Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (Позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Трейдінг" (Відповідач) про стягнення збитків на суму 329 467 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2010р. у справі № 26/259-09, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2010р., у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення ґрунтуються на тому, що Позивачем не надано доказів понесених ним витрат.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2010 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2010 у справі № 26/259-09, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В касаційній скарзі заявник посилається на порушення норм матеріального права, закріплених частиною 3 статті 858 Цивільного кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи за договором № 30 від 03.05.2006р., укладеним між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 і Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Трейдінг", останнє за замовленням Позивача мало виконати роботи по реконструкції об’єкта, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Металургів, 8-Б на загальну суму 7 979 257,55 грн.

Додатковою угодою № 1 від 05.07.2007р. до договору № 30 від 03.05.2006р. передбачено, що договірна вартість робіт по благоустрою території складає 332 361,60 грн.

В позовній заяві ПП ОСОБА_4 зазначив, що виконання робіт з благоустрою території об’єкта реконструкції ТОВ "Рубікон-Трейдінг" доручило ПП "Соіс", яке неякісно виконало роботи по асфальтобетонному покриттю, відповідач не усунув дефектів виконаної роботи, а тому Позивач звернувся з позовом про відшкодування збитків по відновленню асфальтобетонної площадки на суму 329 467 грн. згідно експертного висновку від 25.06.2009р., складеного ТОВ "Брок Сервіс плюс".

Господарський суд Дніпропетровської області, з яким погодився Дніпропетровський апеляційний господарський суд, відмовили у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

З правовою позицією судів попередніх інстанцій погоджується і Вищий господарський суд України з наступних підстав.

Позивачем не доведено, що роботи по благоустрою території Торгівельного комплексу по пр. Металургів, 8-Б в м. Запоріжжі виконувалися відповідачем чи за його дорученням іншим субпідрядником, акти приймання виконаних робіт по благоустрою території в матеріалах справи відсутні, наявність договору ТОВ "Рубікон-Трейдінг" з ПП "Соіс" на виконання цих робіт позивачем не доведено.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Позивачем не доведено факту виконаних робіт по благоустрою території за адресою м. Запоріжжя, вул. Металургів, 8-Б та оплати виконаних робіт.

При відсутності доказів оплати робіт по укладенню асфальтобетонного покриття не може йти мова про спричинені позивачеві збитки у зв'язку з усуненням дефектів в цій роботі.

Крім того, в силу статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, збитками визначаються, зокрема, втрати, яких особа завдала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а частина 2 статті 623 Цивільного кодексу України передбачає, що розмір збитків, завданий порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Безпідставними є посилання позивача на частину 3 статті 858 Цивільного кодексу України, яка передбачає, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, оскільки частина 3 цієї статті кореспондується з частиною 1, яка передбачає, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду.

Як зазначалося вище матеріали справи не містять доказів, що роботи по благоустрою території і, зокрема, асфальтобетонне покриття виконувалися підрядником (ТОВ "Рубікон-Трейдінг").

Також не можуть братися до уваги доводи скаржника про те, що за виконану роботу по асфальтобетонному покриттю території ним перерахована відповідачеві сума 230 607,60 грн. згідно платіжного доручення № 715 від 04.10.2007р., оскільки договором генпідряду на реконструкцію об'єкта № 30 від 03.05.2006р. передбачена загальна вартість виконаних робіт в розмірі 7 979 257,55 грн., згідно акта державної приймальної комісії, затвердженого розпорядженням міського голови № 1144р від 19.11.2007р., Торгівельний комплекс в м. Запоріжжі, по пр. Металургів, 8-Б прийнято до експлуатації, що є підтвердженням виконання робіт за договором № 30 від 03.05.2006р., але до матеріалів справи додано лише платіжне доручення № 715 від 04.10.2007р., яким підтверджується оплата позивачем будівельних робіт за договором № 30 від 03.05.2006р. на суму 230 607,60 грн.

Тобто, позивачем не доведено, що перерахування відповідачеві суми 230 607,60 грн. є платою за виконання робіт по асфальтобетонному покриттю території.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України вважає та матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами попередніх інстанцій в порядку статті 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані, а касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1115 –1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010р. (v008p710-10) Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2010 у справі № 26/259-09 залишити без змін.

постанова касаційному оскарженню не підлягає.