Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

розглянула

В засіданні взяли участь представники :

Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України не заявлено.

За згодою присутніх представників сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111 -5 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 29.07.10 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 23.07.08 господарського суду Кіровоградської області (суддя Коротченко Л.С.) позовні вимоги задоволено частково.

Визнано за Підприємством, як правонаступником КСП "Устинський", право постійного користування земельною ділянкою, виділеної в натурі на місцевості: 931,3 га земельного фонду; 133,2 га земель водного фонду, 366,4 га земель лісного фонду, 7,4 га землі природоохоронного значення, всього земель площею 1 438,3 га.

В частині зобов'язання Райдержадміністрації не чинити перешкод під час господарювання на цій земельній ділянці провадження у справі припинено.

Постановою від 10.12.08 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Стрелець Т.Г., Логвиненка А.О., Чус О.В,) апеляційну скаргу Райдержадміністрації залишено без задоволення, а рішення від 23.07.08 господарського суду Кіровоградської області –без змін.

Постановою від 07.04.09 Вищого господарського суду України рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.07.08 та постанову від 10.12.08 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у даній справі скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи рішенням від 28.10.09 господарського суду Кіровоградської області (суддя Шевчук О.Б.) у задоволенні позовних вимог Підприємству відмовлено повністю.

Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що на пленарному засіданні Сільської ради в 1996 році рішення про надання в постійне користування КСП "Устинівський" будь-яких земельних ділянок, не приймалось. Також, місцевий суд зазначив, що оскільки КСП "Устинівський" в процесі своєї діяльності було реформовано, то, відповідно, відбулось припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Постановою від 31.03.10 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Павловського П.П., Швець В.В., Мороз В.Ф.) апеляційну скаргу Підприємства задоволено.

Рішення від 28.10.09 господарського суду Кіровоградської області скасовано.

Позовні вимоги задоволено.

Райдержадміністрацію зобов’язано передати Підприємству відповідно до державного акту № 001050 серії 1-КР від 11.12.96 на право постійного користування земельної ділянкою КСП "Устинівський" виділеної в натурі на місцевості землі;

Резервний фонд 931,3 га;

Водний фонд 133,2 га;

Лісний фонд 366,4 га;

Землі природоохоронного значення 7,4 га;

Всього земель 1 438,3 га,

та не чинити перешкод під час господарювання на даній земельній ділянці.

Також, даною постановою Райдержадміністрацію зобов’язати оформити реєстрацію зазначених земель на Підприємство.

При винесенні вказаної постанови апеляційний суд врахував, що за змістом ст. 28 Земельного кодексу України припинення діяльності підприємства, установи, організації не входить до переліку підстав для припинення права колективної власності на земельну ділянку, а тому прийшов до висновку про те, що створений внаслідок перетворення КСП "Устинівське" позивач (Підприємство), є легітимним власником спірної землі.

З вказаною постановою не погоджується Прокуратура, Райдержадміністрація та Агрофірма, які звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову від 31.03.10 Дніпровського апеляційного госпо дарського суду та залишити в силі рішення від 28.10.09 господарського суду Кіровоградської області.

Розглянувши матеріали справи, касаційне подання та скарги, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційне подання та скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, що 11.12.96 Сільською радою на підставі рішення Сільської ради № 32 від 27.06.96 було видано Державний акт серії І-КР № 001050 на право постійного користування земельною ділянкою (далі –Державний акт) колективному сільськогосподарському підприємству "Устинівський" (далі –КСП "Устинівський"), який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 8.

На підставі Державного акту КСП "Устинівський" як землекористувач отримало у постійне користування 1 438,3 га землі в межах згідно з планом землекористування, склад яких становить: землі резервного фонду –931,3 га; землі лісового фонду –366,4 га; землі водного фонду –133,2 га, землі природоохоронного значення –7,4 га, а всього земель в межах плану –1 438,3 га.

Згідно Статуту сільськогосподарського виробничого кооперативу "Устинівський" в редакції внесених до нього змін, затверджених рішенням зборів засновників СВК "Устинівський" згідно протоколу № 1 від 10.06.00, та зареєстрованих розпорядженням Райдержадміністрацією № 314-р від 02.08.00, СВК "Устинівський" є правонаступником КСП "Устинівський" з дня припинення його діяльності.

На підставі копії свідоцтва про державну реєстрацію, а також довідки Кіровоградського обласного управління статистики № 6431 від 24.02.00 судовими інстанціями встановлено, що в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України зареєстровано юридичну особу –сільськогосподарський виробничий кооператив "Устинівський", ідентифікаційний код № 00853798.

Протокол зборів членів СВК "Устинівський" № 1 від 15.02.01 свідчить про прийняття рішення щодо реформування господарства на підставі Указів Президента України від 03.12.99 та від 18.09.00 та про надання згоди на створення на базі земельних паїв і розпайованого майна приватного сільськогосподарського підприємства "Україна".

