Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

ОСОБА_10 звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Виконавчого комітету Новоград-Волинської міської

Доповідач: Волковицька Н.О.

ради Житомирської області про визнання недійсним рішення загальних зборів від 14.11.2008 року; визнання права на частку у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" у розмірі 25% згідно з установчим договором; визнання недійсною реєстрації нової редакції статуту товариства від 16.03.2007 року за № 1307/050001000338 в частині складу засновників (пункт 1.1 ) та розміру їх внесків у статутному фонді (пункт 2.1); зобов'язання товариства внести відповідні зміни до пунктів 1.1, 2.1 Статуту; стягнення з відповідача 5000,00 грн. моральної шкоди, 3000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Заявою від 26.08.2009 року позивач доповнив позовні вимоги та просив визнати недійсними зміни та доповнення до статуту та установчого договору Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж", що зареєстровані за № 191 від 19.07.2002 року, як такі, що не відповідають рішенню загальних зборів товариства від 05.04.2002 року (протокол №12); рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" від 11.01.2007 року (протокол №16) в цілому та від 02.03.2007 року (протокол №19) в частині визначення часток засновників як у грошовій формі так і у процентному відношенню у статутному фонді товариства, як: ОСОБА_5 –126300,00 грн. або 75%, а Новоград –Волинський міськвиконком –42100,00 грн. або 25% та в частині розподілу дивідендів між ними.

Заявою про уточнення та доповнення позовних вимог позивач вніс зміни до позовних вимог, викладених в заяві від 26.08.2009 року, зокрема, в частині визнання недійсними доповнень до статуту та установчого договору ТОВ "НВЕГК", зареєстрованого за № 191 від 19.07.2002 року, що не відповідають рішенню загальних зборів товариства від 05.04.2002 року (протокол № 12) та просив скасувати розпорядження Виконавчого комітету Новоград-Волинської ради № 191 від 19.07.2002 року про реєстрацію змін та доповнень до статуту установчого договору Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж", затверджених зборами засновників від 05.04.2002 року (протокол № 12), визнати недійсними ці зміни та доповнення як такі, що не відповідають змісту рішення даних загальних зборів; скасувати реєстрацію змін до нової редакції статуту товариства, зареєстрованих 26.12.2008 року на підставі рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж", 14.11.2008 року (протокол № 23).

Також позивач просив стягнути 5000,00 грн. моральної шкоди та 3000,00 грн. за надання правової допомоги.

Ухвалою від 15.06.2009 року господарський суд Житомирської області залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного реєстратора виконавчого комітету Новоград - Волинської міської ради Житомирської області.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 03.11.2009 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсним рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" від 14.11.2008 року (протокол № 23) в частині виключення ОСОБА_10 з числа засновників цього Товариства.

Визнано за ОСОБА_10 право на частку в статутному фонді ТОВ "НВЕГК" у розмірі 25% згідно установчого договору.

Визнано недійсною реєстрацію нової редакції статуту Товариства у Новоград -Волинському міськвиконкомі від 16.03.2007 року за № 1307/05 0001000338 в частині складу засновників (пункт 1.1) та розміру їх внесків у статутному фонді (пункт 2.1).

Скасовано пункт 2 розпорядження Виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради № 191 від 19.07.2002 року про реєстрацію змін та доповнень до статуту та установчого договору Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж", затверджених зборами засновників 05.04.2002 року (протокол №12).

Визнано недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" від 11.01.2007 року (протокол №16).

Визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" від 02.03.2007 року (протокол №19) в частині визначення часток засновників як у грошовій формі так і у процентному відношенні в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж".

Визнано недійсними зміни до нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж", зареєстровані 26.12.2008 року на підставі рішення загальних зборів від 14.11.2008 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 15.04.2010 року скасоване в частині задоволення позову та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В решті рішення залишене без змін.

Резолютивну частину рішення викладено у наступній редакції: "У позові відмовити повністю".

ОСОБА_10 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 15.04.2010 року і залишити рішення господарського суду Житомирської області від 03.11.2009 року без змін.

На думку заявника постанова апеляційного суду є необґрунтованою та винесеною з порушенням норм матеріального права.

