ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2010 р.
№ 15/496пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Овечкін В.Е.,
Чернов Є.В.,
Цвігун В.Л.
розглянувши касаційну скаргу
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову
Луганського апеляційного господарського суду від 04 березня 2010
у справі
№ 15/496пн господарського суду Луганської області
за скаргою
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до
Відділу державної виконавчої служби Марківського районного управління юстиції
про
оскарження дій
у справі
№ 15/496пн господарського суду Луганської області
за позовом
Марківського районного споживчого товариства
до
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про
усунення перешкод
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.02.2010 (суддя В.Корнієнко) у задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії ВДВС Марківського районного управління юстиції відмовлено.
Суд дійшов висновку, що дії начальника ВДВС Марківського районного управління юстиції щодо зобов'язання скаржника бути присутнім для примусового виконання наказу господарського суду від 17.10.2008 № 15/496пн не є порушенням законодавства, тому у скарзі слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 04.03.2010 (судді: С.Єжова, К.Бойченко, Л.Журавльова) ухвала господарського суду Луганської області від 09.02.2010 залишена без зміни з тих же мотивів.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції та ухвалу господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального права.
Скаржник стверджує, що судом не досліджено та не надано оцінки обставинам зупинення та поновлення виконавчого провадження, зазначені обставини вказують на порушення державним виконавцем вимог ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" щодо не доведення про виконавчі дії до відома сторони виконавчого провадження. Державним виконавцем порушено ст. 85 Закону України "Про виконавче провадження" щодо ознайомлення з порядком оскарження дії державного виконавця. Судом порушено вимоги ст.ст. 22, 32, 33, 86 ГПК України щодо права сторони досліджувати докази, належності та допустимості доказів, не виконання відповідачем вимог суду щодо надання необхідних пояснень, що судом не взято до уваги.
Сторони, повідомлені про час та місце розгляду справи відповідно до ст. 1114 ГПК України, правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції не скористалися.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Листом від 01.12.2009 начальник ВДВС Марківського районного управління юстиції зобов'язав скаржника бути присутнім для примусового виконання наказу господарського суду від 17.10.2008 № 15/496пн.
Скаржник вважає, що його права порушено, оскільки виконавче провадження призупинено, тому вимоги про обов'язковість присутності для проведення виконавчих дій, що викладені у листі від 01.12.2009 безпідставні.
Судом встановлено, що рішенням господарського суду Луганської області від 25.04.2008 у справі № 15/496пн, що набрало законної сили, фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 зобов'язано повернути приміщення.
28.10.2008 ВДВС Марківського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду від 25.04.2008 № 15/496пн.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Скаржником не доведено обставин, які вказують на порушення його прав діями чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби у виконавчому провадженні. Зокрема, обставини на які посилається скаржник щодо призупинення виконавчого провадження ним не доведено. Лист від 01.12.2009 також не доводять обставин порушення прав скаржника, оскільки стосується повідомлення про час та місце проведення виконавчих дій. Скаржник не довів в чому полягає порушення його прав зазначеним повідомленням.
За приписами ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридично оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Скаржником не доведено обставин, які спростовують встановлені судом щодо наявності судового рішення та обов'язковості його виконання, доводи скаржника не доводять порушення його прав у виконавчому провадженні, тому висновки суду про необґрунтованість та безпідставність вимог скаржника правомірні.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , ст.ст. 6, 8, 125, 129, 150 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.1996 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" (v0009700-96) , рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 (v008p710-10) , Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 04.03.2010 та ухвалу господарського суду Луганської області від 09.02.2010 у справі № 15/496пн господарського суду Луганської області залишити без зміни, а касаційну скаргу –без задоволення.
постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
судді
В. Овечкін
Є. Чернов
В. Цвігун