Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

у судовому засіданні взяли участь представники:

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2009 у справі № 2-22/6161-2009, зокрема, позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.02.2010 у справі № 2-22/6161-2009 провадження по апеляційній скарзі Сільськогосподарського кооперативу "Стайєр" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2009 у справі № 2-22/6161-2009 припинено.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з огляду на приписи ст. 106 Господарського процесуального кодексу України ухвали про відхилення клопотання про забезпечення позову оскарженню не підлягають.

В касаційній скарзі Сільськогосподарський кооператив "Стайєр" просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, приймаючи до уваги, що відповідно до положень ч. 2 ст. 11113 ГПК України (1798-12) касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Приписами ст. 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ст. 22 ГПК України (права та обов’язки сторін), сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим кодексом порядку.

В силу статті 106 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Отже, вказана норма не містить виключного переліку ухвал, які можуть бути предметом апеляційного оскарження, однак обмежує такий перелік ухвалами, оскарження яких прямо передбачено ГПК України (1798-12) та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України встановлено, що ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Права сторін на оскарження ухвали про відмову у забезпеченні позову дана норма не передбачає.

Колегією суддів встановлено, що Сільськогосподарським кооперативом "Стайєр" оскаржувалася в апеляційному порядку ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2009 у справі № 2-22/6161-2009 про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, яка не підлягає оскарженню, виключають перегляд судових актів місцевого господарського суду в апеляційному порядку; у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу (див. п.5 роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 № 04-5/366 (v_366600-02) ), а помилково прийнявши апеляційну скаргу до провадження, не позбавлений права припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою.

З огляду на викладене та враховуючи, що ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2009 у справі № 2-22/6161-2009 не підлягає оскарженню, апеляційний господарський суд обґрунтовано припинив апеляційне провадження щодо її перегляду .

Керуючись статтями 106, 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Сільськогосподарського кооперативу "Стайєр" залишити без задоволення.

Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.02.2010 у справі № 2-22/6161-2009 залишити без змін.

Згідно з статтями 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 (v008p710-10) постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.