Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники :

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 06.11.2009 року прийнято заяву Фізична особа –підприємець ОСОБА_5 до розгляду; порушено провадження у справі про банкрутство Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; накладено арешт на все майно боржника, що належить йому на праві власності; а також витребувано у боржника та інших осіб певні відомості та документи щодо майна боржника та вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Херсонської області від 14.12.2009 (суддя Ситюк В.Г.) фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 визнано банкрутом та введено ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шраменка А. М., зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційну процедуру.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 15.04.2010 (судді: Антонік С. Г., Кричмаржевський В. А., Мойсеєнко Т. В. ) постанову господарського суду Херсонської області від 14.12.2010 скасовано, провадження у справі №5/112-Б-09 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 припинено.

До Вищого господарського суду України звернулась з касаційною скаргою Арбітражний керуючого Шраменко А.М., П.П ОСОБА_5 та Фізична особа-підприємця ОСОБА_6, які просять суд скасувати постанову Херсонського апеляційного господарського суду від 15.04.2010 року, а постанову господарського суду Херсонської області від 14.12.2009 року залишити в силі.

Заявники в обґрунтування касаційних скарг посилаються на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 53 ЦК України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Статтями 47-49 Закону передбачено банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності –громадянина.

За приписами ч.2 ст.47 Закону заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається, в тому числі, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Таким чином, заява боржника - громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд за наявності матеріальних підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, а суд, встановивши факт неспроможності боржника - громадянина-підприємця задовольнити безспірні вимоги кредиторів, повязані із здійсненням підприємницької діяльності, може визнати боржника - громадянина-підприємця банкрутом.

До суду з заявою про визнання боржника банкрутом звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_5, оскільки реалізація наявного майна боржника призведе до неможливості погасити наявну кредиторську заборгованість

Як встановлено судом першої інстанції заборгованість боржника за кредитними договорами перед банківськими установами, договорами позики та становить 2042420,70 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2009 року у справі № 2-21/2727-2009р. з приватного підприємця ОСОБА_5 на користь приватного підприємця ОСОБА_12 стягнуто 161 380, 61грн. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.09.2009 року це рішення залишено без змін. Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції вказана заборгованість була включена заявником до складу безспірної кредиторської заборгованості боржника, однак заявником не було дотримано вимог ч. 3 статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки строк для погашення вказаної заборгованість не скінчився.

При зверненні до суду з заявою про банкрутство Фізична особа –підприємець ОСОБА_5 в своїй заяві зазначила, що до числа кредиторів входять: ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_6, Акціонерний комерційний банк "Форум", ВАТ "Мегабанк", ВАТ "Ерсте Банк", ВАТ "Кредобанк", ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15

Заборгованість перед банками в тому числі перед Акціонерним комерційним банком "Форум" виникла на підставі кредиту від 21.03.2007 року на суму 12 300 доларів США для придбання автомобіля, кредитні кошти надавались строком до 20.03.2012 року.

Також між ОСОБА_5 та Акціонерним комерційним банком "Форум" було укладено кредитний договір від 17.05.2007 року на відкриття відновлювальної лінії на споживчі цілі з лімітом кредитування 37 000 доларів США, кредитні кошти надаються в строк до 16.05.2017 року.04.09.2007 року між тими ж сторонами було укладено додаткова угода відповідно до якої лінія ліміту кредитування збільшено до 49 100 доларів США.

31.08.2007 року між Акціонерним комерційним банком "Форум" та ОСОБА_5 укладено ще один кредитний договір на надання кредиту ОСОБА_5 на суму 39 600 доларів США, строком по 29.08.2014 року.

ВАТ "Мегабанк" включений боржником до числа кредиторів боржника 20.02.2008 року також уклав кредитний договір з ОСОБА_5 про відкриття кредитної лінії на споживчі цілі у розмірі 300 000 грн. на строк з 20.02.2008 року по 19.02.2011 року. Вказаний договір був в судовому порядку, Суворовським районним судом м. Херсона розірваний та зобов'язано ОСОБА_5 сплатити 347 027,25 грн. заборгованість за кредитом, відсотками за користування та штрафними санкціями нарахованими за порушення умов договору кредиту.

ВАТ "Ерсте Банк" 09.09.2008 року надав ОСОБА_5 кредитні кошти на споживчі цілі (ремонт квартири) в розмірі 50 000 доларів США зі строком користування кредитною лінією до 08.09.2018 року.

ВАТ "Кредобанк" 02.10.2008 року також надав ОСОБА_5 кредит на поточні потреби у розмірі 52 000 доларів США на строк до 01.10.2023 року.

На споживчі потреби 10.04.2009 року ОСОБА_16 уклав з ОСОБА_5 договір позики на 3 000 доларів США строком до 09.08.2009 року.

Отже судом апеляційної інстанції правомірно дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано всі обставини справи та не з'ясовано характеру зобов'язань, що виникли між кредиторами та боржником, оскільки, не встановлено, що заборгованість, що боржника виникла заборгованість перед кредиторами саме як у суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що правові підстави для визнання боржника банкротом відсутні, оскільки не підтверджено матеріалами справи наявність у боржника - підприємця безспірних зобов'язань перед кредиторами, неспроможність боржника виконати при здійсненні підприємницької діяльності підтверджені розрахунковими або виконавчими документами вимоги кредиторів через недостатність майна.

Вказаний висновок суду апеляційної інстанції є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 125, 129 Конституції України, ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

Касаційні скарги Арбітражного керуючого Шраменко А.М., П.П ОСОБА_5 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на постанову Херсонського апеляційного господарського суду від 15.04.2010 року у справі №5/112-Б-09 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 15.04.2010 року у справі №5/112-Б-09 залишити без змін.

постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.