Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Козир Т.П.

суддів Мамонтової О.М.

Малетича М.М.

За участю представників сторін:

від позивача не з'явилися

від відповідача Кобрут В.Л. (дов. від 18.05.10р.)

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Рясненське" на рішення господарського суду Сумської області від 29.10.09р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.10р.

у справі № 9/248-09

за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, м. Суми

до ТОВ "Рясненське", с. Рясне Сумської області

про стягнення 11873,00 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 29.10.09р. у справі № 9/248-09 (суддя Лущик М.С.) позов задоволено повністю, з відоповідача на користь позивача стягнуто 11746 грн. основного боргу, 102 грн.державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.10р. (головуючий Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 29.10.09р. та постанову від 11.01.10р. скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 627, 853 ЦК України.

Згідно розпорядження голови Вищого господарського суду України від 25.05.10р. № 02.02-10/231 розгляд касаційної скарги здійснено колегією суддів у складі: головуючий суддя –Козир Т.П., судді –Мамонтова О.М., Малетич М.М.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

10.06.08р. між ТОВ "Рясненське" (Замовник) та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3 (Підрядник) укладено договір № 8, за умовами якого підрядник зобов'язався своїми силами виконати і здати об'єкт по ремонту ферми свинокомплексу згідно кошторисної документації в установлений строк, а замовник - надати будівельний майданчик для виконання ремонтно –будівельних робіт підряднику, повністю оплатити вартість виконаних робіт, придбавати будівельні матеріали і доставляти їх на об'єкт за свій рахунок.

Загальна вартість виконаних робіт складається згідно акту форми 2 (п. 3.2 договору).

Згідно п.п. 4.1, 4.2 договору, передача виконаних робіт оформлюється актом здачі –прийому виконаних робіт. Замовник зобов'язаний у триденний строк повернути акт у підписаному вигляді, якщо у замовника не виникло претензій до якості виконаних робіт, про які він повідомляє письмово у триденний строк.

З червня 2008 року по квітень 2009 року позивач виконав роботи на загальну суму 151072 грн., за які відповідач розрахувався. В червні 2009 року позивачем були надані акти виконаних робіт за травень на суму 7448 грн. і 4298 грн., які відповідач не підписав та не оплатив.

03.07.09р. фізична особа –підприємець ОСОБА_3 звернувся з позовом до ТОВ "Рясненське" про стягнення 11746 грн. боргу.

Рішенням господарського суду Сумської області від 29.10.09р. у справі № 9/248-09, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.10р., позов задоволено повністю.

Згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (ч. 1 ст. 844 ЦК України).

Відповідно ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

В порушення зазначених норм судами не з'ясовано за яким договором виконувалися ремонтні роботи (за договором № 8 від 10.06.08р., на якому ґрунтуються позовні вимоги чи № 13 від 01.07.08р., що наданий відповідачем), не витребувано і не досліджено кошторисну документацію до договору, оригінал договору, графік виконання робіт; не встановлено строк їх виконання, на яку суму та коли фактично були виконані роботи по ремонту ферми свинокомплексу, стягнення вартості яких є предметом позову у даній справі.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами обставин, що мають значення для справи та про порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржувані рішення та постанова підлягають скасуванню, в зв'язку з порушенням норм матеріального і процесуального права, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно взяти до уваги викладене і вирішити спір згідно з вимогами чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу ТОВ "Рясненське" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 29.10.09р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.10р.у справі № 9/248-09 скасувати повністю.

Справу № 9/248-09 передати на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Згідно ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010р. (v008p710-10) постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.