за актом прийому-передачі Публічному акціонерному товариству "УкрСиббанк" правовстановлюючі документи на нерухоме майно –нежитлові приміщення літ. "А-5", загальною площею 3900,3 кв.м., які знаходяться за адресою: 61057, м. Харків, пров. Театральний, 11/13, а саме свідоцтво про право власності від 9 липня 2002 року, видане виконавчим комітетом Харківської міської ради, реєстраційне посвідчення, видане 15 липня 2002 року комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", та також технічний паспорт на нежитлові приміщення літ. "А-5", загальною площею 3900,3 кв. м., які знаходяться за адресою: 61057, м. Харків, пров. Театральний, 11/13. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Харківенергоремонт" на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" –2 049,43 євро та 849,15 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. У задоволені зустрічного позову відмовлено повністю. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Харківенергоремонт" на користь державного бюджету України 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, одержувач коштів –УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача –ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 7 квітня 2010 року (Лакіза В.В., Бабакова Л.М., Пуль О.А.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими актами Закрите акціонерне товариство "Харківенергоремонт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарського суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 1029, 1035, 1042 Цивільного кодексу України та ст. 33, 43, 83 Господарського процесуального кодексу України, ст. 34, 39, 43 Закону України "Про іпотеку".

Сторони, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа не скористалася передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами встановлено, що 16 серпня 2006 року між позивачем за первісним позовом та ТОВ "Ватерпас Прінт" були укладені кредитні договори № 19-06-к/978-2, № 20-06-к/978-2, згідно з п. 1.1. яких позивач за первісним позовом зобов'язався надати ТОВ "Ватерпас Прінт", а ТОВ "Ватерпас Прінт" зобов'язався прийняти, та належним чином виконувати і повернути позивачу кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 1 364 884,05 Євро та 3 112 637,95 Євро, відповідно. Всього за зазначеними кредитними Договорами позивач за первісним позовом надав ТОВ "Ватерпас Прінт" кредитних коштів на загальну суму 4 477 522 Євро.

З метою забезпечення виконання ТОВ "Ватерпас Прінт" зобов’язань за вказаними Договорами, між ЗАТ "Харківенергоремонт" (іпотекодавець) та Банком (іпотекодержатель) 16 серпня 2006 року був укладений договір іпотеки (посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 2209), у відповідності до умов п.п. 1.1., 1.3. якого ЗАТ "Харківенергоремонт", з метою забезпечення вимоги позивача за первісним позовом, які виникають з Кредитних договорів: № 19-06-к/978-2 від 16 серпня 2006 року, № 20-06-к/978-2 від 16 серпня 2006 року та договору про відкриття та обслуговування акредитиву № 023 від 16.08.2006р. укладених між Банком та ТОВ "Ватерпас Прінт", передав в іпотеку Банку нерухоме майно: нежитлові приміщення, літ. "А-5", загальною площею 3900,3 кв.м., що є власністю ЗАТ "Харківенергоремонт" та знаходиться за адресою: Україна, м. Харків, пров. Театральний, 11/13 (зазначене обтяження було зареєстровано 17.08.2006 р. в Державному реєстрі іпотек).

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги суди виходили з того, що ТОВ "ВАТЕРПАС ПРІНТ" систематично свої зобов'язання перед позивачем не виконує, а тому звернули стягнення на предмет іпотеки.

Однак з такими висновками погодитися не можна виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Із наведеної правової норми, що містить вимоги до змісту судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, вбачається, що окрім іншого, у судовому рішенні має бути зазначено початкову ціну продажу предмету іпотеки в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Разом з тим, згідно з частиною 6 статті 38 Закону України"Про іпотеку", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Водночас, оскаржуване судове рішення вказаним вимогам норм матеріального права не відповідає, з огляду на те, що при його ухваленні судом першої інстанції не було встановлено і у резолютивній частині рішення не вказано початкову ціну продажу предмету іпотеки, не нижче якої заставлене майно може бути реалізоване в рахунок задоволення вимог банку по кредитній угоді.

Крім того, додаткового з'ясування судом підлягає визначення розміру вимог, які задовольняються за рахунок заставленого майна.

Суд мав витребувати додаткові необхідні для розгляду спору докази, всебічно, повно і об'єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, та прийняти відповідне рішення.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законами. В порушення вказаної норми суд прийняв рішення на підставі передчасних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України (1798-12) підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, а в силу п. 3 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що приймаючи рішення та постанову суди надали неповну та невірну юридичну оцінку обставинам справи, неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Харківенергоремонт" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 9 лютого 2010 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 7 квітня 2010 року у справі № 16/230-09 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.