Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2009 р. у справі № 18/106-09 (суддя Петрова В.І.) звернуто стягнення шляхом передачі у власність Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі філії "Відділення Промінвестбнку в м. Нікополь Дніпропетровської області предмету іпотеки - нежитлової будівлі - будівлі трубоволочильного цеху № 5 літера А загальною площею 30 455,4 кв.м. з усіма приналежностями, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56, яка належить Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Науково-виробнича фірма "Євротехцентр" в рахунок заборгованості на загальну суму 27 687 482,70 грн.; звернуто стягнення шляхом передачі у власність Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі філії "Відділення Промінвестбнку в м. Нікополь Дніпропетровської області предмету застави: 1) автомат колошлифувальний ЗМ152 изг. п/я В2200, інвентарний № 03/0612; 2) стан ХПТПВ 15-30, інвентарний №03/0524; 3) загрузочний стіл печі Древер, інвентарний № 116004, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56, м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, 1-А, який належить Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Науково-виробнича фірма "Євротехцентр" в рахунок заборгованості на загальну суму 1 483 866,80 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Науково-виробнича фірма "Євротехцентр" на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі філії "Відділення Промінвестабнку в м. Нікополь Дніпропетровської області судові витрати у розмірі 25 500 грн. держмита та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.2010 р. апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальнстю "Дніпрометалургзабезпечення" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод тонкостінних труб" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2009 р. у справі № 18/106-09 припинено.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод тонкостінних труб", не погоджуючись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2009 р. та вважаючи, що вказане рішення стосується прав і обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод тонкостінних труб", звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати вказане рішення та відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог скаржник вказує, що місцевим господарським судом було порушено ст.ст. 24, 27 ГПК України, положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , ст.ст. 37, 39 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 24- 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Оскаржувачем заявлено клопотання про відновлення процесуального строку для оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2009 р. у касаційному порядку.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.05.2010 р. колегією суддів у складі: Кота О.В. - головуючого, Демидової А.М., С.Р. Шевчук відновлено Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод тонкостінних труб" строк для подання касаційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2009 р., прийнято касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод тонкостінних труб" до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 31.05.2010 р. о 12 год. 05 хв.

Заслухавши представника скаржника, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 107 ГПК України касаційну скаргу вправі подати особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення, що стосується їх прав та обов’язків.

Місцевим господарським судом встановлено, що 15.10.2007 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Нікополь Дніпропетровської області" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод тонкостінних труб" укладено кредитний договір № 141-63/07 (з додатками від 29.05.2008 р. та від 30.10.2008 р. про внесення зміни, щодо відсотків користування кредитом), згідно з яким Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод тонкостінних труб" надано кредит в сумі 20 000 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 19% річних.

18.05.2007 р. між позивачем та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод тонкостінних труб" укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 84-62/07 від 18 травня 2007 р., відповідно до якого Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод тонкостінних труб" надано кредит в сумі 3 000 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 17% річних. Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту –16.05.2008 р.

У порушення ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод тонкостінних труб" належним чином не виконало свої зобов'язання за кредитним договором від 15.10.2007 р., відсотки за користування кредитом починаючи з серпня 2008 року не сплатило, заборгованість яких з серпня 2008 року по березень 2009 року складає 2 322 849,15 грн., розрахованої із відсоткової ставки за серпень-жовтень 2008 р. - 17% річних, з листопада 2008 року по березень 2009 року - із відсоткової ставки -19% річних.

Згідно з п. 4.3.4 кредитного договору від 15.10.2007 р. позивач має право вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод тонкостінних труб", (незалежно від настання строку остаточного повернення кредиту), сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та відсотками за користування кредитом, зокрема, у випадку невиконання останнім обов'язків по сплаті відсотків за користування кредитом.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на 01.04.2009 р. загальний розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод тонкостінних труб" за кредитним договором № 141-63/07 від 15.10.2007 р. становить 27 687 482, 70 грн., з них: 22 182 095,82 грн. - заборгованість по кредиту з врахуванням індексу інфляції, 2 322 849,15 грн. - сума відсотків за користування кредитом, 3 182 537,73 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитом, що підтверджується розрахунком, доданим до позовної заяви.

Місцевий господарський суд також встановив, що в порушення пунктів 2.2, 3.2, підпункту 4.2.1, 4.2.2 кредитного договору від 18.05.2007 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод тонкостінних труб" не виконало своїх зобов'язань за цим кредитним договором щодо погашення в строк 16.05.2008 р. кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, починаючи з вересня 2008 року.

