Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Від ліквідатора: Капелюшний І. В.

Від скаржника: Сварич А. А. дов. від 03.03.2010 року 31281/9/10-011

На засіданні загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ВІП Трейд" (Далі –ТОВ "Торговий Дім "ВІП Трейд") було прийнято рішення про ліквідацію ТОВ "Торговий Дім "ВІП Трейд", створення ліквідаційної комісії та призначення головою ліквідаційної комісії Дворніка О. В., що підтверджується протоколом від 24.11.2009 року.

Голова ліквідаційної комісії ТОВ "Торговий Дім "ВІП Трейд" звернувся з заявою до господарського суду про порушення провадження по справі про банкрутство.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.04.2010 року по справі №44/221-б (суддя Чеберяк П. П.) було порушено провадження у справі №44/221-б про банкрутство ТОВ "Торговий Дім "ВІП Трейд".

Постановою господарського суду м. Києва від 20.04.2010 року по справі № 44/221-б ТОВ "Торговий Дім "ВІП Трейд" було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Капелюшного І. В., зобов’язано ліквідатора подати до офіційного друкованого органу у п’ятиденний строк з дня прийняття постанови оголошення про визнання ТОВ "Торговий Дім "ВІП Трейд" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з метою виявлення всіх кредиторів, докази публікації надати суду.

Не погоджуючись з постановою суду про відкриття ліквідаційної процедури у справі №44/221-б та визнання ТОВ "Торговий Дім "ВІП Трейд" банкрутом Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та припинити провадження у справі №44/221-б з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 36, 43, 85 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.06.2010 року прийнято касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову господарського суду міста Києва від 20.04.2010 року до провадження та призначено скаргу до розгляду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено судом, заява про порушення провадження по справі про банкрутство подана ТОВ "Торговий Дім "ВІП Трейд", відповідно до вимог ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі зазначеною статтею 51 Закону якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії. Кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Чинне законодавство про банкрутство пов’язує можливість відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 51 Закону з доведенням боржником обставин недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до вимог ч. 4, ст. 105 ЦК України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Після розміщення комісією з припинення юридичної особи в друкованих засобах інформації повідомлення про припинення юридичної особи, в порядку ч. 4 ст. 105 ЦК України, цей факт стає загальновідомим.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вимог закону було подано оголошення в друкованого засобу масової інформації, к це передбачено вимогами ч. 4 ст. 105 ЦК України, а також внесено до Єдиного державного реєстру запис про відповідне рішення засновників щодо припинення юридичної особи.

В матеріалах справи також наявний проміжний ліквідаційний баланс підприємства банкрута, який необхідний для з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та наявність якого передбачено ч. 1 ст. 111 ЦК України.

Окрім того слід зазначити, що заявник звернувся з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торговий Дім "ВІП Трейд" лише після закінчення строку, передбаченого ч. 4 ст. 105 ЦК України.

Отже, постановляючи рішення від 20.04.2010 року про відкриття ліквідаційної процедури у справі №44/221-б та визнання ТОВ "Торговий Дім "ВІП Трейд" банкрутом господарським судом м. Києва були дотримані вимоги ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова господарського суду м. Києва від 20.04.2010 року по справі №44/221-б постановлена у відповідності до вимог закону та фактичним обставинам справи і підстав для її скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній постанові.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 125, 129 Конституції України, ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1115 (1798-12|111-5) , 1117 (1798-12|111-7) - 1119 (1798-12|111-9) , 11111 (1798-12|111-11) , Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у голосіївському районі міста Києва на постанову господарського суду міста Києва від 20.04.2010 року у справі №44/221-б залишити без задоволення.

Постанову господарського суду м. Києва від 20.04.2010 року по справі №44/221-б залишити без змін.

постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.