Заявник вважає, що судом не врахований той факт, що виключення позивача з числа засновників коледжу –це є самоціль директора коледжу засновника ОСОБА_5, яка базується на внутрішніх відносинах, і одним з приводів для цього стала несплата позивачем свого внеску до статутного фонду, що не може, на думку заявника, негативно впливати на діяльність коледжу.

Заявник посилається на те, що ні Господарський кодекс України (436-15) ні Закон України "Про господарські товариства" (1576-12) , ні установчі документи товариства не передбачають виключення засновника за не внесення свого вкладу у статутний фонд.

Виключення засновника впливає на зменшення розміру статутного фонду, а стаття 52 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, що діяла до 2007 року) передбачала за це відповідальність у вигляді сплати 10% річних з недовнесеної суми.

Також заявник зазначає, що на даний час він вніс до статутного фонду товариства 2657,00грн. та сплатив неустойку у розмірі 10% річних за 11 років на суму 2922,70 грн.

Крім того, на його думку, апеляційний суд не звернув увагу на те, що зміни та доповнення до статуту та установчого договору загальними зборами від 05.04.2002 року (протокол №12) взагалі не приймалися.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю –доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін та перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи предметом спору у даній справі є визнання недійсним рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" від 14.11.2008 року (протокол № 23) в частині виключення ОСОБА_10 з числа засновників, визнання за ОСОБА_10 право на частку в статутному фонді ТОВ "НВЕГК" у розмірі 25% згідно установчого договору; визнання недійсною реєстрацію нової редакції статуту Товариства у Новоград - Волинському міськвиконкомі від 16.03.2007 року за № 1307/05 0001000338 в частині складу засновників (пункт 1.1) та розміру їх внесків у статутному фонді (пункт 2.1); скасування пункту 2 розпорядження Виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради № 191 від 19.07.2002 року про реєстрацію змін та доповнень до статуту та установчого договору Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж", затверджених зборами засновників 05.04.2002 року (протокол №12); визнання недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" від 11.01.2007 року (протокол №16); визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" від 02.03.2007 року (протокол №19) в частині визначення часток засновників як у грошовій формі так і у процентному відношенні в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж"; визнання недійсними зміни до нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж", зареєстровані 26.12.2008 року на підставі рішення загальних зборів від 14.11.2008 року.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та відмовляючи у позові, апеляційний суд дійшов висновку про правомірність виключення позивача зі складу засновників товариства, оскільки останній не виконав належним чином свої обов’язки щодо внесення вкладу до статутного капіталу, чим суттєво ускладнив діяльність товариства.

Проте, такий висновок не можна визнати обґрунтованим, оскільки суд дійшов його без врахування вимог законодавства, яке регулює спірні відносини та без усебічного з'ясування дійсних обставин справи в їх сукупності, чим порушив вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Так, виключення учасника з товариства передбачено статтею 64 Закону України "Про господарські товариства" згідно з якою учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.

Отже, суттєвим для доведення підстав виключення учасника є: - систематичне невиконання обов'язків, що за загальним правилом слід розуміти як невиконання два чи більше разів; - неналежне виконання, тобто виконання не в повному об’ємі або неякісне, чи несвоєчасне; - перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства, тобто вчинення таких дій, які перешкоджають досягнення цілей товариства.

Таким чином, невиконання будь –якого обов’язку учасника товариства може бути підставою для його виключення з товариства лише у разі наявності систематичності, яка повинна бути відображена у рішеннях товариства з цього приводу два чи більше разів.

Таких доказів апеляційною інстанцією не наведено, в зв’язку з чим висновок про те, що невиконання обов’язку по сплаті вкладу відповідачем є законно підставою для його виключення з товариства касаційною інстанцією вважається необґрунтованим та таким, що суперечить діючому законодавству.

Крім того, висновок апеляційного суду про те, що вклади засновників Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу вносяться коштами суперечить як Установчому договору від 10.06.1997 року (а.с.111-112, т.1) так і рішенню зборів співзасновників коледжу від 10.06.1997 року (а.с.90, т.1), згідно з яким визначені вклади у розмірі 2657,00 грн.

При цьому, згідно пункту 4 договору (а.с.111 - 112, т.1) вкладами засновників можуть бути як грошові кошти так і будинки, споруди тощо ( в тому числі інтелектуальна власність).

