Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

Фермерське господарство "Граф" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, Горностаївської районної державної адміністрації про визнання недійсним рішення Горностаївської районної державної адміністрації про надання дозволу на купівлю земельної ділянки ФОП ОСОБА_7; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.12.2008 року, укладеного між Горностаївською районною державною адміністрацією та приватним підприємцем ОСОБА_7; визнання недійсним Державного акта на право власності ЯЕ № 94522 від 18.12.2008 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником частини майнового комплексу колишньої харчосмакової фабрики, яка розташована на земельній ділянці, переданій відповідачу-1 згідно спірного договору.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.01.2010 року у справі №16/224-0-09 (суддя Немченко Л.М.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 20.04.2010 року (судді: Антонік С.Г. –головуючий, Кагітіна Л.П., Мойсеєнко Т.В.) припинено провадження щодо позовних вимог про визнання недійсним рішення Горностаївської районної державної адміністрації та визнання недійсним Державного акта на право власності ЯЕ № 94522 від 18.12.2008 року. У задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.12.2008 року, укладеного між Горностаївською районною державною адміністрацією та приватним підприємцем ОСОБА_7, відмовлено.

Рішення та постанова мотивовані тим, що позовні вимоги є необґрунтовані та не підтверджуються матеріалами справи. Спір про визнання недійсним Державного акта на право власності не підсудний господарським судам. Також судами зазначено, що рішення Горностаївської районної державної адміністрації про надання дозволу на купівлю земельної ділянки ФОП ОСОБА_7 взагалі в матеріалах справи відсутнє. Номер та дату вказаного рішення позивач не уточнив.

Не погоджуючиcь з постановою суду, Фермерське господарство "Граф" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представники відповідача-1 та третьої особи-1 проти задоволення касаційної скарги заперечували.

Від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання.

Враховуючи, що явка представників сторін обов’язковою не визнавалася, додаткові документи від сторін не витребовувались, з врахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представника позивача.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, між Каїрською сільською радою та приватним підприємцем ОСОБА_7 16.12.2008 року був укладений договір купівлі –продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, за умовами якого Продавець (Каїрська сільська рада) передає за плату, а Покупець (приватний підприємець ОСОБА_7) приймає у власність та оплачує земельну ділянку з усіма обтяженнями та сервітутами, згідно кадастрового плану земельної ділянки, розташованої на території Каїрської сільської ради за адресою: Херсонська область Горностаївський район, с. Каїри, АДРЕСА_1.

Договір був укладений на підставі рішення Каїрської сільської ради № 180 від 12.12.2008 року та розпорядження голови Горностаївської районної державної адміністрації Херсонської області № 318-р від 15.12.2008 року.

Судами встановлено, що договір купівлі –продажу посвідчений нотаріально та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів 16.12.2008 року № 3525. Відповідач-1 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЕ № 94522 від 18.12.2008 року.

Як зазначено судами, позивач, який не був стороною у договорі купівлі –продажу, вважає, що зазначений договір порушує його законні права власника нерухомого майна, яке знаходиться на проданій земельній ділянці.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено судами, ФГ "Граф" на підставі договору купівлі-продажу від 11.07.2008 року придбав у ПП "Вік –АС" нежитлові будівлі, частини майнового комплексу Горностаївської харчосмакової фабрики, які складаються з наступного: будівля складу літ. В2, будівля свиноферми літ. Ц, Ц1, Ц2, споруда туалету літ. У1, будівля старої контори літ. С1, споруда туалету літ. Я, будівля безалкогольного цеху літ. Р, Р1, Р2, будівля ленкімнати літ. Е, будівля плотні літ. Я1, будівля побутових приміщень літ. Б, будівля складських приміщень літ. Ч, Ч1, будівля консервного цеху літ. Ж, Ж1, Є, споруда літ. Ж2 (прибудова до літ. Ж ), споруда навісу літ.Щ, будівля гаражу літ. X, будівля ковбасного цеху та побутові приміщення літ. З, З1, будівля токарні літ.Л, будівля складу літ.С.

Саме зазначений договір, на думку позивача, є належним доказом в підтвердження його права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на спірній земельній ділянці.

Як встановлено судами, доказів реєстрації договору купівлі-продажу від 11.07.2008 року, позивачем не надано.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 4 статті 334 Кодексу встановлено, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (стаття 657 Кодексу).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень

Речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом (частина 1 статті 3 Закону).

Частиною 6 статті 3 Закону встановлено, що правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України д оказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України ).

Як вірно зазначено господарськими судами, позивач не довів, що він є власником будь-якого нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці, що є об'єктом продажу згідно спірного договору, а отже не довів, яким чином спірний договір порушує його права та охоронювані законом інтереси.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним рішення Горностаївської районної державної адміністрації про надання дозволу на купівлю земельної ділянки ФОП ОСОБА_7, судами зазначено, що позивачем не зазначено ні номера ні дати прийняття рішення, рішення адміністрації з такою назвою в матеріалах справи відсутнє, а отже, у даному випадку, предмет спору відсутній.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею, то суди вірно зазначили, що оскільки документи, які посвідчують право на земельну ділянку (право власності на земельну ділянку або право користування нею) не можуть виступати предметом спору, оскільки не мають статусу актів державного чи іншого органу, а видаються на підставі та на виконання рішень уповноважених на це органів про надання земельних ділянок відповідно у власність або у постійне користування.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова прийнята з дотриманням норм права, у зв’язку з чим підстави для її скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Граф" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20.04.2010 року у справі № 16/224-0-09 господарського суду Херсонської області залишити без змін.