Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін

Приватна фірма "Ольга" звернулась до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Калуської міської ради та Приватного підприємця ОСОБА_10, за участю приватного нотаріуса Тихан О.М., про визнання нечинними рішень Калуської міської ради №520 від 25.06.04 і №682 від 30.03.05, №734 від 30.09.08 (з урахуванням уточнень).

Рішенням від 08.10.09 та додатковим рішенням від 16.11.09 господарський суд Івано-Франківської області (суддя Булка В.І.) позов задовольнив у повному обсязі.

Постановою від 01.04.10 Львівський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Кравчук Н.М. – головуючий, Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л.) рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що Калуська міська рада, не розірвавши існуючий договір від 27.09.2000 з позивачем терміном дії до 15.10.05, прийняла рішення №520 від 25.06.04, №682 від 30.03.05 щодо оформлення права ПП ОСОБА_10 на оренду на спірної земельної ділянки.

Ухвалою від 23.06.10 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційними скаргами ПП ОСОБА_10, в яких заявлено вимоги про скасування вказаних судових рішень та припинення провадження в справі через непідвідомчість даного спору господарським судам.

Касаційні скарги мотивовані тим, що оспорювані позивачем рішення Калуської міської ради згідно з рішенням Конституційного Суду України від 01.04.10 (v010p710-10) у справі №1-6/2010 підлягають розгляду судами адміністративної юрисдикції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, згідно з рішенням Калуської міської ради №38 від 15.10.98 "Про надання земельної ділянки в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди приватній фірмі "Ольга"" позивачу надано в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 5 років земельну ділянку площею 0,255 га по вул. С.Стрільців у м. Калуш для будівництва автозаправної станції європейського типу за рахунок земель запасу (кам'янисті місця); земельну ділянку включено до переліку ділянок, право оренди яких планується продати для здійснення підприємницької діяльності.

На підставі вказаного рішення між Калуською міською радою та позивачем 27.09.2000 укладено договір оренди відповідної земельної ділянки, який нотаріально посвідчений 27.09.2000 приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу Тихан О.М., а 29.09.2000 зареєстрований у Калуському відділі земельних ресурсів Держкомрезерву України та у Виконавчому комітеті Калуської міської ради.

Однак рішенням №520 від 25.06.04 "Про надання дозволів на підготовку матеріалів попереднього погодження та складання проектів відведення земельних ділянок" з урахуванням змін, внесених рішенням №682 від 30.03.05, Калуська міська рада надала дозвіл ПП ОСОБА_10 на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування та проведення проектно-вишукувальних робіт для будівництва автомийки, шиномонтажу, сауни, кафе та офісних приміщень по вул. С.Стрільців в м. Калуш (орієнтовно площею земельної ділянки 2500 кв2).

Рішенням Калуської міської ради №790 від 29.09.05 "Про вилучення земельних ділянок, затвердження проектів відведення, та надання земельних ділянок в оренду" надано в оренду терміном на три роки ОСОБА_10 земельну ділянку загальною площею 0,2481 га по вул . С. Стрільців у м. Калуш за рахунок земель запасу міської ради для будівництва автомийки, шиномонтажу, сауни, кафе та офісних приміщень.

У зв'язку з тим, що Калуська міська рада прийняла вищевказані рішення щодо ПП ОСОБА_10, не розірвавши існуючий договір від 27.09.2000 з позивачем терміном дії до 15.10.05, суди дійшли висновку про наявність підстав для визнання оспорюваних рішень недійсними, оскільки спірна земельна ділянка неправомірно, всупереч чинному законодавству України була передана Калуською міською радою ПП ОСОБА_10

Проте при здійсненні розгляду справи попередні судові інстанції не з'ясували правову природу оспорених позивачем актів та наявність чи відсутність врегулювання цими рішеннями саме цивільно-правових відносин. Тобто не з'ясувавши підвідомчість господарським судам оспорених позивачем актів органу самоврядування, попередні судові інстанції дійшли передчасних висновків про їх незаконність.

Враховуючи викладене судова колегія дійшла висновку про скасування прийнятих у справі рішення і постанови як таких, що прийняті при неповному з’ясуванні усіх суттєвих обставин у справі та неправильному застосуванні норм процесуального права, а справу слід направити на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення обставин щодо підвідомчості спору господарським судам.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, ст.ст. 6, 8, 125, 129, 150 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.96 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" (v0009700-96) , рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.10 (v008p710-10) , Вищий господарський суд України

1. Касаційні скарги задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 08.10.09 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.10 у справі №14/59 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.