Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 23.07.2009 (суддя І.Павлюк) позов про визнання недійсним рішення тендерного комітету відділу освіти Корецької районної державної адміністрації від 26.02.2008 про визнання переможцем торгів на закупівлю товарів –твердого палива (вугілля) задоволено.

Висновок суду ґрунтується на тих обставинах, що як встановлено судом лише троє із шести учасників сплатили завдаток, тому було лише двоє учасників чиї пропозиції могли бути розглянуті, натомість пропозиції інших, включаючи переможця торгів, не могли розглядатися. Оскільки за вимогами п. 18.3 тендерної документації пропозиції учасника, який не сплатив за тендерну документацію та/або не вніс завдатку не розкривається та не вноситься до протоколу розкриття, а згідно норми ст. 28 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" торги відміняються у разі, якщо до оцінки допущені пропозиції менш ніж трьох учасників, тому за наявності менш як трьох пропозицій торги не могли відбутися.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2010 (судді: В.Кузь, М.Юркевич, М.Городечна) рішення господарського суду Рівненської області від 23.07.2009 змінено. Визнано недійсним рішення тендерного комітету відділу освіти Корецької районної державної адміністрації від 26.02.2008 по розкриттю тендерних пропозицій. В решті рішення залишено без зміни.

постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що проведення процедури торгів (тендеру) на закупівлю вугілля було здійснено у два етапи по кожному з яких прийнято рішення, які оформлені протоколами від 26.02.2008 та 07.03.2008. Рішення від 26.02.2008, яке є предметом спору, не визначало переможця торгів, а стосувалося лише розкриття тендерних пропозицій. Тому висновки місцевого суду про визнання недійсним рішення від 26.02.2008 про визнання переможцем торгів на закупівлю товарів –твердого палива (вугілля) не відповідають фактичним обставинам.

Відділ освіти Корецької районної державної адміністрації в касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції неправомірно вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивачем заявлено про визнання недійсним рішення тендерного комітету від 26.02.2008 про визнання переможцем торгів, тоді як суд, встановивши відсутність такого рішення задовольнив іншу вимогу, визнавши недійсним рішення тендерного комітету від 26.02.2008 по розкриттю тендерних пропозицій.

Скаржник вважає, що відхилення пропозиції позивача відповідало вимогам ст. 27 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", п. 13.1 тендерної документації і порушень процедури розкриття пропозицій не було, тому висновки суду неправомірні.

Сторони, повідомлені про час та місце розгляду справи відповідно до ст. 1114 ГПК України, правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції не скористалися.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено апеляційним господарським судом відповідачем було проведено торги (тендер) на закупівлю вугілля, що відбулося у два етапи, по кожному з яких були прийняті відповідні рішення тендерного комітету, які оформлені протоколами від 26.02.08 та від 07.03.08.

Згідно протоколу від 26.02.08 було проведено розкриття тендерних пропозицій при здійсненні процедури закупівлі твердого палива (вугілля) (10.10.1) (ПАЛ) в кількості 1100 тон.

Судом встановлено, що подана позивачем тендерна пропозиція, оформлена у відповідності до вимог тендерної документації, про що свідчить запис у реєстрі поданих тендерних пропозицій.

Будь-яка інформація щодо порушень оформлення тендерної документації позивачем не міститься.

Судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення 26.02.08 відповідачем порушено вимоги п. 18.3 тендерної документації щодо прийняття пропозиції учасника, який не сплатив за тендерну документацію та/або не вніс завдатку, ст. 28 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" щодо наслідків відміни торгів у разі, якщо до оцінки допущені пропозиції менш ніж трьох учасників, тоді як з обставин справи вбачається, що торги проведено за наявності менш як трьох пропозицій.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалі справи позивачем оспорюється рішення тендерного комітету від 2 6.02.08 на якому, як зазначено, були розкриті тендерні пропозиції п'яти учасників тендеру із присутніх шести, що не відповідає вимогам законодавства з огляду на вищевказане.

За таких обставин висновки суду про задоволення вимог позову правомірні.

За приписами ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридично оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Скаржником не доведено обставин, які спростовують встановлені судом щодо сплати завдатку лише трьома учасниками, відсутності у рішенні від 26.02.2008 будь-якої інформації щодо порушень оформлення тендерної документації позивачем.

Доводи скаржника про невідповідність тендерної документації позивача вимогам закону в обґрунтування підстав її відхилення судом касаційної інстанції відхиляються як такі, що зводяться до вимог встановити інші обставини та переоцінити докази у справі, що виходить за межі касаційного перегляду судового рішення, визначені ст. 1117 ГПК України.

Доводи щодо виходу суду апеляційної інстанції за межі позовних вимог необґрунтовані, оскільки предметом вимог позову є рішення тендерного комітету відділу освіти Корецької районної державної адміністрації від 26.02.2008, яке і було предметом розгляду суду. Суть оспорюваного рішення від 26.02.2008, яке як зазначено апеляційною інстанцією, стосується розкриття тендерних пропозицій, а не визначення переможця, на визначений вимогами позову предмет спору та межі вимог позову не впливає, а, відтак, про неправильне застосування ст. 83 ГПК України не свідчить.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , ст.ст. 6, 8, 125, 129, 150 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.1996 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" (v0009700-96) , рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 (v008p710-10) , Вищий господарський суд України

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2010 у справі № 17/36 господарського суду Рівненської області залишити без зміни, а касаційну скаргу –без задоволення.

постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.