Відповідно до змісту п. 1.1 Статуту Підприємства в новій редакції, зареєстрованої державним реєстратором Райдержадміністрації від 06.04.05, Підприємство є правонаступником колишнього СВК "Устинівський".

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, а також довідки Головного управління статистики у Кіровоградській області № 129 від 17.12.08 Підприємство, як юридична особа має той саме ідентифікаційний код, що і СВК "Устинівський" –00853798.

За змістом довідки, виданої державним реєстратором Райдержадміністрації, № 4435 від 29.03.07 Підприємство, що має код 00853798, зареєстроване 28.02.01 та є правонаступником СВК "Устинівський", а СВК "Устинівський" зареєстроване 15.02.00 та було правонаступником КСП "Устинівський" (код 00853798), яке було зареєстровано 02.04.96.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди; право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором; право підприємства на земельну ділянку зберігається при входженні його до складу агропромислових об'єднань, комбінатів, агрофірм та інших формувань; право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України (2768-14) .

В той же час згідно п. 6 ст. 31 Закону України "Про сільськогосподарське підприємство" при перетворенні одного підприємства в інше, до новоствореного підприємства переходять усі майнові права обов'язки колишнього підприємства; підприємство може на добровільних засадах перетворитися в самостійні кооперативи, що створюються із госпрозрахункових підрозділів підприємства або окремих груп працівників то до них переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства, але суди першої та апеляційної інстанцій не надали правої оцінки вказаним нормам права щодо перетворення суб’єктів господарювання та не визначив порядок їх перетворення та переходу права на спірну земельну ділянку та майно, не визначивши суб’єктів цих правовідносин.

Статтею 9 Земельного кодексу України в редакції від 18.12.90 до компетенції сільських, селищних і міських районного підпорядкування рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин віднесено припинення права власності або користування земельною ділянкою чи її частиною.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що попередні судові інстанцій при прийнятті рішення та постанови по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі.

Матеріалами справи підтверджено, що Розпорядженням голови Райдержадміністрації від 06.07.07 № 332-р "Про припинення права користування" було припинено право постійного користування земельною ділянкою, яка надана КСП "Устинівський", про що посвідчено державним актом на право постійного користування земельною ділянкою за № 001050, серія І-РК від 11.12.96, та було зобов'язано передати такий державний акт до архіву Устинівського районного відділу земельних ресурсів на зберігання.

Також матеріали справи свідчать, що рішенням від 16.04.08 Устинівського районного суду Кіровоградської області у справі № 2-128/2008 року за позовом прокурора Устинівського району до голови Райдержадміністрації про визнання недійсним розпорядження голови Райдержадміністрації, яке набрало чинності, визнано недійсним розпорядження Райдержадміністрації від 06.07.07 № 332-р "Про припинення права постійного користування", а тому суд апеляційної інстанції правомірно прийшов до висновку про те, що рішення Сільської ради про припинення права постійного користування земельною ділянкою, площею 1 438,3 га, втратило чинність.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанції не надали належної правової оцінки наявним доказам про те, що користувачами та власниками земельних ділянок є інші суб’єкти господарювання, та чи співпадають ці земельні ділянки з земельною ділянкою яка є предметом спору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що попередні судові інстанції не надали правового аналізу та на встановили підставність визначення у розділах четвертому та п’ятому Статуту поняттям "земля кооперативу" та "склад засновників кооперативу".

Судами також не досліджено яку саме землю по яким договорам вносили члени кооперативу в СВК, де вона знаходиться і до якої категорії земель відноситься, не було визначено питання "розпайована земля", якої категорії, хто вносив свої паї в СВК (де вони знаходяться і якої площі) і на яких умовах передавав їх до ПСП "Україна". Також, судами першої та апеляційної інстанцій не надано правової оцінки питанню того, хто є власником цих паїв і на яких умовах користується цією землею ПСП "Україна" та чи всі власники паїв вступили в ПСП "Україна", при цьому сертифікати на земельні паї судами взагалі не досліджувалися, та юридична оцінка питанню чи йдеться в таких сертифікатах про спірну земельну ділянку не надавалась.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що спір було розглянуто судами без дослідження в повному обсязі обставин справи та норм чинного законодавства, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, та призвело до прийняття рішень з помилковим застосуванням норм права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що в касаційних скаргах та касаційному поданні стверджуються факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів. Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що оцінка доказів не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення, ухвалені у справі, підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , колегія суддів

Касаційне подання прокуратури Кіровоградської області № 05/1-756вих від 14.05.10, касаційну скаргу Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 01-19-6/3 від 28.04.10 та касаційну скаргу приватного підприємства "Агрофірма "Центр" б/н від 29.04.10 задовольнити частково.

Рішення від 28.10.09 господарського суду Кіровоградської області та постанову від 31.03.10 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 9/109 (16/477) господарського суду Кіровоградської області скасувати, а справу направити до суду першої інстанції.

постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.