Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники :

Ліквідатор ТОВ "ЕКО Трускавецькурортцентр" Шистопал П.М. звернувся з заявою до господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ".

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.12.2009 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЕКО Трускавецькурортцентр", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Львівської області від 14.12.2009 (суддя Масловська Л.З.) визнано ТОВ "ЕКО Трускавецькурортцентр" банкрутом, обов'язки ліквідатора покладено на ліквідатора Шистопала П.М., зобов'язано ліквідатора опублікувати оголошення про визнання боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Оголошення про визнання ТОВ "ЕКО Трускавецькурортцентр" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" №236 від 18.12.2009 року.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.05.2010 задоволено скаргу ПАТ "Альфа-Банк" на дії ліквідатора ТОВ "ЕКО Трускавецькурортцентр" Шистопала П.М., усунено від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "ЕКО Трускавецькурортцентр" Шистопала П.М., обов'язки ліквідатора покладено на арбітражного керуючого Завору О.І., зобов'язано ліквідатора ТОВ "ЕКО Трускавецькурортцентр" Завору О.І. провести ліквідаційну процедуру та виконати вимоги п.4 цієї ухвали.

Ліквідатор ТОВ "ЕКО Трускавецькурортцентр" Шистопал П.М. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить змінити постанову господарського суду Львівської області від 14.12.2009, доповнивши її резолютивну частину пунктом наступного змісту: "Зобов'язати ТОВ "ЕКО Трускавецькурортцентр" Шистопал П.М. оплатити вартість послуг ліквідатора, Шистопала Петра Миколайовича, у розмірі не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні двадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство, за період від дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство до дня першого засідання комітету кредиторів".

В обґрунтування касаційної скарги заявник зазначив, що відповідно до ч.4, ч.10 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закону) арбітражний керуючий має право отримувати винагороду в розмірі та порядку визначеному Законом (2343-12) , втім, суд першої інстанції не вказав в оскаржуваній постанові на необхідність оплати послуг арбітражного керуючого (ліквідатора), що є порушенням прав заявника.

Ліквідатор ТОВ "ЕКО Трускавецькурортцентр" Шистопал П.М. уточнив касаційні вимоги, направивши до Вищого господарського суду України 02.07.2010 уточнення касаційної скарги на постанову господарського суду Львівської області від 14.12.2009 року. Заявник просив суд касаційної інстанції скасувати постанову господарського суду Львівської області від 14.12.2009 повністю, провадження у справі припинити. Заявник зазначав, що судом першої інстанції при винесенні постанови порушено ч.4 ст. 105, ч.3 ст. 60, ч.1 ст. 111, ч.2 ст. 112 ЦК України, ст.51 Закону.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Враховуючи вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу.

Частиною 2 статті 51 Закону передбачено, що за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом.

Таким чином, суд, приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом, повинен дослідити та встановити обставини, на підставі яких він дійшов висновку про необхідність визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

З матеріалів справи вбачається, що загальними зборами учасників відповідно до приписів ч.1 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", ст. 145 ЦК України прийнято рішення про ліквідацію товариства, призначено склад ліквідаційної комісії. (протокол №5 зборів учасників ТОВ "ЕКО Трускавецькурортцентр" від 10.09.2009 ) (т.1 а.с. 15).

Судом першої інстанції встановлено, що оголошення про припинення юридичної особи відповідно до ч.4 ст. 105 ЦК України, ч.3 ст. 60 ГК України опубліковано 28.09.2009 в "Бюлетні державної реєстрації" №134(19) (т.1 а.с. 29-30).

Ліквідатором здійснено інвентаризацію майна боржника, про що складено акт від 30.09.2009 року. З метою визначення вартості майна боржника, ліквідатором укладено договір з суб'єктом оціночної діяльності..

Повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства здійснено шляхом направлення заяви до ДПІ в м. Трускавець по формі 8-ОПП (т.1 а.с. 31)

Відповідно до ст. 111 ЦК України ліквідаційною комісією боржника після закінчення встановленого чинним законодавством двохмісячного строку для пред'явлення вимог кредиторів складено проміжний ліквідаційний баланс станом на 01.12.2009, який був затверджений зборами учасників ТОВ "ЕКО Трускавецькурортцентр" від 03.12.2009 року. Згідно даних проміжного ліквідаційного балансу активи товариства складають 8232,9 тис. грн., а пасиви –11590,3 тис. грн. Боржником не надано доказів погашення кредиторської заборгованості.

Таким чином, судом першої інстанції, відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, встановлено на підставі належних доказів ознаки неплатоспроможності боржника та правомірно визнано боржника банкрутом за процедурою, встановленою ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заявник касаційної скарги зазначив про відсутність в оскаржуваній постанові висновку щодо відшкодування витрат ліквідатора та оплати його послуг.

Відповідно до ч.10 ст.31 Закону оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Згідно з ч.12 ст. 31 Закону оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Частиною 14 ст. 31 Закону передбачено, що звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

Таким чином, Законом (2343-12) не передбачено обов'язок суду зазначати про відшкодування витрат арбітражного керуючого у постанові про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України (1798-12) підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, постанова господарського суду Львівської області від 14.12.2009 у справі №21/163 є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "ЕКО Трускавецькурортцентр" Шистопала Петра Миколайовича залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Львівської області від 14.12.2009 у справі №21/163 залишити без змін.

Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11 березня 2010 року (v008p710-10) постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.