Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін

ЗАТ "Санаторій "Сонячна долина" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до ВАТ "Крименерго", просив суд визнати недійсним рішення засідання комісії по розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом № 3389 від 07.04.2009.

В подальшому позивач змінив позовні вимоги, відповідно до яких просив суд стягнути з ВАТ "Крименерго" суму у розмірі 49 314 грн. 08 коп., яка була перерахована ЗАТ "Санаторій "Сонячна долина" відповідачу на підставі неправомірно складеного акту №105209 від 05.03.2009 .

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.12.2009 у справі № 2-5/2301-2009 позов задоволено; стягнуто з ВАТ "Крименерго" на користь ЗАТ "Санаторій "Сонячна Долина" 49 314 грн. 08 коп., державне мито у сумі 493 грн. 14 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

Рішення мотивовано тим, що відповідачем при проведенні перевірки з дотримання Правил користування електричною енергією (z0417-96) неправомірно виявлено порушення з боку позивача п.6.40 ПКЕЕ (z0417-96) , у зв’язку з чим позивач на користь відповідача безпідставно перерахував суму 49 314 грн. 08 коп. в якості вартості недоврахованої електричної енергії, розрахованої на підставі рішення засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ (z0417-96) , оформленого протоколом № 3389 від 07.04.2009 .

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2010 у справі № 2-5/2301-2009 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.12.2009 скасовано; прийнято нове рішення у справі, яким у позові ЗАТ "Санаторій "Сонячна Долина" відмовлено.

У касаційній скарзі ЗАТ "Санаторій "Сонячна Долина" просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2010 у справі № 2-5/2301-2009, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.12.2009 залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу ВАТ "Крименерго" просить залишити постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2010 у справі № 2-5/2301-2009 без змін, а касаційну скаргу ЗАТ "Санаторій "Сонячна Долина" без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.05.2010 у справі № 2-5/2301-2009 порушено касаційне провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Господарськими судами встановлено, що між ВАТ "Крименерго" (постачальник) та ЗАТ "Пансіонат "Сонячна долина" (споживач) укладено договір про постачання електричній енергії № 390 від 28.07.2003.

05.03.2009 ВАТ "Крименерго" проведена перевірка дотримання Правил користування електричної енергії (z0417-96) споживачем ЗАТ "Пансіонат "Сонячна долина".

За результатами перевірки був складений акт про порушення ПКЕЕ (z0417-96) № 105209 від 29.01.2009, в якому зазначено про порушення пункту 6.40 ПКЕЕ (z0417-96) : зміна розрахункової схеми обліку електричної енергії, шляхом розриву вторинного ланцюга т/т по фазі "В", сумнів правильності роботи електролічильника: розрахункове споживання електроенергії менше, ніж оплачуване. Споживана таким чином електроенергія в повному об'ємі не враховувалася і не оплачувалася. Перевірка проводилася у присутності головного інженера споживача, акт про порушення ПКЕЕ (z0417-96) підписаний представником споживача без зауважень і заперечень.

На підставі акту про порушення ПКЕЕ (z0417-96) складений протокол засідання комісії №3389 від 07.04.2009 та проведено розрахунок об'єму і вартості недорахованої електричної енергії у розмірі 49 314 грн. 08 коп. відповідно до Методики розрахунку об'єму електричної енергії, затвердженої Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 (z0782-06) .

Згідно п.6.43 ПКЕЕ (z0417-96) кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Рахунок на оплату суми за недовраховану електричну енергію по акту №105209 від 05.03.2009 був виставлений в квітні 2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що 15.06.2009 позивачем сплачена сума у розмірі 100 000 грн. з вказівкою в призначенні платежу "передоплата за електроенергію за липень 2009 року по рахунку № 390 від 15.06.2009".

Відповідно до вказаного рахунку споживачеві виставлений рахунок на суму 10000 грн.

Доказів, що зазначена сума спрямована на покриття рахунку за недовраховану електричну енергію по акту № 105209 від 05.03.2009, виставленому у квітні 2009 року, не надано.

Тому апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у складі коштів 100 000 грн., виплачених позивачем на користь відповідача присутня сума 49 314 грн. 08 коп. за недовраховану електричну енергію по акту №105209 від 05.03.2009. Так, призначенням платежу чітко визначено передплата за електричну енергію за липень 2009 року.

Відповідно до абз. 2 пункту 6.5 ПКЕЕ (z0417-96) у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник електричної енергії має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Докази, що кошти у сумі 100 000 грн. спрямовані електропостачальною організацією всупереч призначення платежу на покриття сум недоврахованої електричної енергії у розмірі 49 314 грн. 08 коп., відсутні.

Крім того, в даному випадку предмет позову не є про спонукання до виконання певних дій, а саме дій, спрямованих на зарахування коштів за призначенням платежу, позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права.

За господарським процесуальним законодавством касаційна інстанція не має права самостійно встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За встановленими та доведеними обставинами при прийнятті нового рішення суд апеляційної інстанції дійшов, на думку колегії суддів Вищого господарського суду України, правомірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що висновки, викладені в постанові господарського суду апеляційної інстанцій, відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Сонячна долина" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2010 у справі № 2-5/2301-2009 залишити без змін.