Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. –головуючого, Малетича М.М., Мамонтової М.М.,

розглянувши касаційну скаргу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 23 листопада 2009 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання договору дійсним та визнання права власності,

У листопаді 2009 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18 вересня 2009 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 Також позивач просив визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 право власності на трикімнатну квартиру №1 загальною площею 67 м2, житловою –47,1 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23 листопада 2009 року позов задоволено повністю.

В апеляційному порядку вказане рішення суду не переглядалось.

У касаційній скарзі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23 листопада 2009 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог..

Заявник стверджує, що судами порушено положення процесуального закону та прийнято рішення, що стосуються безпосередніх прав та обов'язків Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, яке не було залучено до участі у справі.

Представники сторін та заявника касаційної скарги в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 11110 ГПК України (1798-12) порушення норм процесуального права, яке полягає в прийнятті рішення або постанови, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі у справі, є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого суду.

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що суд, в порушення ст.ст. 38, 43 ГПК України, належним чином не перевірив, хто був власником спірного майна на момент винесення оскаржуваного рішення суду.

Так, у касаційній скарзі заявник стверджує, що власником спірного майна на момент укладення договору купівлі продажу та винесення рішення у справі була територіальна громада м. Харкова особі Харківської міської ради, на підтвердження чого разом з касаційною скаргою надав відповідні документи.

Заявник наголошує на тому, що спірне судове рішення порушує передбачені ст. 327 ЦК України права територіальної громади м. Харкова особі Харківської міської ради та права Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради як органу, уповноваженого управляти майном, що є комунальною власністю територіальної громади м. Харкова.

На підтвердження своїх доводів заявник надав суду свідоцтво про право власності на нерухоме майно та додаткову угоду № 2 від 12 вересня 2008 року до договору оренди № 3304 від 16 червня 2007 року.

Таким чином, оскаржуване судове рішення безпосередньо стосуються прав і обов’язків Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

За таких обставин судове рішення визнати законним не можна.

З огляду на викладене, оскаржуване судове рішення має бути скасоване, а справа підлягає передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді господарському суду необхідно врахувати наведене, залучити до участі у справі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, перевірити в повному обсязі його доводи про право власності територіальної громади на спірне майно, з’ясувати питання щодо прав інших осіб на спірне майно, встановити дійсні обставини справи і прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117- 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23 листопада 2009 року.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Враховуючи положення ст. ст. 125, 129 Конституції України, рішення Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11 березня 2010 року (v008p710-10) та рекомендації постанови президії Вищого господарського суду України від 30 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.