7/294-09 Про зупинення провадження справи до вирішення по суті іншої пов'язаної справи - 06.07.2010 Прийняття

Товариство з обмежено відповідальністю "Деснагрейн" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контінент" і просило суд стягнути з останнього 1 912 338,89 грн. основного боргу, 567 759,51 грн. пені, 63 007,11 грн. 3% річних, 292 587,85 грн. інфляційних втрат та 191 233,88 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, які виникли в силу укладених між сторонами договорів купівлі-продажу №01Ки-П2007 від 27.06.2007р., №29-П-2008 від 01.02.2008р., №107/К-П-2008 від 01.04.2008р., а також договору №1 від 30.01.2009р. про визнання боргових зобов'язань та ліквідацію заборгованості, щодо сплати боргу у розмірі 1 912 388,89 грн. до 01.12.2009р.

До ухвалення рішення по суті заявлених вимог, відповідач звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження у даній справі до вирішення іншої справи господарського суду Київської області №5/048-10. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на те, що предметом справи №5/048-10 є звернення стягнення на предмет застави, яким забезпечено виконання зобов'язання відповідача перед позивачем за договором №1 від 30.01.2009р. про визнання боргових зобов'язань та ліквідацію заборгованості.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.02.2010р. (суддя Антонова В.М.), залишеною без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.04.2010р. (головуючий, суддя Мазур Л.М., судді Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.), зупинено провадження у даній справі до вирішення по суті справи №5/048-10.

Вказані ухвала та постанова мотивовані тим, що за результатом розгляду іншої справи №5/04810 вимоги позивача, що випливають із договору №1 від 30.01.2009р. про визнання боргових зобов'язань та ліквідацію заборгованості, можуть бути задоволені за рахунок заставленого майна, що суттєво вплине на розгляд даної справи.

Не погоджуючись з вказаними ухвалою та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати, як такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права та передати справу на розгляд суду першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

За змістом названої норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

При цьому, пов'язаність даної справи полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення . Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, послався на неможливість розгляду даної господарської справи до розгляду іншої господарської справи №5/048-10, де предметом розгляду є звернення стягнення на предмет застави, яким забезпечено виконання зобов'язання відповідача за договором №1 від 30.01.2009р. про визнання боргових зобов'язань та ліквідацію заборгованості. За висновком судів, можливість задоволення вимог позивача у справі №5/048-10 за рахунок заставленого майна, унеможливлює розгляд даної справи.

Між тим, з таким висновком судів погодитись не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є спонукання ТОВ "Контінент" (відповідача) виконати своє зобов'язання за договором №1 від 30.01.2009р. про визнання боргових зобов'язань та ліквідацію заборгованості, а саме сплатити борг у розмірі 1 912 338,89 грн., а підставою позову –порушення відповідачем свого зобов'язання щодо сплати у повному обсязі вказаного боргу у визначений договором строк –до 01.12.2009р.

Предметом же позову в іншій судовій справи №5/048-10, є спонукання ЗАТ "Калина" (відповідача) виконати своє зобов'язання за договором застави №2 від 30.01.2009р., а саме передати кредитору предмет застави, а підставою позову – невиконання боржником –ТОВ "Контінент" основного зобов'язання.

Відповідно до вказаного договору застави, кредитор (заставодержатель) –ТОВ "Деснагрейн" має право у випадку невиконання боржником –ТОВ "Контінент" своїх зобов'язань за основним договором (договором №1 від 30.01.2009р. про визнання боргових зобов'язань та ліквідацію заборгованості) задовольнити свої грошові вимоги за рахунок заставленого майна.

Згідно ст. 11 Закону України "Про заставу", заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

В силу ст.ст. 583, 589, 554, 542, 543 ЦК України, заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави; у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники ; у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо . Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Отже, предмети позовів у даній справі і у справі №5/048-10, а також їх сторони, є різними. При цьому, вказані справи відрізняються, на сам перед, видом зобов'язання, за яким виник спір, а саме предметом розгляду даної справи №7/294-09 –є виконання боржником основного зобов'язання, а справи №5/048-10 - виконання майновим поручителем похідного зобов'язання .

За таких обставин, колегія суддів не погоджується з доводами судів двох інстанцій про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі до вирішення судом іншої судової справи, а саме №5/048-10, оскільки рішення суду у зазначеній справі не встановлюватиме фактів, що мають преюдиціальне значення для даної справи №7/294-09 з огляду на положення ч.2 ст. 35 ГПК України, а обставини щодо виконання сторонами у даній справі своїх договірних зобов'язань можуть бути встановлені господарським судом самостійно. Тим більше, що право кредитора вимагати від боржника виконання зобов'язання не може бути обмежене у разі звернення стягнення на предмет застави, коли заставодавцем є третя особа.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання не виконано або виконано неналежним чином, то воно не припиняється. Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання. Тому, якщо судом й буде ухвалено рішення у справі №5/048-10 про задоволення позовних вимог, зобов'язання солідарних боржників припиниться лише у випадку його повного і фактичного виконання.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувані ухвала та постанова підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, з передачею справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 125, 129 Конституції України, ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ,, колегія суддів

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" задовольнити.

2. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.04.2010р. та ухвалу господарського суду Київської області від 18.02.2010р. у справі №7/294-09 скасувати.