Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (Позивач) звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнона" (Відповідач) про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи згідно договорів від 01.11.2008р., 01.01.2009р. на суму 134 488,63 грн., із яких 102 209 грн. основний борг, 20 372,12 грн. пені, 9 370 грн. інфляційних втрат та 3% річних на суму 2 546,51 грн.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2011р. у справі № 5008/566/2011 позов задоволено частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 102 200 грн. основного боргу, 9 370 грн. –інфляційних втрат, 2 546,51 грн. –3% річних. На Відповідача покладено судові витрати.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що Позивачем виконані підрядні роботи згідно з договором, Відповідач не розрахувався за виконані роботи, а тому згідно зі статтями 526, 530, 837, 854 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, які передбачають, що господарські зобов'язання мають виконуватися належним чином, суд задовольнив позовні вимоги частково, відмовивши у стягненні пені, оскільки умовами договорів не передбачено стягнення штрафних санкцій.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.10.2011р. скасовано рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2011р. у даній справі в частині задоволення позову, прийнято нове рішення, яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 відмовлено в позові в повному обсязі.

Відмовляючи в позові, апеляційний господарський суд вказав на те, що умови договору не містять чіткого визначення обсягу і переліку робіт, які підлягають виконанню за договорами підряду, а тому неможливо встановити, чи роботи зазначені в актах виконаних робіт відповідають умовам договору.

Крім того, апеляційний господарський суд вказує на те, що на замовлення ТОВ "Юнона" судовим експертом СПД-ФО ОСОБА_6 проведено будівельно-технічне дослідження, за результатами якого складено висновок № 12/08-11 від 01.09.2011р., де зазначено, що роботи по благоустрою території на суму 50 000 грн. не могли бути виконані Приватним підприємцем ОСОБА_4 у 2008-2011 роках, фактичне виконання робіт відноситься до періоду орієнтовно 1998-2000 років.

Також суд апеляційної інстанції посилається на те, що акти виконаних підрядних робіт фактично Відповідачем не підписані, оскільки на них відсутня печатка ТОВ "Юнона" та підписані вони заступником директора ТОВ "Юнона" ОСОБА_7 без достатніх на це повноважень.

Не погоджуючись із постановою Львівського апеляційного господарського суджу від 13.10.2011р. по даній справі ФОП ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2011р.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнона" (Замовник) і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Підрядник) укладено договори на виконання підрядних робіт від 01.11.2008р., від 01.01.2009р. по ремонту приміщень ТОВ "Юнона", що розташовані по вул. Собранецька, 146/а в м. Ужгороді.

Розділи 6 цих договорів "Порядок розрахунків" передбачають, що розрахунки з Підрядником за виконані підрядні роботи здійснюються Замовником протягом 2-х днів після підписання акта за формою № КБ-2в.

Договори підряду зі сторони ТОВ "Юнона" підписані директором ОСОБА_8

На виконання цих договорів сторони 23.04.2009р. та 19.06.2009р. підписали акти приймання виконаних підрядних робіт по формі № КБ-2в на загальну суму 110 200 грн. Акти зі сторони Замовника підписані ОСОБА_7 без зазначення посадового становища.

Цими є датами підписані довідки про вартість виконаних підрядних робіт по формі №КБ-3 на суму 110 200 грн. із зазначенням посади представника Замовника, а саме: заступника директора ОСОБА_7, довідки скріплені печатками ТОВ "Юнона".

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Підрядником роботи виконані, Замовником прийняті, але оплачені частково на суму 8 000 грн.

Враховуючи, що Відповідачем не виконані умови договору і вимоги закону Господарський суд Закарпатської області обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за виконані підрядні роботи на суму 102 200 грн. з нарахуванням відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційної складової боргу та 3% річних.

В частинах 1, 2 статті 853 Цивільного кодексу України вказується на те, що замовник зобов'язаний прийняти, виконану підрядником роботу відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, а замовник, який прийняв роботи без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи.

Акти приймання виконаних підрядних робіт підписані представником Відповідача без зауважень, довідки про вартість виконаних підрядних робіт підписані представником Відповідача і скріплені його печаткою, а тому у суду апеляційної інстанції не було підстав не брати до уваги ці документи, як підтвердження виконаних робіт згідно укладених між сторонами договорів.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів про те, що Відповідач звертався до Позивача з вимогою або з позовом про зобов'язання виконати ремонтні роботи згідно договорів підряду.

Частини 3, 4 статті 92 Цивільного кодексу України містять застереження, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів чи закону виступає від імені юридичної особи, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень, якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Матеріалами справи підтверджено, що акти приймання виконаних підрядних робіт підписані заступником директора ТОВ "Юнона", довідки про вартість виконаних підрядних робіт підписані цією ж посадовою особою Відповідача і скріплені його печаткою, Позивач підтвердив виконання ним робіт за договором, а директор ТОВ "Юнона" підписав договори підряду, які відповідно до норм чинного законодавства підлягають обов'язковому виконанню, а тому Відповідач зобов'язаний був прийняти виконані Позивачем роботи і оплатити ці роботи.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами в господарському процесі можуть бути висновки судових експертів. В силу статті 41 Господарського процесуального кодексу України судова експертиза призначається судом з попередженням експерта відповідно до статті 14 Закону України "Про судову експертизу" про відповідальність, зокрема, кримінальну.

В пункті 10 роз"яснення Вищого арбітражного суду України від 11.11.1998р. № 02-5/424 (v_424800-98) "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" (зі змінами і доповненнями) вказується на те, що фізична особа набуває права та несе обов'язки експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили. Невиконання цих вимог робить неможливим використання висновку експерта як доказу у справі.

Тому, суд апеляційної інстанції в основу прийнятого рішення безпідставно поклав висновок № 12/08-11 експертного будівельно-технічного дослідження від 01.09.2011р.

Крім того, частина 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 13.10.2011р. по даній справі підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2011р. у справі № 5008/566/2011 залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 1115 –1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.10.2011р. у справі № 5008/566/2011 скасувати.

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2011р. у справі № 5008/566/2011 залишити без змін.