При цьому, згідно пункту 5 договору внески оцінюються в гривнях в порядку, визначеному зборами засновників, а строк для здійснення внесків встановлений для юридичних учасників.

Також касаційна інстанція не може погодитись з висновком апеляційного суду про безпідставність вимоги позивача про визнання за позивачем права на частку у статутному капіталі товариства в розмірі 25% згідно з установчим договором, оскільки на день прийняття судом першої інстанції рішення внесок до статутного капіталу товариства позивачем зроблений не був, майнової участі у товаристві позивач не брав.

Частка це складова статутного капіталу, поділення на частки якого є істотною ознакою товариства з обмеженою відповідальністю.

Розмір частки кожного з учасників відповідно статті 51 Закону України "Про господарські товариства" повинен бути зазначений у статуті.

При цьому, згідно частини 2 статті 140 Цивільного кодексу України учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників, а згідно частини 3 статті 147 Цивільного кодексу України частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено, з чого слід зробити висновок, що частка в статутному капіталі –це об’єкт цивільних правовідносин, який засвідчує участь у товаристві, а несплата або несвоєчасна сплата вкладу породжує інші правові наслідки, як –то відповідальність у вигляді 10% річних від суми простроченого платежу, яка була передбачена статтею 52 Закону України "Про господарські товариства"в редакції, чинній до 27.04.2007 року, або зменшення статутного капіталу (в редакції статті 52 цього Закону із змінами, внесеними Законом України від 27.04.2007 року №997 –V (997-16) ) в передбаченому законом порядку, або інша відповідальність чи засоби забезпечення виконання зобов’язання зі сплати вкладу, передбачені Статутом товариства, а також відповідні розрахунки у разі виходу з товариства учасника, який не вніс або неповністю вніс свій вклад.

З урахуванням викладеного помилковим є посилання апеляційного суду на відсутність підстав для задоволення вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства від 11.01.2007 року, оформлених протоколом №16, оскільки він не брав участі у формуванні статутного капіталу товариства, а також про визнання недійсною реєстрації нової редакції статуту товариства у Новоград –Волинському міськвиконкомі від 16.03.2007 року за № 1307/050001000338 в частині складу засновників (п. 1.1 ) та розміру їх внесків у статутному фонді, а також про скасування розпорядження Виконавчого комітеті Новоград-Волинської міської ради № 191 від 19.07.2002 року про реєстрацію змін та доповнень до статуту та установчого договору ТОВ "НВЕГК", які апеляційний суд визнав похідними та такими, що не відповідають способу захисту та визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "НВЕГК" від 02.03.2007р. (протокол № 19) в частині визнання часток засновників як у грошовій формі, так і в процентному відношенні в статутному фонді ТОВ "НВЕПГ, а також в частині розподілу дивідендів між ними, скільки це порушує права позивача.

За таких обставин постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню.

Одночасно касаційна інстанція не може залишити в силі і рішення першої інстанції, оскільки як вбачається з матеріалів справи, розглядаючи спір по суті в частині визнання недійсною реєстрацію статуту товариства та пункт 2 розпорядження Виконкому Новоград-Волинської міської ради суд не зважив на процесуальне становище Виконкому та Держреєстратора, як третіх осіб без самостійних вимог.

Інститут третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору (стаття 27 Господарського процесуального кодексу України) покликаний захистити права та охоронювані законом інтереси осіб, які не є учасниками спірних матеріальних правовідносин, але знаходяться із однією зі сторін процесу у таких відносинах, які можуть змінитись у результаті винесеного рішення. Метою участі таких осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог повинна знаходитись з однією із сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

При цьому предмет спору повинен бути за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. З цього випливає, що покладання на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-яких матеріально правових обов'язків, а також установлення чи захист їх прав не можливо.

Отже, для розгляду даного спору по суті суду необхідно визначити відповідне процесуальне становище всіх осіб, які беруть участь у розгляді справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Житомирської області від 03.11.2009 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 15.04.2010 року у справі № 11/11-К господарського суду Житомирської області скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Касаційну скаргу ОСОБА_10 задовольнити частково.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та згідно статей 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.2010 року (v008p710-10) у касаційному порядку оскарженню не підлягає.