Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

розглянувши

За участю представників сторін:

Від позивача- Ковалюк Б.І. (дов. від 28.07.10)

Від відповідача- не з*явились

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 09.03.2010 року задоволено позов ОСОБА_5 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заставнівська інкубаторно-птахівнича станція" про визнання недійсним

п.1 рішення загальних зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заставнівська інкубаторно-птахівнича станція", оформленого протоколом №4 від 21.08.2006 року щодо виключення ОСОБА_5 зі складу засновників товариства та п.З цього рішення щодо затвердження статуту товариства в новій редакції зі змінами та доповненнями.

Рішення суду мотивоване тим, що збори учасників від 21.08.2006 року скликані з порушенням встановленого діючим законодавством порядку, оскільки позивача не було належним чином та в передбачені строки повідомлено про час та місце їх проведення, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача та є безумовною підставою для визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними.

Постановою колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.10 у складі: Бойко С.М., Бонк Т.Б., Марко Р.І. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ОСОБА_4 у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд. Скарга мотивована неправильним застосуванням норм матеріального права та нез*ясуванням питання наявності підстав для виключення учасника з товариства.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.07.2001 року рішенням №71 Заставнівської районної державної адміністрації зареєстровано установчий договір про створення та діяльність сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заставнівська інкубаторио-птахівнича станція" та статут вказаного товариства. Засновниками товариства виступили фізичні особи ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_21, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Згідно установчого договору товариства частка позивача в статутному фонді становить 38,6 %.

21.08.2006 року проведено збори засновників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заставнівська інкубаторно-птахівнича станція", оформлені протоколом №4, з наступним порядком денним: 1) затвердження уточнених розрахунків майнових паїв та змін засновників товариства. 2) затвердження статутного фонду; 3) затвердження змін до статуту.

На зборах згідно запису в протоколі зборів №4 від 21.08.2006 року присутні 7 засновників товариства. Відсутній - ОСОБА_5 Помер - ОСОБА_21 Крім того, на зборах присутні власники майнових паїв в кількості 34 особи.

Судом також встановлено, що порядок денний сформовано під час зборів, за що проголосували 7 засновників. За результатами проведених загальних зборів прийняті одноголосні рішення про затвердження уточнених розрахунків майнових паїв, змін засновників товариства (зокрема, виключено позивача із складу засновників за недовіру, в зв'язку із неправильним проведенням розрахунків майнових паїв), статутного фонду та нової редакції статуту товариства зі змінами та доповненнями. 27.05.2009 року нову редакцію статуту зареєстровано Заставнівським державним реєстратором.

Вищекказане рішення є предметом спору в даній справі з підстав порушення порядку скликання, підготовки та проведення спірних зборів, зокрема, з порушенням порядку повідомлення позивача про час та місце спірних зборів, чим порушено його корпоративне право.

Згідно статті 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі.

Відповідно до ст.60 вказаного закону загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник та яка завершується до початку роботи зборів і результати якої є єдиною підставою визначити їх правомочність.

Судами встановлено, що кворум для проведення загальних зборів 21.08.2006 року дотримано, про що свідчить наступне. Зокрема, ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" передбачено випадок, коли частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю не враховується під час голосування і визначення кворуму у вищому органі, а саме у разі придбання частки учасника товариством до її наступного відчуження іншим учасникам та третім особам. З аналізу наведеної норми місцевий суд прийшов до правильного висновку, що в силу ст. 8 Цивільного кодексу України (аналогія закону) частка померлого учасника товариства, щодо якої в установленому порядку не відбулася передача іншій особі, не повинна враховуватися під час визначення кворуму та голосування на зборах учасників ТОВ. Таким чином, оскільки учасник СТОВ "Заставнівська ІПС" ОСОБА_21 помер, належна йому частка в статутному фонді розміром 0,7% (1 голос) не повинна враховуватися при визначенні кворуму на зборах, відповідно кворум на загальних зборах 21.08.2006 року склав 61%.

Статутом СТОВ "Заставнівська ІПС" не передбачено проведення реєстрації учасників зборів та оформлення такої реєстрації відповідним протоколом, а тому зазначення у протоколі зборів за підписами голови і секретаря зборів присутніх і відсутніх учасників товариства є юридичним фактом, який може бути спростовано зацікавленою особою належними та допустимими в розумінні ст. 34 ГПК України доказами. Доказів в спростування наведеного позивачем не подано, а судами попередніх інстанцій не встановлено.

Згідно статті 61 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за ЗО днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Судами попередніх інстанцій не встановлено доказів дотримання процедури належного повідомлення позивача про час та місце проведення спірних зборів в порядку, встановленому ст. 61 Законом України "Про господарські товариства" та вищезазначеними положеннями статуту товариства.

Згідно з п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути, у тому числі, порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства.

При цьому відповідно до п. 18 цієї постанови (v0013700-08) при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону "Про господарські товариства"). При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський сул повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

У абз. З п. 21 зазначеної постанови (v0013700-08) роз'яснено, що при вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

Всупереч цим роз'ясненням суди не з'ясували, чи могла відсутність (або наявність) позивача (його представника) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується. Зокрема, не взято до уваги, що рішення на спірних загальних зборах прийнято одноголосним голосуванням.

Згідно статті 64 Закону України "Про господарські товариства" підставою для виключення зі складу учасників товариства є систематичне невиконання або неналежне виконання обов'язків учасником товариства, а також перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства.

Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 (v0013700-08) "Про практику розгляду корпоративних спорів" при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону України "Про господарські товариства", повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини.

Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Господарські суди попередніх інстанцій не витребували відповідні докази та не дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, не дали оцінку його поведінці, не встановили наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника.

Беручи до уваги, що вказані обставини не були предметом судового розгляду при вирішенні господарського спору, належна правова оцінка їм не надавалась, колегія суддів зазначає, що спір був розглянутий судом не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих рішення та постанови.

Беручи до уваги вищевикладене колегія суддів прийшла до висновку, що рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об’єктивно з’ясувати всі обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-1, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову від 14.04.2010 Львівського апеляційного господарського суду та рішення від 09.03.10 господарського суду Чернівецької області у справі №9/100 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області.

постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.