Станом на 01.04.2009 р. загальний розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод тонкостінних труб" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 84-62/07 від 18.05.2007 р. становить 1 483 866,80 грн., з них: 1 129 545,83 грн. - сума кредиту з врахуванням індексу інфляції, 144 977,16 грн. - сума відсотків за користування кредитом, 209 343,82 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитом, що підтверджується розрахунком, доданим до позовної заяви.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 141-63/07 від 15.10.2007 р. між позивачем (іпотекодержателем) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Науково-виробнича фірма "Євротехцентр" (іпотекодавець), як майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод тонкостінних труб", було укладено іпотечний договір № 284-141/07 від 18.10.2007 р. (далі –Іпотечний договір), який посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Мігуновим С.О. 18.10.2007 р. та зареєстрований в реєстрі за № 2940, з внесеними змінами № 1/2007 від 15.01.2008 р., які посвідчені приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Мігуновим С.О. 15.01.2008 р. та зареєстровані в реєстрі за № 22.

Відповідно до п. 1.2 Іпотечного договору предметом іпотеки є нежитлова будівля трубоволочильного цеху № 5 літера А загальною площею 30 455,4 кв.м. з усіма приналежностями, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 18.05.2007 р. між позивачем (заставодержателем) та відповідачем (заставодавцем) було укладено договір застави обладнання № 238/84/07 від 31.05.2007 р. (з внесеними змінами № 1/2007 від 27.09.2007 р., № 2/2007 від 30.11.2007 р., № 3/2007 від 05.05.2008 р.) (далі –Договір застави), за умовами якого останній зобов'язався за боржника –Товариства зо обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод тонкостінних труб" по кредиту в розмірі 3 000 000,00 грн. 16.05.2008 р., сплаті відсотків за користування кредитом в розмірі 17% річних, а також відсотків за неправомірне користування кредитом в розмірі 25% річних, сплаті неустойки, та відшкодуванню всіх збитків, понесених Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством) внаслідок невиконання умов кредитного договору від 18.05.2007 р. у розмірі і у випадках, передбачених цим кредитним договором.

Згідно з п. 1.1 Договору застави предметом застави за вказаним договором є: 1) автомат колошлифувальний ЗМ152 изг. п/я В2200, інвентарний №03/0612; 2) стан ХПТПВ 15-30, інвентарний №03/0524; 3) загрузочний стіл печі Древер, інвентарний № 116004, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56, м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, 1-А.

Відповідно до п. 5.1 Договору застави Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) набуває право звернення стягнення на предмет застави та його реалізацію, зокрема, якщо у момент настання строку виконання позичальником - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод тонкостінних труб" зобов'язань за кредитним договором від 18.05.2007 р. вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповернені у встановлені відповідно до кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум відсотків; та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором.

На підставі встановлених обставин справи та керуючись ст. 33 Закону України "Про іпотеку", ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу", суд першої інстанції дійшов до висновку про можливість захисту прав позивача та звернення стягнення шляхом передачі у власність позивача майна, переданого відповідачем в іпотеку і заставу в рахунок забезпечення грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальність "Нікопольський завод сталевих труб".

Відповідно до ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідач у справі виступає майновим поручителем ТОВ "Нікопольський завод сталевих труб" перед позивачем, а підставами для задоволення позовних вимог є невиконання ТОВ "Нікопольський завод сталевих труб" зобов'язань за кредитними договорами, обставини якого могли бути встановлені виключно за участі скаржника, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що прийняте господарським судом першої інстанції рішення у даній справі стосується прав і обов'язків скаржника, який не був залучений до участі у справі.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин, викладених у його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних відносин нормам права.

Зважаючи на те, що прийняте у справі рішення стосується прав та обов’язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод тонкостінних труб", якого не було залучено до участі у справі, вказане рішення не може вважатися обґрунтованим, оскільки постановлене без повного та всебічного з’ясування всіх суттєвих обставин справи та оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 11110 ГПК України (1798-12) прийняття господарським судом рішення або постанови, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі у справі, є в будь-якому випадку підставою для скасування такого рішення або постанови.

У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 1113 та ст. 1117 ГПК України, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, з'ясувати коло осіб, прав та обов’язків яких може стосуватись рішення у даній справі, та вирішити питання щодо залучення їх до участі у справі; вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, зокрема, з'ясувати питання щодо існування справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод тонкостінних труб", на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, та, відповідно, чи звертався позивач з заявою про визнання його кредитором у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод тонкостінних труб", дати встановленим обставинам належну юридичну оцінку з урахуванням п. 8.13 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 (v1193600-04) "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод тонкостінних труб" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2009 р. у справі № 18/106-09 скасувати.

Справу № 18/106-09 передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод тонкостінних труб" в доход Державного бюджету України 12 707,50 грн. недоплаченого державного мита за розгляд касаційної скарги.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Згідно зі ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. (v008p710-10) постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.